Доступність посилання

18 Грудень 2017, Київ 13:42

Україна не має намірів обмежувати права етнічних меншин (світова преса)


Каталонська газета La Vanguardia повідомляє про новий закон України про україномовні квоти на телебаченні. Ірландське періодичне видання The Irish Times пише про конфлікт України з Угорщиною щодо нового закону про освіту в Україні. Британський часопис The Daily Telegraph пише про придбання російськими компаніями американського програмного забезпечення в обхід санкцій США.

Часопис іспанського регіону Каталонія La Vanguardia друкує статтю «Україна встановлює мовні квоти на телебаченні разом зі штрафами за їх порушення». Видання повідомляє, що новий закон про мовні квоти на українському телебаченні вже набув чинності. Згідно з цим законом, загальнонаціональні українські телевізійні канали зобов’язані мати щонайменше 75% контенту українською мовою. Втім, як додає каталонське видання, квоти на україномовний контент для місцевих телеканалів становить 60% програм. Газета також повідомляє, що новий український закон дозволяє цим регіональним каналам показувати 10% кінопродукції мовами національних меншин, зокрема російською, проте додає, що ці фільми мусять мати українські субтитри. На додаток, коли у телепрограмі загальнонаціонального каналу з’явиться гість, який говоритиме російською або відмінною від державної мовою, слова цього гостя мають супроводжуватись субтитрами.

La Vanguardia також повідомляє, що телевізійні канали національних меншин в Україні мусять відтепер мати 30% інформаційних та розважальних блоків державною українською мовою. Каталонський часопис також додає, що фільми російською мовою, які було знято до 1 серпня 1991 року, коли Україна входила до складу Радянського Союзу, не потребуватимуть жодного дубляжу, проте муситимуть мати субтитри українською. Разом зі встановленням і запровадженням мовних квот на українському телебаченні новий український закон, як вказує барселонський часопис, також чітко обумовлює низку штрафів за невиконання його положень. Ці штрафи, як пояснює La Vanguardia, становитимуть 5% від загальної вартості ліцензії того чи іншого мовника. Каталонська газета завершує, зазначаючи, що цей закон було схвалено як частину намагань нинішнього уряду України плекати й поширювати офіційну державну мову країни, а також у відповідь на зусилля громадських кампаній в Україні, які стали відповіддю на російську агресію 2014 року, щоб обмежити російський контент, який показує українське телебачення.

«Україна встановлює мовні квоти на телебаченні разом зі штрафами за їх порушення»

Провідне періодичне видання Ірландії The Irish Times містить матеріал «Україна намагається заспокоїти Угорщину на тлі конфлікту щодо закону про освіту». У підзаголовку йдеться, що Будапешт закликає переглянути стосунки ЄС з Україною через реформу викладання українською мовою у школах. У статті зазначається, що Україна запевнила Угорщину, що не має намірів обмежувати права етнічних меншин новим українським законом про освіту. Ірландське видання пише, що Угорщина разом з Росією оприлюднила свою критику нових правил в Україні, згідно з якими буде обмежено, як вказує газета, викладання мовами етнічних меншин, водночас збільшено кількість уроків української мови. Ірландський часопис додає, що Київ розуміє необхідність підтримки української мови після століть російського панування.

«Надзвичайно важливо вести відкритий і конструктивний діалог щодо закону про освіту в Україні. Перш за все тут ідеться про людей», – заявив, виступаючи на угорському телебаченні, міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

The Irish Times, з посиланням на міністра Клімкіна, додає, що Україна не хоче асимілювати угорську етнічну меншину або позбавляти її тотожності чи мови. Водночас, як цитує Клімкіна ірландське видання, мета української влади – забезпечити роль української мови як державної, саме на такому ж рівні, як це робиться в усіх європейських державах, включно з тією ж таки Угорщиною. Газета також повідомляє, що міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто назвав новий український закон «ножем у спину», заявивши, що Угорщина заблокує будь-які кроки Євросоюзу на шляху інтеграції з Україною. Угорський міністр, як додає ірландський часопис, навіть пообіцяв, що все це може обернутися досить болісно для України. У свою чергу, як завершує ірландська газета, українська влада наполягає, що новий закон про освіту в Україні має на меті боротьбу з незадовільним рівнем володіння українською мовою в деяких районах компактного проживання етнічних меншин в Україні, що перешкоджає людям вступати до університетів, отримувати роботу, і це також, підсумовує The Irish Times, підриває єдність країни.

«Україна намагається заспокоїти Угорщину на тлі конфлікту щодо закону про освіту»

Британський часопис The Daily Telegraph публікує статтю «Російські компанії, включно з підприємством-виробником ракети, що збила літак рейсу МН17, купують продукцію Microsoft в обхід санкцій». Видання повідомляє, що державні установи й підприємства в Росії та окупованому нею українському Криму, які входять до списку санкцій США, придбали понад 5 тисяч найменувань продукції американської компанії Microsoft на суму майже мільйон фунтів стерлінґів. Ці дані зазначені в списку державних закупівель для установ та підприємств Росії й окупованого Криму. Газета зазначає, що до цього списку не входять приватні компанії, які також, ймовірно, придбали програмне забезпечення компанії Microsoft в обхід санкцій, накладених за анексію українського півострова Крим.

Британський часопис наголошує, що одним з російських підприємств, які згадані у списку закупівель американського програмного забезпечення, є оборонний концерн «Алмаз-Антей». Саме це підприємство виробило ракету «Бук», якою було збито пасажирський літак рейсу МН17 над територією, утримуваною проросійськими бойовиками на сході України, внаслідок чого загинули 298 пасажирів авіарейсу «Амстердам – Куала-Лумпур». Видання нагадує, що запроваджені 2014 року санкції забороняють американським компаніям вести бізнесові справи з російським оборонним сектором, а концерн «Алмаз-Антей» специфічно занесено до санкційного списку. Згідно із санкціями, американським компаніям також заборонено постачати товари і надавати послуги та технології до окупованого Росією Криму. Газета повідомляє, що, попри це, російське конструкторське бюро «Главгосекспертиза», яке допомагає в зведенні мосту, який пов’язав би Росію з Кримом, а також облаштовує будинок відпочинку російського Міністерства оборони в Криму придбало програмне забезпечення компанії Microsoft.

Насамкінець британський часопис повідомляє, що російські компанії та установи, які внесені до санкційного списку, подекуди купують американське програмне забезпечення через треті компанії, у такий спосіб отримуючи все, що їм необхідно в обхід санкцій, запроваджених щодо Росії.

«Російські компанії, включно з підприємством-виробником ракети, яка збила літак рейсу МН17, купують продукцію Microsoft в обхід санкцій».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG