Доступність посилання

21 Жовтень 2017, Київ 00:45

Гройсман обіцяє українцям вигоди від реформ цього року (світова преса)


Що отримали українці від реформ, які Київ проводить упродовж останніх кількох років? Як вони вплинули і як вплинуть на життя країни? Цьому питанню, серед іншого, приділяють увагу західні ЗМІ. Також світові медіа продовжують аналізувати причини і наслідки нападів у російському Санкт-Петербурзі.

Видання Financial Times звертає увагу на обіцянку прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, що після трьох років жорстких економічних заходів цього року українці відчують вигоди від реформ.

В інтерв’ю виданню український прем’єр зазначив, що рішення МВФ виділити Києву черговий транш у розмірі 1 мільярда доларів є «визнанням досягнутого прогресу».

При цьому Гройсман визнає, що розчарування населення реформами та рецесія, спричинена російським військовим вторгненням в Україну, негативно вплинули на стандарти життя і посилили тиск на Адміністрацію президента Петра Порошенка.

«Оцінкою змін насамперед має стати те, як почуваються люди. Наразі ми перебуваємо у точці, після якої ми рухатимемося у бік зростання, і люди це відчують або ж, не доведи Боже, ми повернемося до стагнації», – цитує Financial Times українського прем’єра.

У матеріалі видання зазначається, що проведення реформ в Україні, такі, наприклад, як підвищення цін на газ, створили передумови для боротьби з корупцією, але і негативно вплинули на рейтинг влади.

Чеське видання Hospodářské noviny публікує розмову з новим послом України у Празі Євгеном Перебийносом. Чеські журналісти зазначають, що у 2013 році, коли Перебийніс був керівником прес-служби українського МЗС, його головним завданням було пояснити громадськості переваги підписання Угоди про асоціацію з Європейським союзом. Але, зазначається у статті, за кілька місяців тодішній президент України Віктор Янукович вирішив не підписувати Угоду про асоціацію, що і спричинило Євромайдан.

«Коли Янукович вирішив не підписувати угоду, це був величезний шок не лише для української громадськості, але й для українських дипломатів. Я припинив проводити брифінги і безпосередньо тоді сказав міністру, що я був найбільшим пропагандистом європейської інтеграції, тож тепер я не можу говорити чогось іншого», – цитують Hospodářské noviny Євгена Перебийноса.

Журналісти чеського видання нагадують, що Перебийніс, коли був речником українського МЗС, потрапив у непряму перепалку з президентом Чехії Мілошем Земаном, який у травні 2015-го, на відміну від багатьох світових лідерів, їздив до Москви на святкування 70-річчя закінчення Другої світової війни. Сам же Євген Перебийніс, зазначається у статті, заперечує, що критикував чеського президента.

«Тоді я сказав, що ми побачимо, хто буде йти на параді 9 травня у Москві, і що це може мати наслідки для відносин між країнами. Ми закликали міжнародне співтовариство не брати участі у парадах на Красній площі, оскільки вважали, що це поганий сигнал. Росія, яка є агресором в Україні, може це витлумачити як підтримку. Але президент Земан не був присутній на демонстрації, тому це не була критика його особистості», – зазначає Євген Перебийніс.

Журналісти Foreign Policy аналізують офіційну реакцію російської влади на вибух у петербурзькому метро.

З часу нападів у США 11 вересня 2001 року Кремль намагається використовувати питання боротьби з тероризмом як основу для відновлення відносин з Вашингтоном. У статті зазначається, що з такими пропозиціями керівництво Москви апелювало і до адміністрації Джорджа Буша, і до адміністрації Барака Обами, а тепер – Дональда Трампа, яка схильна підіграти ідеї, що головна загроза для США – не Росія, а «тероризм», наголошується у статті Foreign Policy.

Але, як вважає автор видання, всі ці заяви контрастують з діями Росії, а посилення втручання Росії у підтримку сирійського президента Башара аль-Асада підігріває кризу, що посилює дестабілізацію ситуації у регіоні.

Більше того, зазначається у статті, Кремль має партнерство з низкою терористичних організацій. У Сирії, наприклад, для боротьби з угрупованням «Ісламська держава» Росія використовує ліванську «Хізболлу» та іранський «Кудс».

Також є докази, що Росія в Афганістані співпрацює з угрупованням «Талібан», зазначає Foreign Policy. У Москві вважають, що зміцнення «Талібану», зокрема шляхом легітимізації угруповання, обмежить можливості просування для угруповання «Ісламська держава». Але, зазначає автор статті, це також є діями проти американських інтересів, адже американські війська продовжують рівну боротьбу з угрупованнями «Талібан», «Аль-Каїда», та «Ісламська держава».

Саме це, навіть після нападу у Санкт-Петербурзі, є свідченням нещирості Кремля. «Немає простої відповіді на запитання, як США можуть боротися з тероризмом спільно з країною, що сприймає терористичні угруповання як додатковий інструмент гібридної чи традиційної війни», – зазначається у статті Foreign Policy.

Понеділковий напад є трагедією для його жертв, але це не дає підстав дозволяти президенту Володимиру Путіну уникнути питань щодо партнерства Москви з терористичними організаціями за кордоном, що є демонстрацією підтримки Росією антизахідних, антиамериканських і антинатовських сентиментів, підсумовує автор Foreign Policy.

  • 16x9 Image

    Тетяна Ярмощук

    Працюю на Радіо Свобода з 2005 року. Укладач та ведуча Ранкової Свободи, пишу на енергетичну та економічну тематику. 2006 року закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. А у 2009-му – Інститут політичних наук. 

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG