Доступність посилання

24 Серпень 2017, Київ 02:28

Російські дипломати вербували бойовиків на Донбас у Молдові (світова преса)


Світові видання нині звертають увагу на спільне рішення політичних сил американського Конгресу впровадити нові санкції щодо Росії. Це може створити дискомфорт для нового голови Білого дому, який, ставши президентом, взяв курс на поліпшення відносин із Москвою, пише американська газета The New York Times. Про нові дані щодо видворених з Молдови російських дипломатів повідомляє агентство Reuters. Його кореспонденти довідалися, що одним із завдань цих 5 осіб, оголошених персонами нон-ґрата на молдовській території, було вербування бойовиків на Донбас.

Блогер американського The Atlantic Council спробував дати відповідь на запитання, чому для України ворогом номер один є не популізм, а корупція.

Про нові санкції щодо Росії за її втручання у виборчий процес США, а також за її дії в Україні та Сирії домовилися в американському Конгресі. Про це пише вашингтонська The New York Times. Як ідеться в заяві сенаторів від демократів та республіканців, голови різних комітетів американського Сенату разом вирішили щодо Москви запровадити нові санкції й «забезпечити мандат ревізії з боку Сенату», якщо Білий дім в односторонньому порядку намагатиметься послабити, зупинити або скасувати санкції».

Кореспондент газети Мат Флегенгаймер пояснює, що це рішення двох політичних груп сенату США «може поставити у незручне становище нового господаря Білого дому, який туди прибув на тлі широких розслідувань зв’язків між сподвижниками Трампа й Росією. «Цей санкційний пакет також стане на перешкоді заявленій меті перебудови відносин Сполучених Штатів із Росією, коли Трамп вступив на посаду», – додає видання.

Нові санкції планують накласти на «корумпованих російських діячів», осіб, які беруть участь у порушенні прав людини, постачальників зброї уряду сирійського президента Башара аль-Асада, а також людям, які ведуть «зловмисну кібернетичну активність від імені російського уряду».

З іншого боку, зауважує американський часопис, цей крок затвердить уже існуючі санкції, включно із тими, що націлені на російські енергетичні проекти, та які були впроваджені попереднім урядом США, зазначають сенатори.

Перед тим, як було ухвалене це спільне рішення республіканців та демократів, сенатор Бенджамін Кардін, який очолює демократичне крило в комітеті із закордонних справ, зауважив, що президент зіткнеться з величезним тиском, щоб не стояти на шляху цього об’єднаного зусилля Конгресу для покарання Росії. «Я буду надзвичайно здивований, якщо президент накладе своє вето на цей законопроект», – заявив він.

Новинне агенство Reuters повідомляє, що з військових та дипломатичних джерел Молдови стало відомо, що п’ятеро російських дипломатів, яких наприкінці травня молдовська влада оголосила персонами нон-ґрата, вербували жителів країни для участі у військових діях на Донбасі. За даними агентства, набір бойовиків здійснювався в Гагаузії, однак точних даних щодо кількості найманців, відправлених у зону бойових дій на сході України, не повідомляється.

Тим часом агентство пише, що, за даними джерел у службі розвідки Молдови, бойовики, яких завербували у Гагаузії, були відправлені до воєнізованого тренувального табору, розташованого на півдні Росії в Ростовській області.

Чому ворогом номер один для України є не українські політики-популісти? Відповідь на це запитання намагається дати в своєму блозі на сайті американського аналітичного центру The Atlantic Council виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

Згідно із соцопитуваннями, рейтинги представників української влади та лідерів основних держустанов падають. Як, власне, й популярність політичних лідерів від опозиції. Водночас, пише аналітик та член ради Реанімаційного пакету реформ, опитування також свідчать про те, що головний ворог України не популізм, а корупція й система безкарності, яка підриває довіру українців до майбутнього держави.

«Боротьба з корупцією є найважливішим полем битви для проведення реформ. Це і є суть того, що голова Представництва ЄС в Україні Юґ Мінґареллі мав на увазі, коли він назвав Україну «банкоматом для десяти осіб», – пише автор, додаючи, що коли українці говорять, що корупція є серйознішою проблемою, ніж низький рівень заробітної плати, то це тому, що вони усвідомлюють: корупція вбиває економічне зростання держави.

Заважають цьому зростанню кілька факторів: брак інвестицій – через ту ж корупцію – і недовіра до судової системи.Вони стримують потенційних інвесторів навіть більше, ніж російська агресія. Другий фактор ще тривожніший, пише Вишлінський: коли громадяни через низьку заробітну плату відчувають відсутність економічних можливостей та глибоко вкорінену культуру корупції і їдуть за кордон.

Втім, є й підстави для оптимізму: успішні незалежні установи, на кшталт Національного антикорупційного бюро чи антикорупційної прокуратури, можуть мати величезний вплив на розвиток економіки й добробуту українців. Забезпечення рівних умов може підштовхнути економічне зростання на рівні 5-7 відсотків, що необхідно, аби пожвавити економіку й моральний стан суспільства.

Експерт припускає, що «для збереження темпів реформ політики повинні зберегти незалежність НАБУ шляхом вибору справді незалежних міжнародних аудиторів для контролю за його роботою. І вони повинні опиратися на незалежність антикорупційних установ шляхом створення Антикорупційного суду й надання НАБУ права на прослуховування телефонних розмов», – пише автор статті «Чому популізм для України не є ворогом номер 1». Як приклад, пропонується досвід Румунії, де прослуховування телефонних розмови дозволило Антикорупційному директорату розкрити мережу корумпованих чиновників і підприємців.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG