Доступність посилання

ТОП новини

Майже 100-річне забуття. Історія спаленого монастиря, збудованого митрополитом Шептицьким


Пам’ятний хрест на місці Скнилівської лаври
Пам’ятний хрест на місці Скнилівської лаври

Львів – Поблизу Львова, у селі Скнилів, встановлено пам’ятний хрест на місці давнього монастиря монахів-студитів Української греко-католицької церкви. Про це місце не згадували у радянський час, забули про нього і вже у незалежній Україні. А це була Скнилівська лавра Антонія Печерського, заснована митрополитом Андреєм Шептицьким. Це була перша студитська лавра монахів, відроджених у 1898 році митрополитом.

Андрей Шептицький
Андрей Шептицький

Студитський кам’яний хрест, який днями встановлено на місці монастиря, тепер нагадує про це історичне місце. У 1902 році митрополит Андрей Шептицький купив 40 моргів поля і 5 моргів лісу (морг міг становити 0,33-1,07 гектара) для будівництва Скнилівської лаври. Митрополит подбав і про зручність, бо передмістя Львова, а водночас тоді це була затишна, тиха місцина, яка дуже підходила для монастиря. Велось будівництво і одразу ж монахи садили сад. Уже у 1903 році студити перебрались у свій новий дім і продовжували його облаштовувати.

Власноручно митрополит Андрей написав «Скнилівський типікон», тобто приписи для монахів. Глава Церкви дбав про те, щоб монахи мали відповідну богословську освіту. Адже студити мали жити у молитві та праці, але й мусіли бути освіченими і дбати про просвіту та виховання людей.

Життя у монастирі було строге, як і покута за непослух. Адже у час праці монахи дотримувались мовчання, запитували дуже тихо, після вечері взагалі панувало повне мовчання. Студитське правило забороняло вживання м’яса, але на кожен день кухар складав меню. Для прикладу, сніданок – кава біла з цукром, хліб житній білий, мед або масло. На обід і вечерю все овочеве, вирощене самостійно, каші, а ось в неділю і четвер – борщ і вареники. Ніяких винятків для гостей, зокрема і вищих духовних осіб не робилось у частуванні. Ніхто не міг сказати, що у монастирі «по-панськи їдять». Хліб порізаний на грінки і вода у збанках завжди була на столі. Водночас стіл накривали за всіма правилами етикету – біла скатертина, повний комплект посуду. Бо кожен брат зобов’язаний був вміти поводитись у разі, якщо потрапить у гості.

Скромний спосіб життя вів і митрополит Андрей Шептицький попри своє графське походження.

Грамота Скнилівської лаври, підписана митрополитом Андреєм Шептицьким
Грамота Скнилівської лаври, підписана митрополитом Андреєм Шептицьким

Грамота Скнилівської лаври, підписана митрополитом Андреєм Шептицьким
Грамота Скнилівської лаври, підписана митрополитом Андреєм Шептицьким

Митрополит особисто освятив лавру

Історія заснування Студитської лаври описана у монастирських хроніках монаха Теофана Шеваги. Створення саме лаври, а не монастиря, було вочевидь стратегічним планом далекоглядного митрополита Андрея Шептицького. Оскільки лавра – це цілком самостійний чернечий осідок, який міг продовжувати жити і працювати, незалежно від системи чи структури. Митрополит, вочевидь, з огляду на події, розумів, якщо через певні обставини буде зруйнована одна монаша лавра, то інші даватимуть собі цілковито раду.

Рукописні хроніки монаха Теофана
Рукописні хроніки монаха Теофана

Рукописні хроніки монаха Теофана
Рукописні хроніки монаха Теофана

У 1906 році митрополит був присутній на освяченні Скнилівської лаври і посвяті у монахи-студити (схимі). Андрей Шептицький став першим Архимандритом Скнилівської лаври. Щороку монастир розростався, ставало більше братів, які приходили сюди за покликанням. Монахи знались на садівництві, городництві, бджільництві, столярстві. Цікаво, що у 1911 році у монастир вступив росіянин із Петербурга, у майбутньому екзарх Російської греко-католицької церкви Леонід Федоров, за його прикладом приїхали ще 2 ченці, які прийняли католицизм.

Документ про урочисте освячення Скнилівської лаври
Документ про урочисте освячення Скнилівської лаври

Документ про урочисте освячення Скнилівської лаври
Документ про урочисте освячення Скнилівської лаври

Однак розвиткові Скнилівської лаври завадила Перша світова війна. У 1914 році монастир був частково зруйнований, монахів мобілізували до служби у війську. Лише кілька студитів залишились і підтримували життя у монастирі. Монахи приїжджали у відпустку у монастир на Великдень. Багато студитів загинули на війні, потрапили у російську в’язницю. Отця Леоніда Федорова було арештовано. Під час російської окупації Галичини, царські війська у 1914 році арештували митрополита Андрея Шептицького за виголошену ним проповідь із закликом до вірності Апостольському престолові, проти насильницького насадження православ’я. Два з половиною роки митрополит Андрей провів у важких умовах у Суздальській в’язниці. У 1917 році митрополит був звільнений.

1918 рік став останнім для Скнилівської лаври

Втім, 1918 рік приніс найбільші випробування для монахів-студитів Скнилівської лаври. У листопаді 1918 року розпочалась польсько-українська війна. Львів тоді був поділений на польську і українську території. Частина Скниліва, де розташовувалась львівська митрополія УГКЦ, опинилася під контролем польського війська. Польські солдати спалили лавру, вигнали звідти монахів, а декого вбили. Вже наступного року митрополит подбав про нове місце для монахів-студитів і заснував Унівську лавру.

«Скнилівська лавра стала першою обителлю, вона була дерев’яною, збудована за неповні 4 роки. У всіх шематизмах тогочасних зазначено, що митрополит Андрей є першим архимандритом цієї лаври. Оскільки це були перші монахи-студити, то їх маємо належно вшанувати. Багато з них були в минулому січовими стрільцями. Після військової кар’єри віднайшли своє життя у монашому покликанні. Цей монастир також показує нам трагізм нашого народу. Оскільки ця лавра була спалена у 1918 році, деякі монахи зуміли втекти, деякі загинули», – каже ініціатор встановлення пам’яткого знаку на місці колишнього монастиря, отець-монах УГКЦ Юстин Бойко.

Попри важкі умови, які довелось пережити монахам, духовенству УГКЦ у важкі роки ХХ століття, в часи жорстоких радянських репресій, все ж це не зруйнувало церкву і віру людей у її відродження.

Пам’ятний хрест на місці колишньої Студитської лаври невдовзі буде освячено.

  • Зображення 16x9

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода – з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Маю досвід роботи на телебаченні і в газеті.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG