Доступність посилання

ТОП новини

Приблизно сто дітей після анексії Криму залишились без батьків через свавілля підконтрольної Кремлю «влади»


Ілюстративне фото. Ялта, лютий 2017 року
Ілюстративне фото. Ялта, лютий 2017 року

Із початку 2015 року в окупованому Росією українському Криму підконтрольна Кремлю «влада» заарештовує кримських татар та проукраїнських активістів, звинувачуючи їх в «підриві територіальної цілісності Росії», «тероризмі» та «екстремізмі». Родичі затриманих створили організацію «Наші діти»: вона допомагає кримським дітям, які залишилися без батьків.

Із січня 2015 року в окупованому Росією українському Криму не припиняються масові арешти кримських татар і проукраїнських активістів. Серед них – 19 осіб, яких звинуватили в участі в ісламській партії «Хізб ут-Тахрір» і створенні в Криму її осередків. Незважаючи на заборону учасникам «Хізб ут-Тахрір» застосовувати силу, організація заборонена в Росії і визнана терористичною. Але при цьому досі не заборонена в Україні і до анексії існувала в Криму легально.

Правозахисний рух «Меморіал» визнає заарештованих в Криму політв'язнями. А родичі затриманих і активісти після початку арештів створили організацію «Бизим Балалар» («Наші діти»). Вона допомагає кримським дітям, які через арешт одного або декількох батьків залишилися сиротами. Таких дітей з 2014 року – вже майже сотня.

Маленький Бекір Куку – син кримського правозахисника Еміра-Усейна Куку, заарештованого в лютому 2016 року в Ялті. Хлопчик добре пам'ятає, як рано-вранці до будинку зайшли озброєні люди і забрали його батька: «Прийшли якісь люди в чорному, у них ледве видно було очі. Один з них ніс якусь величезну палицю, а інші – якісь незрозумілі кулемети». Російських силовиків він називає «невігласами». Вони зламали двері, повалили його батька на підлогу, одягли на нього наручники. І все це – на очах сина.

«Якби тато був тут – ми б невеличкий день народження відсвяткували, подарунки б купували. А він сидів там, в ізоляторі, серед бліх і кліщів, – каже Бекір. – Як би йому хотілося повернутися, щоб побачити, як його синові виповнюється дев'ять років».

«У наших дітей дитинство скінчилося 11 лютого, всього за кілька хвилин. За чоловіка зараз Ільяс», – розповідає дружина іншого арештованого, Мусліма Алієва, якого забрали в Алушті. Вдома у Мусліма залишилося четверо дітей. За старшого зараз підліток Ільяс.

«Його повалили на підлогу люди з автоматами, все це на очах у дітей, – розповідає дружина. – Я їм кажу: поясніть, що тут відбувається! Вони показали мені постанову, що шукають зброю, наркотики, боєприпаси. Я їм кажу: ну, шукайте. Дуже довго вам доведеться шукати, у мусульман немає таких речей. Це суперечить нашій релігії».

Діти можуть бачити своїх заарештованих батьків лише в судах, куди вони приходять разом з активістами і родичами. Кожне судове засідання для кримських татар – можливість продемонструвати солідарність, підтримати тих, хто опинився в ув'язненні. Діти приходять разом з дорослими, але до зали, де йде засідання, їх, найчастіше не пускають. Вони стоять в коридорі і намагаються встигнути побачити батька, поки його в наручниках проводять по коридору судові пристави.

«Ми його, слава Богу, побачили, – розповідає Бекір Куку про батька. – Він у нормальному стані».

Незважаючи на те, що з раннього віку кримські діти стикаються з обшуками й арештами і знають, що таке судове засідання і як воно проходить, вони все одно залишаються дітьми. Дочка заарештованого правозахисника Сафіє Куку бігає біля суду і радіє тому, що сьогодні вдалося побачити тата.

«Він сказав: «Великий привіт». А я сказала: «Я Вас сильно люблю», – згадує Сафіє. – Шкода, що його не відпустили».

Дівчинка ще не знає, що через кілька місяців доступ на «судовий процес» їй буде закритий остаточно.

***

Кореспондент Російської редакції Радіо Свобода Антон Наумлюк розповів, як знімав сюжет про дітей заарештованих кримських татар, і чому історія цих дітей – одна з найважливіших для сучасної Росії.

Ситуація ускладнилася зовсім нещодавно, коли майже всі судові процеси були закриті
Антон Наумлюк

– Ситуація ускладнилася зовсім нещодавно, коли майже всі судові процеси були закриті. Суди зараз проходять в закритому режимі, з формулюванням «через загострення соціально-політичної ситуації в країні».

Взагалі в законодавстві (Росії) немає такого формулювання як причини закрити суд взагалі. Але її застосування в буквальному сенсі закриває судові процеси від всіх родичів обвинувачених, від батьків і, звичайно, від дітей. Вони кажуть, що дітей і так дуже небажано пускати до зали суду, мотивують це тим, що це може зашкодити психіці дитини. Але як жартували мами, які приходять з цими дітьми до суду, обшуки в їхніх будинках о 6-й годині ранку і батько, який лежить обличчям до підлоги, а над ним стоїть людина в масці і зі зброєю – це не шкодить психіці дитини. А те, що він в суді може побачити батька раз на півроку чи раз на 4 місяці, коли йому продовжують термін арешту, – це може пошкодити.

Ці діти переживають фактично ті ж події, що переживають дорослі, і дорослішають вони, звичайно, набагато раніше
Антон Наумлюк

Ці діти переживають фактично ті ж події, що переживають дорослі, і дорослішають вони, звичайно, набагато раніше.

– Ситуація, коли дитина залишається без одного з батьків (частіше за все – це годувальник сім'ї). Якимось чином кримськотатарська спільнота чи кримське суспільство допомагає цим дітям?

– Це дуже цікаве явище, коли серед кримських татар починають виникати такі ініціативи знизу. Одна з таких громадських, цивільних ініціатив називається «Бизим балалар» («Наші діти»). Це об'єднання і рідних, і активістів, і сімей тих людей, яких затримали і заарештували, які перебувають у СІЗО або вже в колоніях, для допомоги їхнім дітям.

Щомісяця кожній дитині, яка залишився без годувальника, у якої батько перебуває в ув'язненні, виділяється сума грошей для того, щоб підтримувати її і не залишити зовсім без засобів для існування
Антон Наумлюк

Допомога, перш за все, має фінансовий характер. Щомісяця кожній дитині, яка залишився без годувальника, у якої батько перебуває в ув'язненні, виділяється сума грошей для того, щоб підтримувати її і не залишити зовсім без засобів для існування. Із 2014 року таких дітей налічується вже майже сотня. 66 з них перебувають на постійному забезпеченні цієї організації.

Ще ця організація підключає дитячого психолога, який займається з дітьми
Антон Наумлюк

Ще ця організація підключає дитячого психолога, який займається з дітьми, намагається їх підтримувати. Намагається якось у всіх ситуаціях, в яких опинилися ці діти, зберегти їхнє психічне здоров'я.

Допомога надається дітям українського кінорежисера Олега Сенцова, дітям загиблого Решата Аметова
Антон Наумлюк

Допомога надається не тільки сім'ям та дітям кримських татар, а й, наприклад, дітям українського кінорежисера Олега Сенцова, дітям загиблого Решата Аметова (це перша жертва анексії, людина, яка вийшла з одиночним пікетом проти анексії на самому початку подій 2014 року і зникла, потім його знайшли вбитим). Організація цілеспрямовано підкреслює свій неполітичний характер і характер своєї діяльності, тобто, намагається абстрагуватися від будь-яких речей, не пов'язаних з допомогою дітям.

Оригінал матеріалуна сайті спецпроекту «Настояшее время»

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG