Доступність посилання

17 Грудень 2017, Київ 07:04

Друга світова і тодішній СРСР. Нині у війні з Україною Росія себе поховає


Плакати учасників протесту в Італії проти агресії Росії щодо України. Мілан, 9 червня 2015 року (ілюстраційне фото)

(Рубрика «Точка зору»)

22 червня 1941 року у радянських підручниках історії називалося днем початку Великої Вітчизняної Війни. За замовчуванням Вітчизняна війна ототожнювалася із Другою світовою. В СРСР не могли назвати справжню дату її початку – 1 вересня 1939 року, бо аж до нападу Німеччини на Радянський Союз режими Гітлера і Сталіна були союзниками. За сумнозвісним пактом Молотова-Ріббентропа вони розділили Європу, поневолюючи її народи.

Москва, 23 серпня 1939 року. Цього дня був підписаний Договір про ненапад міністрами закордонних справ Німеччини та СССР, Йоахімом фон Ріббентропом (зліва) і В'ячеславом Молотовим (праворуч). Присутність Йосипа Сталінf (в центрі) підкреслює важливість підписання договору
Москва, 23 серпня 1939 року. Цього дня був підписаний Договір про ненапад міністрами закордонних справ Німеччини та СССР, Йоахімом фон Ріббентропом (зліва) і В'ячеславом Молотовим (праворуч). Присутність Йосипа Сталінf (в центрі) підкреслює важливість підписання договору

А Британія та Франція, підписавши разом з Італією та Німеччиною у 1938 році Мюнхенську угоду, фактично дали зелене світло новому поділу континенту, сподіваючись вдовольнити апетити Гітлера. Вийшло так, що вони фактично створили передумови для розв’язання Другої світової.

Кінцева поразка Німеччини, Японії та Італії у тій війні дала старт поділу світу на дві протиставлені одна одній етико-соціальні та економічні системи.

Радянському Союзу до Другої світової вдалося експортувати соціалістичний лад лише до Монголії та почасти Китаю. Статус одного з переможців фашизму дав змогу Сталіну накинути соціалізм Албанії, Болгарії, частині Німеччини, Румунії, Польщі, Угорщині, Чехословаччині та Югославії. Кардинальне зміцнення політичних позицій СРСР у світі своїм подальшим наслідком мало розширення соціалістичного табору в Азії, Африці та Латинській Америці. Проте тоталітарний характер правління та нежиттєздатна економічна модель соціалізму призвели до соціально-економічного відставання та технологічного занепаду країн соціалістичного табору. Зрештою на сьогодні соціалістичний лад у своєму первісному вигляді зберігається лише у Північній Кореї. У В’єтнамі, Китаї, навіть на Кубі та у Венесуелі він зазнає суттєвих трансформацій в напрямку ринкових економічних взаємин та розширення політичних свобод.

Однак соціалістичні експерименти, які радянський режим отримав змогу здійснити над народами різних континентів, встигли призвести до десятків мільйонів людських втрат та величезних збитків, які вже ніколи не будуть відновлені.

У СРСР конкурували лише дві національні ідентичності

Україна належить до числа країн, які здійснили найбільший внесок у перемогу над нацизмом. Лише людські втрати України оцінюються щонайменше у 14 мільйонів осіб. Водночас Україна найбільше постраждала і через радянську окупацію. Перелік військово-терористичних та поліцейських операцій більшовиків проти України і українців, з 1918 по 1991 роки налічуватиме не один десяток позицій.

Разом з тим Україна залишалася провідною в економічному і соціо-культурному розумінні республікою СРСР. Направду у Радянському Союзі конкурували лише дві ідентичності – російська та українська. Радіо, кіно, телебачення, література та наука здебільшого розвивалися саме в РРСФР та УРСР.

Наростання гонки озброєнь після Другої світової змусило радянську владу збільшувати кількість вищих навчальних закладів. Розширення прошарку людей з вищою освітою зумовило збільшення потреб у культурному продукті та призвело до наростання критичних оцінок у суспільстві радянського ладу. В Україні виник найпотужніший поміж усіх республік СРСР дисидентський рух, що став одним з головних чинників розпаду СРСР.

Таким виявився віддалений результат тієї війни.

Сталін, до речі, не вважав перемогу над нацизмом грандіозним досягненням Радянського Союзу. Його мрія про цілковите поглинання Європи соціалістичним табором не здійснилася.

Тому він відмовився приймати парад Перемоги у Москві 24 червня 1945 року.

Політична карикатура Олексія Кустовського
Політична карикатура Олексія Кустовського

Приречена спроба

Тоді просування радянських військ «до Лісабона» було унеможливлене перед усім США та Великобританією, які усе ж були вимушені погодитися на поділ Німеччини. Лише падіння Берлінського муру у 1990 році зняло загрозу реалізації експансіоністських намірів радянських комуністів щодо Європи.

Здавалося, що після розпаду Радянського Союзу, Росія, що виступила його правонаступником, знайде спільну мову з цивілізованим світом та більше не становитиме для нього загрози для нього. Здавалося...

Антивоєнний марш у Москві, 21 вересня 2014 року
Антивоєнний марш у Москві, 21 вересня 2014 року

Нинішня війна Росії проти України – підла і несправедлива – є останньою спробою відновити бодай частину могутності СРСР. Могутності, як її розуміють російські імперіалісти – великі занедбані території, приниження національної гідності поневолених народів, відсталість та занепад. Таку долю режим Путіна готує Україні.

Не вийде. Без України не міг би створитися Радянський Союз. Тепер у війні з Україною Росія себе поховає.

Костянтин Матвієнко експерт Корпорації стратегічного консалтингу «Гардарика»

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG