Доступність посилання

21 Жовтень 2017, Київ 11:46

За святим Вацлавом до Вацлава Гавела


Вацлав Гавел (1936–2011) – чеський політик та громадський діяч, дисидент, критик комуністичного режиму, драматург та есеїст. Був останнім президентом Чехословаччини (1989–1992) та першим президентом Чехії (1993–2003). Прага, 2009 рік

(Рубрика «Точка зору»)

28 вересня чехи відзначають день святого Вацлава – опікуна чеських земель, найулюбленішого серед усіх інших чеських коронованих святих. Цього дня до традиції належить піти до костелу на урочисту Богослужбу; варто однак, при цьому зазначити, що мова йде про країну, в якій до віруючих громадян належить менше від третини населення країни.

І більше: день святого Вацлава у Чехії у 2000 році був проголошений державним святом (до речі, одним з найактивніших супротивників цієї ініціативи був тодішній прем’єр і нинішній президент Чехії Мілош Земан). Так після десятиліть комуністичного свавілля і боротьби з релігійними і народними традиціями чехи таки добились справедливості. Нині, вже без страху бути покараним, вони поспішають до свого Вацлава, а це сотні храмів і пам’ятних місць святого Вацлава по всій країні, щоб йому поклонитись чи покласти квітку.

У Празі, звичайно, прямують до святого Вацлав на коні – великої скульптурної композиції в центрі головної Вацлавської площі, відоме всім місце зустрічей і масових демонстрацій. Та все ж найголовніший для чехів Вацлав не тут, він лежить на околиці Праги, на Виноградському цвинтарі. Тут у скромній родинній каплиці похований Вацлав Гавел – дисидент, політик, письменник і драматург, перший президент Чеської Республіки.

Це до нього в день Святого Вацлава поспішають чехи, які пам’ятають, якою потужною може бути «сила безсилих» – міць пересічних громадян, які хочуть «жити у правді». В цьому ще за багато років до Оксамитної революції був переконаний Вацлав Гавел і саме пересічні громадяни повсюди в країні в листопаді 1989 року підтримали його в боротьбі за право «жити у правді».

До Вацлава Гавела ідуть ті, хто розуміє, якою небезпекою може стати історичне безпам’ятство – небажання згадувати і не забувати тих, хто віддав життя за нинішній день у мирі. Перед пам’яттю Вацлава Гавела схилять голови ті чехи, яким не байдужі моральні цінності, Вацлав Гавел захищав продовж усього свого життя – за ґратами і на волі – право громадянина на свободу, на правду і чесність і в цій своїй боротьбі був безкомпромісним.

Вацлав Гавел не вірив у силу ідеології посттоталітарних режимів, тому що їх головною опорою, вважав він, є брехня і маніпуляції громадською думкою. Ось чому нині так важливо, що за Вацлавом Гавелом, як за своїм моральним орієнтиром, ідуть громадяни, які готові встати на боротьбу з ідейними псевдо-гаслами нових чеських олігархів, ті, кому не байдуже, який курс обиратиме їхня країна (у жовтні цього року вибори до парламенту): до історичних однодумців на Заході, чи до агресора з кремлівського Сходу.

До Вацлава Гавела поспішають ті, хто хоче набратись сили, щоб вистояти в боротьбі з нині вже неприхованою загрозою олігархізації країни і загрозою «лівих» настроїв в Чехії.

У 1978 році, вийшовши з тюрми, Вацлав Гавел написав: «Не раз ми мусимо впасти аж на дно лиха, щоб збагнути правду, так само, як повинні зійти на дно криниці, щоб побачити зорі. Мені здається, що ця «запасна», «мінімальна» і «негативна» програма – цей «звичайний» захист людини є в певному сенсі (і не лише в наших умовах) сьогодні програмою максимальною і найпозитивнішою: вона нарешті спрямовує політику до того єдиного пункту, з якого можна вийти, щоб уникнути всіх старих помилок: тобто до конкретної людини» (виділено автором).

Чехи Вацлава Гавела почули, у день святого Вацлава, щоб не заблукати в дорозі, їх багато прийде до свого Вацлава Гавела.

Оксана Пеленська – дослідниця, співробітниця Радіо Свобода

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG