Доступність посилання

ТОП новини

Гібридна війна проти України і «точковий терор». Заходи у відповідь (Огляд преси)


Протест проти агресії Росії щодо України. Учасники походу до російського консульства в Нью-Йорку співають гімн України, 2014 рік (ілюстраційне фото)
Протест проти агресії Росії щодо України. Учасники походу до російського консульства в Нью-Йорку співають гімн України, 2014 рік (ілюстраційне фото)

Теракти стають буденністю не лише прифронтової зони на Донбасі, а й ледь не по всій Україні. Однак, як стверджує газета «День», масштаби терористичних операцій, які ведуться на теренах України проти Української держави, реально відчутно більші, ніж про це говориться публічно. Тобто поки що йдеться про так званий точковий терор, об’єктами якого стають окремі особи, проте у будь-який момент цей терор може стати масовим, попереджує дописувач. Щоб цього не сталося, автор наголошує на необхідності переформатування методів боротьби з терористами. Найперше, слід усунути з усіх органів влади у центрі й на місцях «п’яту колону» і припинити діяльність пропутінських засобів масової дезінформації. Антитерористичні структури мають бути поповнені стовідсотково надійними фронтовиками. Про інші заходи безпеки йдеться в матеріалі «Гібридна війна» і «точковий терор». Що далі?»

«Газета по-українськи» переконує, що пропаганда кремлівських ЗМІ в Україні покликана не лише дискредитувати владу. Їхня інформаційна політика спрямована проти змін, на перешкоджання реформам. Вливають у це мільйони доларів. Не можна тепер змусити українців полюбити Росію і Путіна. Але можна підштовхнути їх, щоб самі зробили себе ще біднішими. Тому реформи дискредитуються чи висміюються. Сіється апатія і песимізм. Докладніше про покликання російських ЗМІ в Україні газета розповідає в статті «Кремлю потрібна корумпована Україна».

Говорячи про «молодих і перспективних» політиків, часто згадують тих, хто насправді став лише проектом старих олігархічних сил, констатує газета «День». Олігархат не збирається ділитися не лише статками, а й владою, яка зрештою гарантує безпеку цих статків. У нинішніх реаліях ті, хто не слідує цьому правилу, не потрапляють до пулу «розкручених» імен або швидко вилітають із «колоди», переконує видання. Про деяких з них розповідається в статті «Альтернатива зі сходу».

Здешевлення нафти на світових ринках, а також стабільність гривні разом спричинили незначне зниження вартості нафтопродуктів на українських заправках. Утiм, експерти газети «Україна молода» запевняють: вартість автомобільного пального в Україні суттєво завищена. Адже як тільки у світі дорожчає нафта або ж в Україні падає курс гривні, нафтотрейдери миттєво піднімають вартість бензину. Причому синхронно. І з точністю до копійки. Якщо нафта дешевшає, що останнім часом буває доволі часто, а гривня залишається стабільною або навіть росте щодо долара, то вартість бензину зазвичай залишається на одному й тому ж рівні. Подібні парадокси мають свідчити про одне: на ринку відсутній належний рівень конкуренції. Ще один нюанс, який боляче б’є по кишенях українців, – маржа, тобто, прибуток власників АЗС. Як підрахували експерти газети, дві найбільші автозаправні мережі країни заробляють на одному літрі близько 4-5 гривень. Це становить 23-25% рентабельності. Хоча європейські трейдери заробляють у кращому випадку 5%. Видання переконує, що виходів для держави є кілька: налагодження нарешті нормальної роботи Антимонопольного комітету, а також залучення нових гравців на український ринок, які зможуть похитнути існуючі тут трастові змови. Про це йдеться в статті «Два кити «бензинової мафії».

Нещодавно фракції парламенту подали президентові нові кандидатури на посади членів ЦВК. Однак, як зазначає «Газета по-українськи», оновлення складу Центральної виборчої комісії – політичний поштовх до виборів, а вони зараз нікому не потрібні. Для президента на часі зараз обороноздатність країни. До того ж активізуються популісти. Кожна фракція піаритиметься на своїй темі. Водночас, як зазначає видання, ненормально, коли перевищені терміни перебування на посадах у ЦВК. Але українських виборців це не цікавить. Відповідно, владу також. Питання оновлення ЦВК вирішуватимуть перед виборами 2019 року, підсумовують експерти.

  • Зображення 16x9

    Ірина Біла

    На Радіо Свобода працюю з кінця 1990-х. Закінчила Київський університет культури і мистецтв – інформаційна, бібліотечна та архівна справа.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG