Доступність посилання

21 Листопад 2017, Київ 05:15

До питання відновлення суверенітету України над тимчасово окупованими територіями


(Рубрика «Точка зору»)

Законотворці обіцяють у поточному місяці вирішити долю проекту Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях» (законопроект №7163 від 04.10.2017). Оприлюднювалися плани обговорення остаточної версії законопроекту на засіданні профільного комітету вже на цього тижня.

За словами представника президента у Верховній Раді, депутата фракції «Блок Петра Порошенка» Ірини Луценко, до законопроекту про реінтеграцію Донбасу вже подано понад 2 тисяч правок. Сподіваюсь, що під час остаточного доопрацювання та розгляду законопроекту будуть ураховані питання реалізації державної інформаційної політики в регіоні, в першу чергу щодо забезпечення інформаційної безпеки.

Читачі добре пам’ятають, скільки за роки проведення АТО точилося дискусій через нормативне неврегулювання питань протидії російській інформаційній агресії та забезпечення суверенітету Української держави в інформаційному просторі. Як наслідок, замість реалізації цілісної інформаційної політики багато заходів в районі АТО нами проводилося фактично в ручному режимі, часто навіть балансуючи на межі дозволеного.

На жаль, остаточна підготовка законопроекту чомусь не стала публічною, тому для своїх роздумів і коментарів буду використовувати версію від 4 жовтня поточного року, яка розміщена на сайті Верховної Ради.

У преамбулі законопроекту наведено досить детальний перелік злочинних дій Російської Федерації щодо України, навіть щодо видачу та визнання незаконних ідентифікаційних документів та реєстраційних знаків транспортних засобів. Але про факт інформаційної агресії з боку Росії та порушення інформаційного суверенітету України чомусь не зазначено. Хоча це може значно допомогти нам у подальшому відстоювати свої інтереси в інформаційному просторі, перш за все на міжнародній арені.

У проекті закону зазначено, що «у межах тимчасово окупованих територій в Донецькій та Луганській областях діє особливий порядок забезпечення прав і свобод цивільного населення, визначений цим Законом та нормами міжнародного права». Але мені здається, що в законі має бути прописано також і виключний перелік прав та обов’язків усіх суб’єктів інформаційних відносин, особливо щодо будь-яких обмежень стосовно інформаційного простору. Оскільки питання доступу до інформації, свободи слова та діяльності ЗМІ є базовими правами громадян, то цілком логічно чітко визначити доцільний компромісний варіант, який має збалансовано увраховувати інтереси суспільства і держави. Нагадаю, що ці питання (особливо щодо будь-яких обмежень) були чи не найгострішими під час подій 2014-2017 років у районі АТО. Логічно вважати, що чіткий перелік того, що можна, а що робити не слід на рівні закону держави усуне багато суперечностей та буде сприяти побудові цивілізованих «правил гри».

У статті 8 законопроекту наведено перелік сил і засобів, які залучаються до «забезпечення національної безпеки і оборони, стримування і відсічі російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях». Але оскільки складовою національної безпеки завжди була інформаційна безпека, то логічно включити до наведеного переліку Міністерство інформаційної політики України та інші органи виконавчої влади, які мають стосунок до інформаційної безпеки держави. Між іншим, зазначене має посилити персональну відповідальність відповідних посадових осіб.

Згідно з положеннями законопроекту, Об’єднаний оперативний штаб Збройних сил України (далі – ООШ) має здійснювати спрямування, координацію і контроль за діяльністю військово-цивільних чи військових адміністрацій (у разі утворення їх) у Донецькій та Луганській областях. Але якщо питання формування єдиної інформаційної політики в регіоні не буде детально визначено на рівні закону, то вже зараз можна прогнозувати протиріччя і проблеми в діяльності основних «гравців». Наприклад, невже хтось вірить що певні керівники деяких військово-цивільних адміністрацій із власним політичним потенціалом та інтересом до інформаційного простору будуть погоджувати свою медійну активність з ООШ? Як в таких умовах побудувати єдину комунікаційну стратегію (або іншими словами, прийняту у всьому світі «стратегію єдиного голосу»)? Тому закон має усунути суб’єктивний вплив людського чинника та визначити чітку вертикаль стратегічних комунікацій. Намагання «зіпхнути» зазначене до рівня інших нормативних актів (наприклад, Кабміну, СБУ, Міноборони тощо) є недоцільними і навіть небезпечними, тому що ці питання зачіпляють дуже чутливі свободи та права громадян.

Якщо держава планує покласти відповідальність за подальшу ситуацію щодо тимчасово окупованих територій переважно на Об’єднаний оперативний штаб Збройних сил України, то вже сьогодні, не чекаючи ухвалення законопроекту, має тривати дуже системна робота щодо якнайшвидшого набуття цією структурою можливостей виконувати свої функції, в тому числі щодо забезпечення інформаційної безпеки в регіоні. Життя показало, що підходи так званих «замполітів» із менталітетом найгірших часів радянської армії до питань контрпропаганди, захисту населення та військовослужбовців від негативного інформаційного впливу тощо вже не спрацьовують. Чи встигнуть наші військові гідно зустріти нові завдання і повноваження – покаже час.

Є ще одна думка, на реалізацію якої залишилося мало часу. Свого часу було нормативно вирішено питання, що до завершення АТО вимога про роздержавлення друкованих ЗМІ не застосовується стосовно відомчих друкованих органів Міноборони. Тепер у нас змінюється статус АТО і за формальними ознаками військові ЗМІ потрапляють у загальний список на припинення свого існування. Що однозначно є недоцільним з огляду на цілу низку причин. У мене відсутня інформація, чи враховано це питання в законопроекті №7163, яким вносять зміни до низки інших законів. Але наявність у військовослужбовців доступу до фахових військових ЗМІ є необхідною умовою їхньої поінформованості в умовах кризової ситуації та загальноприйнятим стандартом для армій цивілізованих країн. З огляду на прогноз розвитку подій в регіоні втрачати наявні канали комунікації – це не розумно. В принципі, є час озвучити цю тему і до другого читання внести відповідну статтю (щось на тему «до звільнення тимчасово окупованих територій зберегти відомчі військові друковані ЗМІ» тощо).

Тетяна Попова – експерт зі стратегічних комунікацій ГО «Інформаційна безпека», колишній заступник міністра інформаційної політики України

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

  • 16x9 Image

    Тетяна Попова

    Експерт зі стратегічних комунікацій ГО «Інформаційна безпека», колишній заступник міністра інформаційної політики України

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG