Легендарний український чорнозем втрачає свою родючість. Аграрії розділилися в поглядах на причини: хтось звинувачує в цьому орендарів, які вирощують виснажливі для ґрунту монокультури, інші – вказують на об’єктивні чинники на кшталт глобального потепління чи загального впливу людської діяльності.
Українські чорноземи, що складають понад 60% території країни, дедалі швидше дегенерують, зокрема знижується кількість гумусу – найціннішої органічної частини чорнозему, каже директор Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії» Святослав Балюк. За його словами, українські чорноземи за останні 130 років втратили до 30% гумусу.
Землеробство в Україні є дефіцитним. По складу макроелементів та мікроелементів це причина прихованого голодуСвятослав Балюк
«Землеробство в Україні, ми повинні прямо про це сказати, є дефіцитним. По органічній речовині, по складу макроелементів (азот, фосфор, калій) та мікроелементів. А мікроелементи – це причина прихованого голоду, коли зерна багато, а воно поганої якості», – каже експерт і вказує на низку причин. Одна з них – неоптимальне співвідношення угідь: Україна характеризується великим ступенем розораності, близько 80%. Також неоптимальне співвідношення структури посівних площ: останні роки переважає соняшник, кукурудза, ріпак, які виснажують ґрунти.
За інформацією Святослава Балюка, деградовані площі ґрунтів наразі складають від 12 до 15 мільйонів гектарів, тож держава зазнає близько 20 мільярдів гривень збитків лише через зниження врожайності ґрунту. Експерт стверджує, що наразі не вистачає управління ґрунтовими ресурсами зі сторони держави, яка взяла курс лише на вирішення питання власності на землю.
«Ідеологи говорили так: передамо землю, і землевласник самостійно займатиметься цими проблемами. Та не буде він ними займатися, це дуже дороге задоволення», – переконаний Балюк.
Голова «Аграрного союзу України» Геннадій Новіков звертає увагу на те, що проблема деградації українських ґрунтів виникла не вчора і є природним наслідком людської діяльності. При цьому, наголошує він, українські сільськогосподарські ґрунти використовуються не так інтенсивно, як європейські.
Якщо в нас урожайність – 40 центнерів з гектару, а в Європі – 80 центнерів, то винос ґрунту значно більший тамГеннадій Новіков
«Якщо в нас урожайність – 40 центнерів з гектару, а в Європі – 80 центнерів, то винос ґрунту значно більший там, а не в нас. Думаю, з цього приводу потрібна фахова дискусія, щоб не було популізму в цьому питанні», – вважає аграрій.
Голова Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад Микола Фурсенко вбачає причину зниження родючості землі в зменшенні поголів’я худоби, яка мала б збагачувати землю органікою.
У нас немає розвитку тваринництва, тому дуже мало органіки, і землі від цього бідніютьМикола Фурсенко
«Сьогодні лише на 7% сільськогосподарських угідь вирощуються кормові культури. У нас немає розвитку тваринництва, тому дуже мало органіки, і землі від цього бідніють», – пояснює він. Водночас, на думку Фурсенка, в цьому питанні бракує системного підходу з боку держави.
«У нас сьогодні відсутній контроль за використанням земель, тому що Державна інспекція розформована, а створена Держпродспоживслужба охоплює дуже багато питань і не в змозі проконтролювати все, що робиться на сільськогосподарських угіддях», – нарікає експерт. Він упевнений, що для регулювання використання землі не вистачає також відповідного законодавства.
Продавати, щоб врятувати
Народний депутат, член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Олексій Мушак вважає, що відкритий ринок землі сприятиме підвищенню якості, і у власника буде можливість її підтримувати.
«Дати право людям вільно продавати й купувати землю, вільно нею розпоряджатися – є механізмом для власника захистити родючість. У нього з’являється інструмент банківського кредитування, коли він може під заставу своєї землі взяти гроші і запроваджувати нові технології, капіталізувати свою землю. Ринок землі зберігає і підвищує родючість землі», – каже Мушак.
Геннадій Новіков нагадує, що за радянських часів родючість уже намагалися підвищити за рахунок органіки, але навіть тоді, коли аграрії утримували більше свійських тварин, ніж зараз, деградація ґрунтів не зменшувалась. Щодо наявності зв’язку між родючістю та можливістю продавати землю він налаштований скептично.
Завжди вважав, що, аби підвищити врожайність, потрібне гарне насіння, добриваГеннадій Новіков
«Завжди вважав, що, аби підвищити врожайність, потрібне гарне насіння, добрива, походити за цією рослиною, – каже він.
Не лише власники, але й орендарі зацікавлені у підтримці якості ґрунтів на високому рівні, каже екс-генеральний директор Української аграрної конфедерації Сергій Стоянов. Окрім того, експерт стверджує, що родючість землі падає у всьому світі через підвищення температури землі, тож це «робоча» ситуація.
«Не тільки власники, а й орендарі переживають, щоб кожного року в них вродило…У нас орендарі відповідальні, вирощуємо 65 мільйонів тонн зерна. Тому ніяких страхів не може бути і цю «зраду» треба відкидати рішуче», – запевняє Стоянов.
Натомість Олексій Мушак покладає відповідальність за ситуацію саме на байдужість орендарів до родючості землі у довготривалій перспективі.
«Чому виснажується ґрунт? Тому що саджаються монокультури: соняшник, кукурудза, ріпак, які дають швидкий прибуток, але виснажують ґрунт…Тому що оренда всюди є. Оренда – це невпевненість у майбутньому, відповідно, від землі потрібно все взяти максимум зараз», – розмірковує він.
У чому б не полягали чинники дегенерації чорнозему, якщо їх не усунути, в певний момент процес стане незворотним, застерігає Святослав Балюк.
«Якщо рівень землеробства залишиться на тому ж рівні, як зараз, то, за нашими прогнозами, ще 100-200 років гумус буде зменшуватися і тоді досягне вже катастрофічних розмірів, незворотних», – прогнозує фахівець.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
