Доступність посилання

29 Червень 2017, Київ 17:47

Радіоелектронні атаки Росії загрожують Україні (світова преса)


Тетяна Савчук

Радіоелектронні атаки Росії загрожують Україні, пише у своїй публікації американський дослідницький інститут The Jamestown Foundation. У газеті The New York Times розповідають про розкриття численних спроб російських державних діячів вплинути на курс політичного розвитку в США. А молдовське видання NewsMaker цитує пояснення президента Молдови Ігоря Додона, чому Придністров’я ніколи не буде незалежним.

Як повідомляє американський інститут досліджень The Jamestown Foundation, Україна є однією з головних жертв російської інформаційної війни, що ставить під загрозу національну безпеку країни. За даними видання, що наводяться у статті «Російська електронна війна в Україні: між реальністю й уявленнями», за останні три роки Росія здійснила понад сім тисяч кібератак проти України.

Автор статті зазначає, що за відсутності конкретних фактів ще деякий час тому було досить складно довести, які саме методи радіоелектронної боротьби (РЕБ) використовує Росія проти України. Однак завдяки незалежним дослідженням українських кіберфахівців зараз із упевненістю можна говорити про причетність Росії, що включає такі заходи, як пошкодження мереж управління військами через глушіння радіозв’язку, ускладнення роботи радарних систем та глушення сигналів GPS.

Посилаючись на нещодавні дослідження, видання зазначає, що від 22 березня 2017 року проросійські сепаратисти на Донбасі отримали 43 одиниці сучасної техніки РЕБ, які були використані проти Збройних сил України у регіоні.

Також повідомляється, що серед сучасних інструментів РЕБ, які Росія використовує проти України, є й такі системи, як, наприклад, «Кредо-М1» – переносна радіолокаційна станція наземної розвідки, що призначена для виявлення рухомих цілей на землі або воді та підтримки артилерії в будь-який час доби, незалежно від пори року та рівня видимості.

Автор статті підсумовує, що наведені факти говорять, по-перше, про те, що «можливості українських хакерів і розслідувачів за відкритими джерелами у викритті російських засобів РЕБ вражають, але вони ще не отримали необхідної підтримки з боку українського уряду». «Традиційні проблеми, такі, як бюрократія та повільні темпи ухвалення рішень, не дозволяють урядові швидко застосувати результати цих досліджень для потреб Збройних сил та української кібер-безпеки», – мовиться в матеріалі. Зазначається, що це не лише знижує потенціал українських військових, а й надає агресорові військову перевагу.

По-друге, вважає автор, незважаючи на прогрес російських систем РЕБ, той факт, що Україні вдається перехоплювати їхні сигнали, свідчить про значно нижчі можливості цих російських систем, ніж ті, які часто змальовують на Заході.

Автор статті Сергій Суханкін, дописувач The Jamestown Foundation, дослідник Міжнародного центру політичних досліджень у Києві й Барселонського інституту політичних досліджень в Іспанії, представляє свою статтю

Американський щоденник The New York Times розвиває тему впливу російських політичних діячів на оточення президента США Дональда Трампа. За даними видання, наведеними у статті «Чільні російські посадовці обговорювали, як вплинути на помічників Трампа минулого літа», ще влітку 2016 року американська розвідка зібрала інформацію, яка виявила дискусії серед російських політичних діячів і керівників спецслужб про те, як поширити свій вплив на тоді ще кандидата на президента США Дональда Трампа, використовуючи для цього його радників.

Видання інформує, що в бесідах йшлося про двох людей, що мали непрямий зв'язок із російськими політиками – Пола Манафорта, який на той час був головою президентської кампанії Трампа, та Майкла Флінна – генерала у відставці, який також був радником Трампа.

Автор статті зауважує, що зібрана інформація вважалася достатньо надійною, щоб передати справу до Федерального бюро розслідувань США та почати контр-розслідування, яке триває досі. Однак залишається неясно, чи намагалися російські посадовці здійснити прямий вплив на цих двох радників Дональда Трампа, що стало основним питанням для федерального слідства. Обидва діячі заперечили будь-яку змову з владою Росії з метою вплинути на вибори. Сам президент США теж заперечує будь-яку причетність членів його виборчої кампанії до російських політиків.

Автор статті зазначає, що зв’язок Манафонта з Україною призвів до його відставки як керівника виборчої кампанії Трампа у серпні після того, як його ім’я з’явилося в секретних фінансових документах політичної партії Януковича – союзника Путіна.

Також у статті йдеться і про виявлення численних зв’язків Флінна з Росією, наприклад, у 2015 році «він заробив понад 65 000 доларів від діяльності компаній, пов’язаних із Росією, включаючи транспортну авіакомпанію, причетну до схеми хабарництва з участю російських посадових осіб в Організації Об'єднаних Націй, а також американську гілку компанії кібербезпеки, яка, як вважають, має зв’язки з розвідувальними службами Росії».

Автор звертає увагу на те, що найбільша разова виплата надійшла від російської телемережі RT, фінансованої Кремлем – вона якось заплатила Фліннові 45 000 доларів за промову в Москві на заході, де також був присутній Путін.

Як повідомляє молдовське видання NewsMaker, 24 травня президент Молдови Ігор Додон заявив у місцевій передачі «Головне питання», що Придністров’я ніколи не стане незалежною державою, «а на гроші, інвестовані в регіон за останні 25 років – близько 15 мільярдів доларів США, – можна було б побудувати другий Дубай».

За словами автора статті з заголовком «Додон: Придністров’я ніколи не буде незалежним», ця заява стала відповіддю президента Молдови на слова президента самопроголошеної й невизнаної Придністровської Молдавської Республіки Вадима Красносельського про незацікавленість Тирасполя у плані федералізації Молдови, оскільки метою Придністров’я є здобуття незалежності, «а потім об’єднання з Росією, про що його жителі заявили ще на референдумі 2006 року».

Видання посилається на слова Додона: «Одна з головних цілей – це об’єднання держави. У Молдови немає майбутнього без Придністров’я, а у Придністров’я немає його без Молдови. Коли хтось із лівого берега каже, що ми ніколи не будемо разом, я запитую: хочете в Україну? Ви повинні вибрати, дорогі придністровці. Незалежності не буде ніколи. Статусу як суб’єкта Російської Федерації не буде, тільки об’єднання в рамках єдиної держави. Ми знайдемо формулу. Давайте обговорювати». Але, на думку президента Молдови, є сили, які не зацікавлені у цьому зближенні.

«Я запитую у молдовських політиків: ви готові до федералізації? Чи готові змінити Конституцію? Чи готові змінити закони? Чи готові зробити російську мову державною? Чи готові дати статус російським збройним силам, які розташовані на території Придністров’я? Готові чи ні? Навіщо тоді гасла? Давайте їх приберемо вбік, що спочатку і пропонувалося», – сказав Додон, також пропонуючи зробити усе необхідне задля вирішення цього питання, адже від нього залежать життя людей. «В іншому випадку протидія дорівнюватиме силі тиску на нас», – зауважив президент.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG