Доступність посилання

21 Липень 2017, Київ 13:56

(Рубрика «Точка зору»)

Інтернет активно змінює наше життя і уявити сучасний світ без соціальних мереж стає практично неможливо. На початок 2017 року соціальні мережі охопили понад 2 мільярди користувачів (за даними Statista Inc., однієї з провідних компаній у сфері статистики). Найбільшу популярність на сьогодні отримав Facebook з аудиторією понад 1,59 мільярда постійних користувачів. Понад мільярд людей активно використовують прямі мобільні платформи обміну повідомленнями, зокрема WhatsApp, Line, Facebook Messenger, Skype, Telegram тощо. Сьогодні люди все більше спілкуються не тільки з собі подібними, а з віртуальними співрозмовниками (вони отримали назву «чатботів» або Chatbot), які надають різноманітну інформацію в автоматизованому режимі.

Головними тенденціями в царині соціальних мереж на сьогодні є активне збільшення їхньої аудиторій, постійна поява нових сервісів та глобалізація. Позитивними напрямами розвитку соціальних мереж стає їхнє використання як інструментів для бізнесу, освіти та набуття ними рис повноцінних засобів масової інформації.

На тлі тенденцій зростання глобальних соціальних мереж має місце поступове витіснення ними національних соцмереж. В контексті такої глобалізації важко бути оптимістом щодо розвитку власних національних соціальних мереж. З одного боку, є зрозумілим бажання багатьох з нас мати виключно свої українські ресурси, але світова цивілізація розвивається за своїми правилами і очікувати на чудеса важко.

Довідково: Українська соціальна мережа Ukrainians, за інформацією Media Sapiens, збирається охопити аудиторію в п’ять мільйонів користувачів до кінця 2017 року. На теперішній час їхня кількість становить близько 210 тисяч.

Хоча глобалізація соціальних мереж при наявності для України конкретного противника має свої переваги: стало реальністю об’єктивне зменшення аудиторії та впливу «Однокласників», «Вконтакте» та інших російських мереж на користь Facebook і аналогічних ресурсів, які мало контролюються російською владою і це зменшує можливості агресора.

На жаль, нові технології не завжди мають виключно позитивний вимір для людського прогресу. Історія дає нам багато прикладів, коли передові досягнення дуже швидко перетворювалися на зброю та інші засоби насильства. Сьогодні політики змушені часто використовувати такі терміни, як «війни нового покоління», «гібридна війна», «четверта генерація війн», «інформаційне протиборство». Очевидно, що за таких обставин виникає багато охочих перенести збройне протиборство в інформаційний простір взагалі та соціальні мережі зокрема.

Російські вчені, до речі, нещодавно в рамках наукового проекту «Глобальне дослідження політизації соціальних мереж» дослідили проблематику інтернет-комунікацій країн Західної Європи, Північної Америки, Латинської Америки, Азії та Африки. Розуміючи, хто може стояти за таким дослідженням, цю інформацію хочеться рекомендувати українським експертам для ознайомлення.

В нашій публікації ми наведемо лише короткий висновок з наведеного: «Має місце стрімка політизація спільнот соціальних мереж «інтернету через підрив довіри громадян до традиційних політичних інститутів. Політизація сучасних мереж поки більше сприяє архаїзації і радикалізації соціальних відносин, ніж зміцнення легітимності політичних режимів, демократизації та конструктивного діалогу суспільства з владою… Групи соціальних мереж інтернету стрімко політизуються і демонструють механізми формування нових політичних ідентичностей. Прості люди, які не довіряють таким традиційним політичним інститутам, як партії і парламент, поступово виходять у віртуальну реальність. В ній зароджуються нові політичні субкультури і мережеві політичні ідентичності. Вони відтворюються завдяки активній діяльності політичних авторитетів і лідерів нової мережевої генерації різноманітних політичних цінностей – як провладних (патріотично налаштованих), так і опозиційних (від конструктивних критиків до радикалів і екстремістів)… Дослідження показало, що найбільш заполітизованими соціальними мережами стали Facebook і Twitter».

Як скористаються результатами такого дослідження російські спецслужби – уявити досить легко з огляду на численні прецеденти останніх чотирьох років. Сьогодні тенденція використання соціальних мереж для негативного інформаційно-психологічного впливу на обрані цільові аудиторії стала реальністю. Напрями дуже різноманітні: від внутрішньополітичної боротьби і виборчих технологій до дестабілізації суспільно-політичної обстановки в державі або інформаційної підтримки збройного протиборства. Для прикладу, фахівці мають підстави стверджувати, що орієнтовно 8-15% акаунтів у Twitter та від 5 до 11% у Facebook є звичайними ботами.

Також хочеться звернути увагу на одне з недавніх інформаційних повідомлень щодо можливостей соціальних мереж для завчасного виявлення підготовки масових заворушень. Зокрема, дослідники з Університету Кардіффа («Cardiff University» – один із провідних університетів Великої Британії) продемонстрували здатність сервісу прогнозувати масові акції та інші події значно швидше, ніж поліція з випередженням навіть до однієї години.

Для цього дослідники вивчили інформацію про заворушення в Лондоні 2011 року та створили програмні можливості автоматично сканувати Twitter і визначати (прогнозувати) потенційно небезпечні події. Їхнє програмне забезпечення може аналізувати будь-яку інформацію в Twitter і визначати, де існує найбільша ймовірність виникнення заворушень. Система також вміє в реальному часі повідомляти про великі скупчення людей. Для цього вчені використали низку алгоритмів машинного навчання, щоб проаналізувати 1,6 мільйона повідомлень у Twitter. Система враховувала час і місце публікації повідомлень, а також їхній зміст. Один з авторів дослідження, доктор Піт Бурнеп (Pete Burnap), вважає, що технології моніторингу Twitter можуть допомогти в боротьбі з майбутніми заворушеннями. «У цьому дослідженні ми показуємо, що соціальні мережі стають відправною точкою для повідомлення про повсякденні події, включаючи соціальні заворушення і … злочинну діяльність. Ми ніколи не замінимо традиційні поліцейські наземні ресурси, але ми продемонстрували, що це дослідження може поліпшити існуючі системи збору даних і дозволить створити нові технології для підтримки усталених методів поліцейської діяльності».

Російські аналоги наведених вище досягнень (системи моніторингу соціальних мереж та мобільного зв’язку, інші програмно-апаратні комплекси тощо) на сьогодні вже активно використовуються в Російській Федерації для відслідковування та припинення масових акцій протесту.

Важливо звернути увагу на тенденцію зростання можливостей соціальних мереж щодо збору та трансляції відео-контенту в реальному масштабі часу. З одного боку, це збільшує нашу інформованість про події. А з іншого – призвела до появи зовсім недавно «нового» виду розвідки – розвідки в соціальних мережах – «social media intelligence» або «SOCMINT». До речі, зазначений напрямок діяльності в інформаційному просторі в повній мірі використовують як «силовики», так і різноманітні цивільні структури.

Слід також розуміти, що технологічною основою для функціонування соціальних мереж в першу чергу є інтернет. Недавні масовані кібератаки проти України вкотре нагадали нам про власну кібербезпеку. Те, що вдалося встановити – атака була не через гроші. Це була добре спланована операція. А оскільки не було фінансової мотивації, і це не був гурток любителів-аматорів, тобто ми можемо допустити, що це все ж таки був російський сценарій. Метою було скоріше промацати слабкі місця цифрової інфраструктури України, як приватних, так і державних компаній.

Залишається додати, що за тестовим сценарієм зазвичай настає черга для реальних сценаріїв. Гібридна війна має виміри кібер та інформаційний і на сьогодні вони набувають особливого значення. Особливістю соціальних мереж є те, що через них негативний інформаційний вплив часто здійснюється приховано і має тривалий характер до моменту свого виявлення та «включення» важелів протидії. Очевидно, що соціальні мережі все більше стають ареною протиборства. Наслідки такого протиборства для України залежать в першу чергу від нас самих.

Тетяна Попова – експерт зі стратегічних комунікацій ГО «Інформаційна безпека», колишній заступник міністра інформаційної політики України

У тексті збережено виділення, зроблені автором

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

  • 16x9 Image

    Тетяна Попова

    Експерт зі стратегічних комунікацій ГО «Інформаційна безпека», колишній заступник міністра інформаційної політики України

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG