Якщо вже вводити миротворців, то не лише на всю територію окупованого Донбасу, а й у Крим, наголошує тижневик «Країна». Експерти видання аналізують – які плюси це може принести Україні? Чи зможе Київ отримати «добро» Ради безпеки ООН, де Росія має право вето? Більшість експертів переконані, що у будь-яких ініціативах стосовно припинення збройної агресії Росії проти України й повернення її територій Київ повинен наполягати, що питання Криму й Донбасу розглядаються лише пакетом. Адже окупація півострова й частини Донеччини та Луганщини – це різні епізоди одного злочину Росії щодо України. Суттєвої правової різниці між ними немає. Загалом же, як наголошує тижневик, із росіянами мають говорити ті, хто може їх знищити. Інших вони не розуміють. Лише комплекс військових і політичних заходів світових держав може змусити Москву піти на поступки.
Про те, в чому криється причина пожежі на складі боєприпасів в Калинівці та як зробити так, щоб склади зі зброєю не вибухали, аналізує газета «День». Розглянувши кілька версій причин вибуху, видання наголошує на важливості усвідомлення в суспільстві, що держава перебуває в стані війни, а отже диверсії можуть бути організовані ворогом на різних об’єктах і в різний спосіб (головне, щоб влада не прикривала власні помилки чи зловживання зовнішнім фактором). Відтак, українці мають бути готовими до різних ситуацій, адже вони мають справу з досвідченим і підступним ворогом, наголошує газета.
Міжнародна спільнота вимагає ухвалити закон про антикорупційний суд, інакше нові кошти від МВФ в Україну не прийдуть. Міжнародні експерти газети «Голос України» наголошують, що створення антикорупційного суду не повинно відкладатися. Дискусії щодо створення антикорупційних судів розпочалися в травні 2016-го. І нині на розгляді у парламенті перебуває два відповідних законопроекти. Чому українські політики не поспішають з їх ухваленням і над якими законодавчими прогалинами працюють народні депутати парламентська газета розповідає в матеріалі «Коли запрацює антикорупційний суд?».
Газета «День» нагадує, що три роки тому в окупованому Криму викрали Ісляма Джеппарова і Джевдета Іслямова. Досі про них нічого невідомо, як і про ще 16 жителів півострова. Головна мета викрадень – залякати тих, хто проти окупації півострова, переконує газета. Те, що коїться, справді жахає, але, з іншого боку, гуртує людей. Справи, які більш-менш широко обговорюються, стосуються активістів. Але жертвами стають і пересічні люди, зазначає видання. Це відображає тактику залякування. Бо коли можна викрасти пересічну людину, яка не привертає уваги, – це жахає. Значить, можуть викрасти будь-кого і будь-де. Це активно використовується силовиками при неформальних погрозах, наголошує експерт газети у статті «Прокляте мовчання».
