Доступність посилання

24 Жовтень 2017, Київ 10:54

«Ми дуже мало знаємо про Шевченка-маляра» – Грабович


Тарас Шевченко, автопортрет

Про що думав Тарас Шевченко, коли писав «солодкавий» портрет Петра Першого? Таке запитання ставить шевченкознавець із Гарвардського університету Григорій Грабович.

Професор відомий своїм неординарним поглядом на літературну творчість Кобзаря – тепер же Грабович взявся досліджувати малярство Шевченка. Про деталі майбутньої праці професор розповів під час дискусії в галереї Art Ukraine, що у Києві.

Книгу, яка повинна охопити поетичну, прозову й художню творчість у контексті біографії видатного українця, Грабович сподівається завершити наступного року. Малярська спадщина, за словами гарвардського професора, дає «моменти прозріння», завдяки яким українці зможуть побудувати нове бачення Шевченка. Інакше, якщо ми постійно повторюємо сказане раніше, то це не наука, а ритуал, вважає він.

Григорій Грабович
Григорій Грабович

«Шевченко – революціонер-демократ» – що це значить? Як і радянська система, яка породила ці гасла, вона вже перестала існувати, то чому ми не повинні подбати про те, щоб цю постать, яку ми любимо, шануємо, читаємо, хоч не всі докладно, чому не думати про те, як про нього думати в пострадянський спосіб?» – пояснив професор у коментарі Радіо Свобода. Він наголосив: його підхід відкриє «білі плями» у творчості Шевченка, ті, щодо яких сучасні механізми пізнавання не дають відповідей.

Про що думав Шевченко, пишучи Петра Першого, Суворова, Паскевича?

На запитання Радіо Свобода, чи може літературознавець аналізувати художню спадщину, Грабович відповів: така постановка запитання і призвела до того, що бачення Шевченка на разі «половинчасте». На думку американського науковця, мистецтвознавці також могли б досліджувати поезію Тараса Григоровича і працювати над спільними дослідницькими проектами.

Під час зустрічі Грабович проаналізував 12 робіт, а до книги має увійти значно більше. Так, наприклад, Грабович розглядає картину 1841-1842 років «Суворов відправляє Пугачова до Москви». За його словами, постать російського фельдмаршала повинна була бути «проблемною» для Шевченка у той період: «Схопили Пугачова, цього бунтівника, російського гайдамаку, саджають у клітку і потім везуть до Москви на страту. І Шевченко це малює. І питання є, а що він думав, малюючи це? Чи були якісь у Шевченка щодо цього внутрішні конфлікти?»

Т. Г. Шевченко. Суворов відправляє Пугачова до Москви [1841, кінець – 1842, початок. С.-Петербург]
Т. Г. Шевченко. Суворов відправляє Пугачова до Москви [1841, кінець – 1842, початок. С.-Петербург]

Професор також звернув увагу на портрет Петра Першого, який Шевченко виконав у 1844 році. На думку Грабовича, на гравюрі Шевченка російський імператор виглядає ледь не як голлівудський актор – солодко, прикрашено, так, що не впізнати. Водночас у період «трьох літ» Тарас Григорович уже пише «Кавказ», «Сон», «Розриту могилу». У цих поезіях Україна постає як сирота, вдова і жертва російської імперії, а сам автор вже усвідомлює обов’язок говорити правду, продовжує Грабович.

Т. Г. Шевченко, портрет Петра І, гравюра, 1844 рік
Т. Г. Шевченко, портрет Петра І, гравюра, 1844 рік

«Найцікавішим» прикладом цього ж періоду для Грабовича є портрет Івана Паскевича (1843 рік). Грабович описує постать російського полководця як одіозного: був членом суду над декабристами, «робив розправу» над Варшавою після Листопадового повстання. Чи Шевченко також сприймав Паскевича як одіозну постать? – запитує Грабович.

Т. Г. Шевченко. Портрет І. Ф. Паскевича, гравюра, 1844 рік
Т. Г. Шевченко. Портрет І. Ф. Паскевича, гравюра, 1844 рік

«Ми знаємо про Шевченка як про поета. Але ми дуже мало знаємо про те, що уможливило його поезію стати тим, чим вона стала, тобто також і про нього як маляра», – сказав гарвардський професор. Він сподівається, що майбутня книга стане підсумком його досліджень про українського митця. За його словами, для розуміння його постаті варто дивитися на різні траєкторії його життя: спокуси та успіх Петербурга, муки й покарання, заслання чи безкінечне самозаглиблення в автопортретах.

Минулого року низка інтелектуалів та прихильників правих течій розкритикувала номінацію Григорія Грабовича на Національну премію імені Шевченка. На їхню думку, більшість праць літературознавця «просякнута деструктивними антиукраїнськими, у суті своїй колоніальними ідеями». Григорій Грабович вважає ці твердження наклепом.

  • 16x9 Image

    Вікторія Жуган

    Стипендіатка Радіо Свобода 2016-2017. Нині вивчає розслідувальну журналістику в  Гетеборзькому університеті завдяки стипендії Шведського інституту. Раніше навчалася та працювала у Польщі та США

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG