Доступність посилання

16 Грудень 2017, Київ 08:19

Цензура здорового глузду під час війни (огляд преси)


Політична карикатура Олексія Кустовського

Тижневик «Новое время» стверджує, що головна дискусія в суспільстві останніх трьох років зводиться до кордонів особистої свободи. Чи може війна виправдовувати пропаганду? Де та межа, після якої колективне благо починає суперечити персональній незалежності? Як наголошує дописувач тижневика, реальність – це те, що ми про неї думаємо. Тому конкуренція сьогодні йде не за реальність, а за опис реальності. Автор наголошує, що у мирний час є шанс переграти будь-яку помилку, але на війні інших шансів не буває. А тому немає сенсу і часу сперечатися з тими, хто захищає право «Малоросії» на існування. Компроміс неможливий. І часу на дискусії вже немає. Як і немає часу на ілюзії, що всі точки зору рівноцінні в ситуації війни. Партія любителів сувати пальці в розетку не має права давати поради. Якщо хтось хоче вірити в небесну твердь, це не дає йому права викладати астрономію, наголошує дописувач тижневика в статті «Цензура здорового глузду».

Хто б що не казав про неможливість позачергових парламентських чи президентських виборів, саме під їхнім знаменням нині відбуваються всі більш-менш значимі та гучні події в країні, переконує «Український тиждень». Видання зазначає, що ставку знову зроблено на піар, причому всіма політичними гравцями. І неважливо, коли хоч якісь вибори насправді будуть, восени чи за два роки, маніпуляції уже набирають обертів. Конкретніше йдеться в статті «Скористатися нагодою».

Боротися з корупцією в Україні намагаються чи не всі правоохоронні органи спільно з активістами, чиновниками й народними депутатами. Однак подеколи така кількість антикорупціонерів може зашкодити, стверджує «Український тиждень». Конкретні приклади видання наводить у матеріалі «Новий вид спорту».

З початком війни до Донбасу прикута увага українців. Однак, як зазначає дописувач «Дзеркала тижня», зазвичай, в центрі уваги «гарячі» поточні проблеми, що викликають найбільше занепокоєння та потребують негайного вирішення. Будь-які стратегічні питання відкладаються на «після війни». Тим часом, як наголошує автор, стає очевидно: якщо вал поточних проблем починає перевищувати здатність їх подолати, саме час вдатися до стратегічних рішень. Стратегія побудови нового Донбасу може стати одним із наріжних каменів реконсолідації України. Для цього потрібно дійти згоди щодо основних концептуальних позицій цієї стратегії. Про них йдеться в публікації «Донбас у пошуку нової моделі: шість вихідних позицій для стратегії майбутнього».

За допомогою історичних байок і химерних теорій Кремль століттями намагався довести обґрунтованість своїх претензій на українські землі, заперечуючи сам факт існування української нації й української мови. З початком гібридної війни проти України історична міфотворчість Росії отримала новий імпульс. Тижневик «Фокус» у статті «Гібридна історія» розвінчує 7 головних історичних міфів Росії про Україну.

Про загрози й можливості, які несе ймовірне припинення «Газпромом» транзиту газу територією України після 2019 року, розповідає «Український тиждень». Видання наголошує, що найкращим варіантом було б після 2019 року повністю відмовитися від будь-яких договорів із «Газпромом» і укладати їх виключно з європейськими компаніями-споживачами, які купують газ у нього. Заголовок публікації – «Без транзиту».

Тижневик «Фокус» стверджує, що безвізовий режим в Європу вплине на життя України не менше, ніж розпад СРСР. І хоча візові проблеми для українських туристів залишаються в минулому, але щоб зрозуміти переваги вільного пересування по Європі, багатьом українцям буде потрібно кілька років. Лоукости, пряме залізничне сполучення, розвиток прикордонної інфраструктури: «Фокус» розповідає, в який бік безвізовий режим змінить український туристичний ринок і як уникнути відмов у в'їзді в Шенгенську зону. Стаття називається «Не чекали».

Письменник Сергій Жадан у тижневику «Новое время» розповідає про те, що йому хотілося б змінити в Україні. Найперше, це – дороги. До останньої сільської грунтовки. А згадувати старі (навіть усно, навіть як поганий приклад) заборонив би окремою постановою. Також він би хотів, дещо змінити характер українців. Зменшив би скепсис, панікерство і апатію. Залишив би українську співучість, але додав би раціональності, відповідальності та самоіронії. «Про корупцію, зловживання владою та колаборантства писати не буду», – наголошує Жадан. Адже це ж і так зрозуміло – в країні з нормальними дорогами і людським кліматом колабораціонізму в принципі бути не може, наголошує письменник.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG