Доступність посилання

13 Грудень 2017, Київ 00:02

(Рубрика «Точка зору»)

Кожна людина протягом життя сплачує величезну кількість податків. Їх вираховують із зарплатні, стягують при оренді чи купівлі житла та землі. Підприємці платять у казну відсоток зі своїх доходів. Кожен раз, коли ми купуємо щось у магазині, стрижемося у перукарні, лікуємося у приватній клініці або харчуємося у кафе, ми платимо податки.

Іноді навіть складно проконтролювати, яка частина наших грошей пішла до бюджету. Але якщо старанно рахувати, ви з’ясуєте, що сума чимала. Саме з цих надходжень і формують державний та місцеві бюджети. Отже, громадяни мають повне право знати, як витрачаються їхні кошти, і повинні впливати на ці процеси.

«На сьогоднішній день в Україні триває процес децентралізації. Це означає, що бюджети деяких міст збільшилися в 4-5 разів. Якщо місцева влада не буде прозорою та підзвітною, то корупціонери в регіонах просто отримають більше можливостей. Ми не маємо цього допустити. Громада міст повинна наполягати на прозорому бюджетуванні», – вважає виконавчий директор Transparency International Україна Ярослав Юрчишин.

У свою чергу, керівник Інституту Політичної Освіти Олександр Солонтай зазначає, що бюджети зростають швидше, ніж прозорість їхнього формування. Відповідно, суттєво зростає роль у бюджетному процесі депутатів, мера, виконкому, комунальних підприємств та установ.

«У прозорості видатків з бюджетів було досягнуто значний прогрес: з’явилися відкриті дані, оприлюднюють схеми та карти видатків, реформовані закупівлі. Натомість, у сфері формування місцевих бюджетів та закладення майбутніх видатків, внесення змін до бюджету, ухвалення рішень про розподіл залишків покращення ситуації майже не спостерігається. Дуже мало місцевих рад мають бюджетний регламент, відкриту процедуру обрахування видатків. Бюджетні слухання є формальними, а рішення про розподіл коштів ухвалюються за закритими дверима. У них не бере участь ні громадськість, ні навіть самі депутати, які потім, тим не менше, голосують за бюджет», – упевнений Солонтай. Тому, на його думку, в умовах відсутності зрозумілої стратегії міст кошти розпорошуються між сотнями програмних цілей та тисячами ремонтних заходів. І в цілому не дають ні ефекту, ні зрозумілої картинки для платників податків.

Шлях до прозорості міста лежить через… бюджет

Згідно з рейтингом прозорості 100 міст України, прозорість бюджетного процесу в цілому в країні складає майже 38%. Ця сфера є четвертою за прозорістю після доступу та участі, інформації про роботу місцевої влади й кадрових питань. Рейтинг склали аналітики українського представництва Transparency International спільно з Інститутом політичної освіти. Були виміряні 13 сфер відповідальності міської влади.

Абсолютну кількість балів з прозорості бюджетів не отримало жодне місто. Серед лідерів у сфері – Вінниця (7,2 бала), а також Житомир, Ніжин та Чернівці (по 7 балів). Наприклад, Ніжину бути серед лідерів дозволила інтеграція із системою «відкритий бюджет». Усі бюджетні показники міста оприлюднені на цьому сайті.

Найнепрозоріше бюджетування демонструють Коломия, Мирноград та Дунаївці — вони отримали 0 балів. Це означає, що міста не надають звіти про виконання бюджетів, кошториси утримання органів влади, не ухвалили бюджетний регламент, не надають перелік об’єктів фінансування з бюджету на поточний рік із вказуванням сум фінансування та не запрошують громадськість до участі в бюджетному процесі.

Столиця також не надихає прикладом – опинилася аж на 63-му місці у рейтингу прозорого бюджетування. Отже, Київ не має практики оприлюднення інформації про розподіл видаткової частини бюджету пооб’єктно, не публікує деталізовану інформацію про видатки з бюджету (заробітна плата, комунальні послуги, капітальний та поточний ремонти і так далі.). Така ситуація з бюджетом вплинула на те, що Києву не вдалося увійти в трійку найпрозоріших міст у рейтингу.

Рецепти прозорості

Основний інгредієнт прозорого бюджетування – небайдужість. Як зазначає експерт Партнерства «За прозорі місцеві бюджети» Микола Орлов, більшість керівників органів місцевого самоврядування переймаються, щоб бюджет був прийнятий і виконаний, і бажано без зайвих запитань. Але бюджети набували прозорості саме у тих містах, де представники міськрад вболівали за розвиток міста, а громадяни вимагали від влади звітування, дотримання бюджетного законодавства, активно лобіювали суспільно важливі проекти.

Експерт уточнив, що домагатися прозорості бюджетного процесу потрібно на всіх стадіях, враховуючи складання, розгляд та прийняття, виконання, а також звітування.

Складання бюджету

«На цьому етапі проблемою є відсутність гарантованої недоторканості власних ресурсів громади. Міста направляють до Києва лише сумовані цифри зростання доходної частини бюджетів. У громадах нарікають, що столиця, віддавши гроші, навздогін направляє до місцевої ради і повноваження, інколи дуже спонтанно і посеред бюджетного року. Наприклад, на відшкодування пільг, прийнятих столицею. Це спричиняє розбалансованість спланованих бюджетів і потребу у використанні власних коштів на витрати, які не планувалися», – пояснює Орлов. На його думку, громади повинні мати гарантії розпорядження власними ресурсами на середньостроковий період, а краще на всю каденцію роботи об’єднаного місцевого самоврядування. Це дозволить громадам виходити із режиму роботи у форматі «пожежної бригади з ліквідації аварійних потреб» і переходити до формату планової, прогнозованої роботи. Тоді з’явиться сенс широко пояснювати пріоритети розвитку, стратегічні напрямки. Й буде нарешті виправдано термін «бюджет розвитку».

Ще однією проблемою є існування двох паралельних бюджетних форматів: районного та кошторису об’єднаних громад. Якщо в районі 4/5 території об’єдналися, то районна адміністрація обслуговує лише 1/5 території громадян. Отже затрати на райадміністрацію не пропорційні наданим послугам. Тому децентралізація має якнайшвидше з двох паралельних прямих перейти на одну широку дорогу.

Розгляд та ухвалення

За законом, сформований проект бюджету має бути оприлюднений на сайті міськради не менше, ніж за 20 днів до дати проведення бюджетної сесії. Це робиться для того, щоб громада мала можливість ознайомитися з документом та внести свої уточнення. Прогресивні міста вже навчилися представляти бюджети зрозумілою мовою, візуалізовувати дані та робити їх наочними. Адже відкритість і прозорість – це не тільки доступ до інформації, а її зрозумілість.

Микола Орлов зазначає, що часто міськради не дотримуються визначених законом термінів і оголошують про бюджетну сесію за день до проведення. Обговорення не відбувається, і «промерська більшість» швидко ухвалює документ. Мовляв, чим менше людей буде знати про бюджетне голосування, тим краще. Така тенденція спостерігається здебільшого у малих містах, де рівень підготовки депутатів та свідомості громадських активістів залишає бажати кращого. А от у великих містах бюджетні голосування навряд чи вдасться приховати.

Позитивними змінами є можливість ухвалювати місцевий бюджет незалежно від того, чи було ухвалено державний. Це означає, що всі місцеві бюджети мають можливість і повинні бути ухвалені до 25 грудня поточного року. Утім, деякі міськради за старою звичкою продовжують виправдовувати зволікання із міським бюджетом тим, що «у Києві ще не ухвалили».

Виконання

Регулярне інформування громадян у доступній формі про витрати бюджету сприяє взаємній довірі влади і громади. «Якщо відремонтовано вулицю, то це має бути не просто фото вулиці з асфальтом, а й зазначено, хто замовник, виконавець робіт, сума по проекту, причини відхилення, час виконання, фото до, під час і після», – пояснює Орлов.

Звітування

Цей етап значно ширший, ніж двогодинний виступ перед бюджетниками у будинку культури. Він передбачає завчасно оприлюднений і зрозумілий бюджетний звіт і запрошення до його обговорення. Звіт має лягти в основу аналізу для формування бюджету на наступний рік.

З любов’ю до містян

Існують види бюджетів, наявність яких свідчить про прогресивність муніципалітетів. Вони хоч і не передбачені законодавством, але свідчать про бажання громади розвивати місто і враховувати нагальні потреби жителів.

В Україні на сьогодні досить розповсюдженим є бюджет участі. Це інструмент залучення громадян до розподілу бюджетів. Він передбачає спрямування частини грошей з міського бюджету на реалізацію громадських проектів. Зазвичай ця сума коливається від 0,5 до 2 відсотків від міського бюджету. Громадяни мають розробити суспільно важливі проекти, просувати і популяризувати їх серед населення. Кошти отримують ті проекти, за які проголосували люди, що проживають у місті.

Щодо таких бюджетів існує декілька засторог. По-перше, якщо не вистачатиме коштів у міському бюджеті, влада може забрати їх з бюджету участі. І цим знівелювати прогресивний інструмент. По-друге, інколи громадянам, які зробили вдалий проект, не вистачає енергії довести справу до кінця. Утім, це все одно дуже важливий спосіб залучення громадськості до реального впливу на бюджет.

Інший вид прогресивного бюджетування – гендерне. Воно майже не розповсюджене в українських містах. Саме тому жодне місто в рейтингу прозорості не отримало у сфері бюджету максимальну кількість балів. Але у більшості випадків таке бюджетування – не феміністичні забаганки, а реальні потреби суспільства. Адже гендерний бюджет дає можливість вирішити цілу низку проблем на місцях, від розвитку людського потенціалу до покращення здоров’я.

Наприклад, у дослідженні «Гендерне бюджетування в Україні» повідомляється, що працівниками позашкільної освіти є переважно жінки, а керівниками таких закладів – переважно чоловіки, які отримують зарплатню на 16% вищу. Щоб вирівняти гендерну ситуацію у сфері, необхідно проаналізувати потреби ринку праці та проводити профорієнтаційну роботу серед дівчат і хлопців у школах. Й передбачити на заходи відповідні витрати у міських бюджетах. З іншого боку, більшість пацієнтів з туберкульозом – чоловіки. Отже, переважно на них мають бути спрямовані профілактичні заходи з охорони здоров’я. Бо якщо держава виділяє на профілактичну медицину однакову кількість грошей на лікування чоловіків та жінок, а щорічний медогляд проходять переважно жінки, ще означає, що кошти розподіляються не ефективно.

Отже, оскільки місцеві бюджети наповнюють податківці, як чоловіки, так і жінки, то вони мають право максимально користуватися бюджетними послугами, за які сплатили зі своїх кишень.

Ірина Рибакова, Transparency International Україна

У тексті збережено виділення, зроблені автором

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

  • 16x9 Image

    Ірина Рибакова

    Менеджер з комунікацій Transparency International Україна. Займається напрямком прозорості міст в Україні, протидії корупції в обороні, запобігання конфлікту інтересів. Закінчила факультет журналістики Київського міжнародного університету. Із 2004 року працювала штатним журналістом у низці всеукраїнських видань. У травні 2015-го приєдналася до команди українського представництва Transparency International.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG