Доступність посилання

19 Листопад 2017, Київ 16:21

В Україні вперше відбулась наукова-популярна конференція Brain&Ukraine


Провідні українські науковці, автори освітніх та інноваційних проектів зібрались в одному приміщенні, щоб поділитись результатами своєї роботи. Майже півтисячній аудиторії вони розповіли про свої дослідження, напрацювання та винаходи, а також поділились думками щодо стану української науки та її потенціалу. Вони кажуть, що надія є, тільки б було достатнє фінансування.

Brain&Ukraine – це незалежна комунікаційна платформа, ініціаторами якої стали двоє молодих українок: Міріам Драгіна та Олена Скирта. Проект має на меті популяризувати науку в Україні та формувати новий науково-прогресивний осередок зацікавлених осіб. Конференція має формат TED-talk, в межах якого спікер має можливість поділитись із широкою аудиторією своїми думками та напрацюваннями. Зокрема, на першій науково-популярній конференції доповіді були присвячені інноваціям в сфері освіти, науковим винаходам та результатам досліджень в різних сферах науки: мікробіології, генної інженерії, біофізики, робототехніки та інших. Хедлайнером конференції став інженер та керівник відділу інновацій NASA Омар Хатамле.

У межах проекту також була відкрита виставка українських наукових розробок та інновацій. Зокрема, були представлені винаходи у декількох галузях: медичній, військовій, аграрній та прикладній. Відвідувачі експозиції змогли дізнались про інноваційні сапфірові медичні імплантати, які хімічно стійкі до середовища людського організму та біологічно сумісні з живими тканинами, про матеріал у аграрній індустрії, який здатен проводити детоксикацію ґрунтів від пестицидів, що дозволить збільшити врожайність, побачили робота-сапера, який здатен ліквідувати терористичні загрози в межах міста. Загалом було представлено понад 30 робіт українських науковців та розробників.

Радіо Свобода відвідало першу українську науково-популярну конференцію та записала найцікавіше з лекцій науковців та винахідників.

Олександр Романко: живе та працює в Канаді; працює аналітиком-дослідником в IBM Canada; працює з великими даними та штучним інтелектом; за сумісництвом викладає в Університеті Торонто та Українському католицькому університеті:

Олександр Романко
Олександр Романко

Big data та штучний інтелект порівнюють із підлітковим сексом. Їх порівнюють за трьома ознаками: всі про це чули, всі думають, що всі інші це роблять, і ніхто не знає, як це нормально робити
Олександр Романко

«Великі дані (big data), штучний інтелект – це ті речі, про які ми дуже мало знаємо. Мабуть, у найближчому майбутньому штучний інтелект буде знати про нас більше, ніж ми про нього. Почасти ці терміни – big data та штучний інтелект – порівнюють із підлітковим сексом. Їх порівнюють за трьома ознаками: всі про це чули, всі думають, що всі інші це роблять, і ніхто не знає, як це нормально робити.

У часи Другої світової війни аналіз даних розпочався з дослідження військових операцій, завдяки аналізу тактики супротивника та пошуку шляхів уникнення зіткнення з ворогом це дало можливість врятувати більш ніж 10 мільйонів людських життів. Тому big data не тільки поліпшує життя, а й зберігає його.

І щоб розвивати цю сферу діяльності, треба готувати кваліфіковані кадри. Для цього варто ввести в програму української освіти науково-дослідницькі стажування. Це оптимальний варіант підготовки кадрів для роботи у великих компаніях. Така практика є у двох університетах, у яких я викладаю. Перевага такого стажування у тому, що студент має можливість отримувати прикладний досвід на виробництві, поєднуючи його з дослідницькою діяльністю. Цей формат ефективний, адже, отримуючи ступінь PhD, я проходив стажування у IBM, де і залишився. До речі, у компанії працює один з найвідоміших українських вчених – Любомир Романків. Його вважають татом жорсткого диска».

