Хакерська атака і підрив авто з командиром одного з підрозділів Головного управління розвідки – це лише частина нової тактики росіян, переконує дописувач сайту «Главком». Він вважає, що ще починаючи від зими росіяни почали застосовувати нову тактику на Донбасі. Вона полягала в тому, що вже ближче до літа вони перестали соромитися відкрито стріляти по житлових кварталах і почали активно розвалювати інфраструктуру на українських територіях. Головна задача цієї тактики – розширення «сірої зони». Але окрім цього, є ще кілька важливих аспектів: змушування до виселення людей, створення буферної зони глибоко незадоволеного населення, яке і без того не відрізнялося лояльністю і збільшення незадоволених серед військових, які не розуміють, чому треба утримуватися від ударів у відповідь.
Паралельно, ця тактика росіян і слаба інформполітика держави, дозволила створити негативне тло всередині країни, яке найкраще відповідає фразі: «солдати воюють, а влада нічого не робить». Проте, як зазначає видання, така політика Росії призвела не до загострення ситуації, а до збільшення рівня апатії суспільства, яке вирішило просто «забути», що йде війна. Тобто цілі, які ставили росіяни – розхитування ситуації і спроби повторення революції не були досягнуті. Люди готові ненавидіти владу, але ще неготові проти неї воювати. Саме тому, росіяни вирішили видозмінити гібридну доктрину. На сьогодні в Росії існує кілька сценаріїв розвитку подій. Про них дописувач сайту «Главком» розповідає в матеріалі «Нова гібридна доктрина Росії. До чого готуватися».
Путін обманює тільки тоді, коли на його брехню закривають очі. Це стосується історії і це стосується політики. Однак, в ситуації з «російською» королевою Анною цього не вийшло, констатує дописувач сайту «Главред». Не закрив очі на брехню Путіна і французький президент Емманюель Макрон. Його слова про Анну Київську продемонстрували, що новий французький лідер не помічати витівок Путіна не має наміру. Дописувач сподівається, що такий же реалістичний буде і підхід Макрона до врегулювання ситуації на Донбасі. Адже, як і в ситуації з мимовільним «викраденням» Анни, російська політика в цьому окупованому українському регіоні – суцільна провокація і фальш. І тут, як наголошує дописувач, Путіна потрібно в буквальному сенсі слова ловити за руку, демонструвати, що партнери по діалогу чудово розуміють його шулерство і не будуть з ним миритися.
Дискусія про право вільного Гужви у вільній країні вільно захищати інтереси ворогів вільної країни та волі загалом втратила свій сенс із першим же викладеним Генпрокуратурою відео, наголошує дописувач сайту «Лівий берег». Як би не хотілося прихильникам теорій змов бачити тут голівудську історію чесного журналіста, якого державна машина пресує за його переконання, але факти говорять самі за себе: ця людина свідомо, без жодного примусу, суто з корисливих міркувань продала честь професії та ще й вчинила при цьому кримінальний злочин. На цьому наголошується в статті «Коли вони прийшли по Гужву...».
Після більш ніж трьох років війни на Донбасі українська влада задекларувала намір провести капітальне перезавантаження свого бачення цього конфлікту. Для цього готується один величезний мега-законопроект. Однак, дописувач «Українсьої правди» стверджує, що ухвалення цього законопроекту може призвести відразу до кількох невдач. Скажімо, спроба пов'язати в одне ціле дії на підконтрольній владі території з дуже обмеженим впливом на процеси в районах Донбасу, які перебувають під контролем Росії, призведе до недостатньої активності в обох цих сферах. А також до розмивання зусиль та відповідальності за кінцевий результат, переконує дописувач у статті «Хмарочос на «гібридному піску».
