Доступність посилання

17 Жовтень 2017, Київ 01:47

Анексія Криму показала межі можливого зближення Москви з Пекіном (світова преса)


Newsweek звертає увагу на намір російських конструкторів створити «розумні» шрапнелі для знищення дронів супротивників. Washington Post вбачає іронію у самопозиціонуванні Росії на політичній арені, а New Arab оцінює шанси Кремля стати глобальним союзником Піднебесної.

Російський режим провадить добре організований курс на утвердження глобального політичного панування правих, розповідає у розмові з Washington Post автор книги «Кінець Європи: диктатори, демагоги і початок темних часів» американський журналіст-міжнародник Джеймс Кірчік.

«Росія великою мірою позиціонує себе у світі як останнього захисника національної суверенності й традиційних цінностей», – каже Кірчік. Його колега і співрозмовник Джонатан Кейпхарт зауважує, що така її позиція видається іронічною як для нації, що анексувала Крим і ставить під загрозу суверенність сусідів, таких як Україна та країни Прибалтики.

Основне, що змушує хвилюватися Кірчіка, – чи переживе НАТО те, що Росія дестабілізує Європу «на кожному фронті», і те, що Америка наразі вперше має антиєвропейського президента, який «у кращому випадку апатичний, якщо не ворожий до найважливіших інституцій, що допомагали Європі бути єдиною і незалежною від 1945 року».

Інша його пересторога – посилення антисемітизму, який він називає найбільш нищівною традицією Європи. Ця тенденція виражена, зокрема, у спробах очоленого націоналістами угорського уряду прибрати зі шкільних підручників згадки про причетність Угорщини до Голокосту.

Відповідаючи на запитання, чи може Європа пережити агресивність Путіна та примхливість Трампа, Кірчік зазначив: «Якщо й буде щось на зразок відродження європейського духу, воно трапиться у країнах Центральної та Східної Європи – таких як Україна чи Естонія, бо там, думаю, знають ціну цим речам значно краще, ніж ми тут».

«Це не тільки Трамп: з Brexit та виборами у Франції Росія культивує глобальний рух правих»

Росія розробляє шрапнельні боєприпаси калібру 30 і 57 міліметрів для ураження дронів, повідомляє Дамієн Шарков у статті для американського тижневика Newsweek.

«Задля забезпечення ефективності у боротьбі з безпілотними літальними апаратами нам потрібно розвивати шрапнельні боєприпаси для ураження малорозмірних цілей», – заявив головний конструктор російського науково-виробничого об’єднання «Прибор» Олег Чижевський.

Російський військовий аналітик лондонського Королівського Об'єднаного інституту оборонних досліджень Ігор Сутягін говорить, що нова зброя буде «якісною заміною» наявним у Росії антидронним установкам: «Шрапнель – це найприродніший шлях знешкодження дронів. Нова ідея полягає у розробці «розумної» шрапнелі, у якої перехоплювач наближається до цілі і запускає хмару мільйонів уламків. Набагато складніше вразити безпілотник з ракетою».

Науковий співробітник Центру США з військово-морського аналізу Майкл Коффман зазначає, що розробка буде «швидким вирішенням проблеми» для Росії, якій досі не вистачало здатності знешкоджувати безпілотники.

Шарков також нагадує, що Україна не так давно скаржилася на неспроможність дронів, наданих США, протистояти атакам підтриманих Росією сепаратистів на сході.

«Росія може почати стріляти «розумною» шрапнеллю по дронах»

Китайсько-російський союз міг би стати реальністю, адже «упродовж десятиліття інтерес дипломатично ізольованої Росії до Китаю підігрівався», пише у своїй колонці для видання New Arab журналіст-розслідувач та спеціаліст з питань безпеки Навід Ахмад. Утім, як зауважує він, для цього російському лідерові доведеться погодитися з домінуванням Піднебесної.

Анексія Криму, мовиться в матеріалі, показала межі можливого зближення Москви з Пекіном. Китай не демонстрував свою підтримку ані Росії, ані Україні. Проте китайські банки пристали до західних санкцій проти Росії.

На тлі піке цін на нафту і різкого падіння рубля Москва звернулася до Пекіна з проханням надати їй політичну підтримку та інвестиції. Оскільки сусіди врегулювали свою прикордонну суперечку в 2008 році, Путін скасував десятирічний мораторій на експорт останньої військової техніки, а також дозволив китайським компаніям інвестувати в нафтову розвідку й інфраструктуру у себе на Далекому Сході і в Сибіру. Пекін, у свою чергу, забезпечив операцію з придбання 24 реактивних винищувачів СУ-35 і великої кількості зенітно-ракетних систем С-400 «Тріумф».

Автор матеріалу вважає, що Кремль, очевидно, більше не укладатиме угод щодо надання зброї своєму потужному східному партнеру, побоюючись, що той почне її відтворювати. Він нагадує, що у червні 2015 року Путін заявив, що Росія не формуватиме військовий союз із Китаєм і керуватиметься «глобальним підходом». Але її також доведеться дещо вгамувати прагнення взяти віжки правління в свої руки: «Російська політика глобального руйнування не гармоніює з умовною китайською доктриною мирного співіснування. На відміну від свого більшого сусіда, Пекін хоче співпрацювати із Заходом. У 2015-му Китай продав США товари на суму 598 мільярдів доларів і 583 мільярди доларів отримав за них від Європи», – зазначає Ахмад. Тож, за його словами, перспективи налагодження китайсько-російських відносин можна назвати хіба «шлюбом за розрахунком».

  • 16x9 Image

    Ярослава Куцай

    Народилася в Києві. Закінчила бакалаврат Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка, магістратуру Школи журналістики НаУКМА та Університет Ісландії за спеціальністю «Довкілля та природні ресурси». Публікувалася у низці українських суспільно-політичних тижневиків та інтернет-видань. Була репортером програми «Час» на 5 каналі, прес-секретарем Національного екологічного центру України. Автор статей для українського National Geographic. З 2014 по 2016 жила у Рейк’явіку, дописуючи в англомовні ісландські журнали та співпрацюючи як позаштатний кореспондент з українськими медіа.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG