Доступність посилання

13 Грудень 2017, Київ 14:13

Про що говоритимуть віч-на-віч Порошенко і Лукашенко? (Огляд преси)


Президент України Петро Порошенко і президент Білорусі Олександр Лукашенко (ліворуч). Архівне фото

20 липня розпочинається дводенний офіційний візит президента Білорусі Олександра Лукашенка до України. Про що спілкуватимуться віч-на-віч президенти Білорусі й України, дізнавалась газета «День». По-перше, Білорусь має суто економічний інтерес до співпраці з Україною, зазначають експерти видання. У торгівлі з Києвом Мінськ має позитивне сальдо. Також Лукашенко намагатиметься реанімувати Мінський процес. Білоруська сторона в ньому дуже зацікавлена, оскільки він піднімає політичний авторитет Мінська. Про інші можливі теми переговорів президентів, і про що український президент має нагадати білоруському, «День» розповідає в статті «Чим завершуються військово-політичні загравання з Москвою».

Сезон гучних відставок в «уряді» окупованого Криму припав на середину літа. Як стверджує газета «Голос України» – кримська верхівка, яку годують із московських рук, показала свою цілковиту неспроможність. Чималі кошти російських платників податків, що їх виділяє Кремль на ремонт і будівництво доріг, школи й дитсадки, зникають безвісти, осідаючи в кишенях чиновників. Спочатку в їхніх кишенях осідали гроші з українського бюджету, а тепер з таким же успіхом крадуть із бюджету російського. Їм однаково, під яким прапором сидіти і який гімн слухати, наголошує газета «Голос України». Заголовок статті – «Коли від перестановки місць доданків сума не міняється...»

Рівно рік тому в центрі Києва був вбитий журналіст Павло Шеремет. «СБУ і Нацполіції треба не сперечатись, а налагоджувати ефективну співпрацю», – коментує процес розслідування в газеті «День» журналіст Дмитро Гнап. Більше про те – хто такий Павло Шеремет, в яку Україну він приїхав і на якому етапі процес розслідування, видання розповідає у статті «Убивство Шеремета: рік потому».

За радянського режиму 80 років панував негативний відбір – виживали не найсильніші, а найобережніші, зауважує експерт тижневика «Країна». Він вважає, що після Майдану в Україні відбулося кілька зрад тих, хто там був. Перша зрада – неготовність революціонерів після Майдану брати на себе відповідальність. Доки мітингували й боролися, все було добре. Після того, як побороли, одні працюють, ухвалюють закони, а революціонери залишилися при позиції «це – не наша держава». Таке ставлення до держави було зрозумілим в Україні Януковича, але зараз це їхня країна. З нею можна і треба співпрацювати. Натомість «партія Майдану», що змогла б потіснити старі політичні сили, так і не з’явилася. Незрілість бізнесу – третя зрада. Він досі не готовий працювати прозоро і захищати свої інтереси, переконує експерт тижневика «Країна», директор з розвитку сайта пошуку роботи Сергій Марченко.

Як запровадити в Україні ринок сільгоспугідь з найменшими негативними наслідками для українського суспільства? Це та інші питання стосовно земельної реформи порушує газета «Голос України».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG