Доступність посилання

21 Листопад 2017, Київ 13:10

В Україні цькують антикорупціонерів (огляд преси)


Гасло на пікеті у столиці України (архівне фото)

Антикорупціонери стали об'єктом переслідувань з боку високопоставлених чиновників і правоохоронців, яких вони і намагаються викривати. Як стверджує тижневик «Новое время», кримінальні справи, прослуховування і стеження, обшуки, інформаційні атаки і навіть загрози життю – приблизно в такій атмосфері тепер живуть найактивніші борці з корупцією в Україні: депутати, лідери громадських організацій, колишні високопоставлені чиновники Генпрокуратури. Причому активний тиск на них йде з боку людей, пов'язаних із владою, а інструментами цієї атаки стають державні органи. «Реванш корупціонерів» став системним явищем, наголошує видання. І він небезпечний не тільки для окремо взятих активістів. Якщо маховик атак на борців з хабарництвом розкрутиться сильніше, країна докотиться до міжнародної ізоляції та авторитаризму, наголошує тижневик у статті «Цькування борців з корупцією».

А в публікації «Начальник країни» «Новое время» друкує інтерв'ю з Володимиром Гройсманом, в якому прем'єр відповідає на три чому: чому реформи гальмуються, держвласність не продається, а лоукостери не летять в Україну.

Тижневик «Фокус» пише про батальйон «Азов», про який сьогодні думки розділилися: одні звинувачують його представників в ультраправих поглядах, називаючи мало не неонацистами, інші визнають, що «Азов» одна з найбільш боєздатних і мотивованих частин Нацгвардії. До того ж, журналісти переконані, що влада побоюється участі військового підрозділу в політичній боротьбі. «Фокус» побував на місці дислокації «Азова», щоб побачити, як живуть, чим займаються і що сповідують бійці найвідомішого і суперечливого полку Національної гвардії. Свої висновки видання публікує в статті «Грізний Азов».

Про можливі сценарії розвитку подій, які чекають на Україну в роки пікових виплат зовнішнього боргу, розмірковує «Український тиждень». Видання пише, що традиційно влада в Україні живе лише сьогоднішнім днем і страждає на короткозорість. А коли політичні лідери не здатні розпізнавати масштабні проблеми й виклики наперед і готуватися до подолання їх заздалегідь, то країна живе від авралу до авралу, від однієї кризи до іншої. Одна з таких проблем – зовнішній державний борг, на погашення якого до 2019 року країна повинна витратити майже 9 мільярдів американських доларів. Проаналізувавши спроможність держави на повернення боргу, видання стверджує, що на сьогодні для України реальної та прийнятної альтернативи фінансуванню від іноземних донорів немає. Вона в ситуації «пан або пропав»: або впроваджує реформи й у результаті отримує і гроші, й перспективи розвитку економіки, або не робить нічого, не отримує грошей і готується до нової кризи, що загрожуватиме зміною влади й вектору розвитку України. На цьому тижневик наголошує в статті «Час розплати наближається».

В цьому ж числі «Український тиждень» стверджує, що у справах, пов’язаних із Майданом, фігурують не лише колишні беркутівці, а й тітушки. Однак, як і в ситуації із силовиками, за ґратами СІЗО опиняються рядові виконавці, організатори ж уникають арешту. На цьому наголошується в публікації «Вільний тітушка».

Коли говорять, що в умовах війни не можна проводити фестивалі та взагалі розважатися, дописувач тижневика «Новое время» письменник Сергій Жадан наголошує: українці не повинні відмовлятися від самих себе. Він переконаний, що культура в Україні не є забавою або способом відмовитися від серйозних речей на кшталт політики чи економіки. Культура – це і є політика й економіка. Відтак вона не повинна здавати своїх територій. Адже якщо здасть, їх обов'язково заповнять чимось сумнівним і недоброякісним. Скажімо, пропагандою, наголошує письменник в матеріалі «Культурна оборона».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG