Після рішення Стокгольмського арбітражу з приводу газової суперечки між Україною та Росією, протистояння продовжилося не тільки у правовому полі і не тільки між Україною і Росією, а й у середині самого українського політикуму, констатує газета «День». Видання коментує безпрецедентний, за висловом газетярів, поєдинок між Петром Порошенком і Юлією Тимошенко. Утім, експерти видання не називають це поєдинком чи боротьбою – радше внутрішньополітичним фарсом. Суть цього фарсу зводиться до того, хто кого більше і майстерніше обіллє брудом з того самого болота, в якому всі вони разом перебували. Цю боротьбу між собою використовує Кремль у своїй гібридній війні проти України. Видання наголошує, що в кожній країні є політична боротьба, але сторони зупиняються, коли йдеться про національний інтерес. Однак протягом років незалежності у своєму протистоянні українські політики були готові використовувати різні методи і залучати будь-кого, а особливо Москву, щоб виграти в конкретній ситуації, наголошує газета у статті «Нове видання старої «теми».
А ось дописувач газети «Україна молода» переконує, що саме завдяки підписанню між Тимошенко і Путіним контракту на постачання газу Україна з 2009 року щорічно переплачувала за газ понад 6 мільярдів доларів. Мільярдні втрати української економіки та простих українців стали мільярдними заробітками для путінської військової машини. Вони стали російською зброєю бойовиків на українському Донбасі, переконує дописувач.
В цьому ж числі «Україна молода» досліджує, скільки на сьогодні існує вільних чиновницьких вакансій та чому парламент не квапиться з ротацією кадрів. У статті «Вільна каса!» видання нагадує, що до завершення поточної сесії лишається три тижні. Зважаючи на малу ймовірність дострокових виборів, народні обранці до вересня можуть розслабитися. І це не зважаючи на те, що на даний момент у вертикалі виконавчої влади лишається чимало незакритих вакансій, нагадує видання. Втім, ще може статися диво, і тоді в Україні з’явиться новий омбудсман, новий голова Нацбанку, новий очільник Фонду держмайна та аудитор НАБУ, нові члени Рахункової палати та вже згаданого вище ЦВК, а також двоє нових урядовців – міністр охорони здоров’я та міністр аграрної політики. Однак чи варто вірити у чудеса? – запитує видання.
У вівторок виповнилося три роки від часу першої зустрічі «нормандської четвірки», головного переговорного майданчика щодо конфлікту на Донбасі. Газета «Сегодня» дізналася про головні здобутки «нормандського формату» і його майбутнього. Експерти вважають, що заслуга «нормандської четвірки» не тільки в тому, що вона оформила правове поле навколо конфлікту, а куди важливіше, що держави «четвірки» у перебігу кількох раундів переговорів визнали Росію країною-агресором.
