Газета «День» коментує затримання у Москві екс-голови «Нафтогазу» та колишнього керівника Держуправління справами Ігоря Бакая. Схеми, які вигадав Бакай, були досить ефективні для пограбування, зазначає експерт видання. Він не виключає, що ці схеми йому просто спустили з Москви. Адже бізнес – дуже непогане тло для вербовки. Тим більше, якщо Бакай крутився біля дуже високих людей на кшталт Кучми, то зрозуміло, що Росія не могла піти повз нього. Гроші Бакая частково залишились в Україні, у нього багато тут нерухомості, яка продовжує приносити йому прибутки. Не виключено, що його в Росії змусять віддати і те, що у нього залишилось в Україні. Видання наголошує, що на Бакая треба дивитись не як на окрему персону, а як на представника системи в цілому. Це авантюрист, який у певний момент став в нагоді конкретним людям і кланам. В основі ж його шалених статків були не лише розкрадені заводи, а й Росія з її спокусливими надрами. Бакай, якого в Росії зараз судять за банальні боргові авантюри, і який із 2005 року має російське громадянство, в цьому плані став образом порочного місточка між Кремлем і Києвом, наголошує «День» у матеріалі «Джерела залежності від Кремля».
Історію із затриманням сина міністра внутрішніх справ Арсена Авакова –Олександра – не варто розглядати тільки в площині боротьби з корупцією, наголошують експерти газети «День». Вони вважають, що тут є і політична складова, головним чином протистояння глави МВС та президента. Політична конкуренція присутня в усіх справжніх демократіях світу. В Україні ж це все перетворюється на жорстке політичне протистояння з елементами «розборок». Видання пише – те, що сьогодні відбувається навколо затримання сина Авакова, є, в тому числі, наслідком закулісся «сцени Євромайдану». Протистояння було закладено ще тоді, особливо під час «торгівлі за владу» після Революції гідності, коли все визначав квотний принцип для окремих груп впливу, тобто принцип «свій», а не «кращий». Тому українці є свідками чергового акту політичного протистояння, зазначає «День».
Одним з найслабкіших місць в Україні є суди. Відтак реформу судової системи експерт тижневика «Країна» вважає найголовнішою. Вона дасть можливість змінити якість життя в країні. Інвестори не йдуть туди, де їх права й інтереси незахищені. Ризики завеликі – навіть для високої доходності. В Україні довіра до судової системи вкрай низька. Суддівський корпус не оновлюється. Національне антикорупційне бюро порушило багато кримінальних справ. Але суди не ухвалюють рішення. Видання пише, що 2019 рік – найважливіший для України після Майдану. Тоді відбудуться чергові вибори – президента й парламенту. Також це рік потенційного дефолту. Почнуться критичні виплати із зовнішніх боргів, джерел для яких недостатньо. Якщо на виборах не переможуть представники нових еліт, буде сумно, зазначає видання. Бо теперішні політики ставатимуть Брежнєвими. Якщо не вдасться уникнути дефолту – країна не зможе розвивати економіку. Доведеться пережити економічний колапс. Потім буде ще одна спроба оновити країну. Наскільки вона може бути успішною, аналізує тижневик «Країна».
«Не може такого бути, щоб громадяни не володіли мовою держави», – у публікації під таким заголовком експерт газети «Голос України» наголошує, що пропозиції Закону «Про освіту» – це ліквідація конфронтації у суспільстві. Про необхідність цього закону і його користь для держави і суспільства розповідає парламентська газета.
В іншій публікації тижневик «Країна» уточнює, що на Донбасі Україна воює не з Росією, а з радянською ментальністю, із «совком» усередині себе. І в цьому весь жах. Україні потрібні свіжі ідеї, нові форми і тренди. І їх потім треба поширювати у світовій культурі, наголошує експерт видання.