Леонід Пономаренко: фізик, який працює в Інституті графену в Ланкастері у Великобританії; працював у команді науковців, які відкрили цей унікальний матеріал та отримали Нобелівську премію за це:

Леонід Пономаренко
Леонід Пономаренко

Графен – це унікальний матеріал за своїми властивостями, якого в теорії не повинно було існувати. Він тонший за людську волосину у 100 000 разів, проте він у 200 разів міцніший за сталь
Леонід Пономаренко

«Графен – це унікальний матеріал за своїми властивостями, якого в теорії не повинно було існувати. Він тонший за людську волосину у 100 000 разів, що робить його найтоншим матеріалом у світі, проте він у 200 разів міцніший за сталь, він найкращий провідник електричного струму. Якщо до цього неповного списку додати й те, що це прозорий, гнучкий матеріал і хімічно інертний, то одразу відкриваються його нові можливості та застосування. І над цим працюють вчені в усьому світі. Потенційне застосування графену в електроніці, його властивості зможуть збільшити швидкодію пристроїв та зменшити їхні габарити.

Графен – це один атомний шар графіту. Його можна отримати в домашніх умовах. Для цього потрібен скотч та шматочок графіту (стрижень звичайного олівця). Смужку скотчу треба зліпити між собою, попередньо поклавши туди шматочок графіту товщиною у 30 мікронів. Потім треба розліпити цю смужку, з одного кристалика графіту має утворитись два, і так після 16 разів складання-розкладання скотчу ми отримаємо графен.

Завдяки графену ми дослідили багато фізичних явищ. Та, звісно, Нобелівська премія була, власне, за фізику, а не за експерименти зі скотчем».

Омар Хатамле: інженер в космічному центрі NASA Johnson у США:

Омар Хатамле
Омар Хатамле

Сучасне населення постійно зростає… За десять років ринок праці зміниться, зникнуть близько 60 видів професій
Омар Хатамле

«Сучасне населення постійно зростає, на якихось континентах цей ріст доволі активний, на деяких навпаки. До прикладу, населення Європи постійно зменшується, а в Африці навпаки. І невдовзі людська популяція досягне кількості у 9 мільярдів. Разом з тим ми маємо пропорційний зріст розвитку технологій. З огляду на це, обчислювальна потужність штучного інтелекту до 2030 року буде дорівнювати потужності одного людського мозку. І якщо така тенденція збережеться, то до 2055-го цей еквівалент зміниться, тоді один штучний інтелект буде дорівнювати одному мільярду потужностей людського мозку. Разом з тим, сам ринок робототехніки буде складати 70 мільярдів. По суті, це створення нового виду істот на планеті, які будуть претендувати на робочі місця разом з людиною.

За десять років ринок праці зміниться, зникнуть близько 60 видів професій. І щоб якось врегулювати цей процес та зарадити цьому, урядові і науковцям варто співпрацювати та розглядати перспективи на найближчий час та надавати освіту, відповідно до викликів часу.

Коли ми відправимо людей на Марс, ми не зможемо відправити з ними інші речі. Але ми зможемо зберегти інформацію – і потім, на Марсі, відтворити це. Ми зараз говоримо про абсолютно нове майбутнє».

Організатори першої науково-популярної конференції Brain&Ukraine своїм проектом спонукають формувати майбутнє завдяки зверненню більшої уваги до фундаментальних та прикладних досліджень. Адже, за словами однієї з організаторок проекту Міріам Драгіної, турбота про завтрашній день обернеться економічним та інтелектуальним зростанням для України. А знайомство широкої аудиторії з досягненнями та відкриттями українських науковців стимулюватимуть державу приділяти більше уваги такій діяльності в країні.

  • 16x9 Image

    Анна Чуданова

    На Радіо Свобода працюю з лютого 2015 року. Регіональний кореспондент у Маріуполі. Народилася 1993 року в місті Маріуполь, Донецької області. Здобуваю ступінь магістра у Школі журналістики УКУ (Український Католицький Університет).

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG