«Голодомор був помстою за свободолюбність українців» – у статті під таким заголовком тижневик «Країна» пише, що більшовики не забули боротьбу, яку вели українці у 1918–1920-х роках. Потім – активний і пасивний опір колективізації, саботажі. Не могли пробачити їх, аж допоки не організували Голодомор 1932–1933 років. Враховували навіть політичне минуле окремих населених пунктів. Щоб завоювати підтримку серед української інтелігенції та селян, намагалися вербувати в кадри якомога більше місцевих. Але отримали зворотний результат – поширення національних визвольних мотивів. Докладніше про причини і наслідки Голодомору розповідає тижневик.
Згадавши про зниклих і арештованих у Білорусі громадян України експерт тижневика «Країна» наголошує, що із самого початку війни було зрозуміло, що територія Білорусі для українців така ж небезпечна, як і Росія. Йому незрозуміло – чому президент Порошенко називає Лукашенка другом і стратегічним партнером. Адже Україна перебуває у стані збройної агресії з боку Росії, а Мінськ є її військово-політичним союзником. За Януковича українські спецслужби очолювали російські кадрові офіцери, які руйнували їх, сприяли демонтажу української державності. Подібні процеси, але значно більшого масштабу, відбуваються впродовж 25 років у Білорусі. Там не тільки придушують альтернативних Лукашенкові політиків, а й патріотів – у спецслужбах та армії. Важко уявити, яким є ступінь проникнення ФСБ у тамтешній Комітет державної безпеки. Режим Лукашенка тримається на російських грошах і торгівлі з Україною. За час війни Білорусь стала острівцем, через який ідуть транспортні й товарні потоки з Росії в Україну. І навпаки. Якщо потихеньку впливати на ці потоки, то Лукашенко буде чутливіший до побажань Києва, переконаний експерт тижневика.
24 листопада, в Брюсселі відбудеться 5-й Саміт «Східного партнерства», що включає Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Грузію, Молдову та Україну. Газети «День» розповідає про очікування Києва від брюссельського саміту. Заголовок статті – «Чотири ключові напрями співпраці».
В цьому ж числі у матеріалі «Як це робиться в Луганську, газета «День» стверджує, що в цьому місті Кремль повністю контролює ситуацію, в той час як ні Київ, ні пересічні українці не мають ніякої можливості щось змінити.
Газета «День» розповідає, чому авіабудівники не припиняють авторського супроводу АНів у Росію і чому вони повинні це робити. Видання нагадує, що авіабудівна галузь, колись одна з найуспішніших, яка приносила стабільний прибуток і забезпечувала славу державі, сьогодні в занепаді. Флагман українського авіабудування, держпідприємство «Антонов» у результаті повної відсутності державної підтримки переживає не найкращі часи. І не лише тому, що держава не підтримує. Даються взнаки також постійні і незграбні спроби втручання, що заважають виробничому процесу і розбурхують трудовий колектив. За рахунок чого існувати багатотисячному колективу, позбавленому державного фінансування, який не зі своєї вини втрачає позиції на світовому ринку авіаційної продукції? Відповіді газета пропонує в публікації «Бойкотувати чи заробляти?».
Газета «Голос України» інформує, що Україна має чи не найбільший природний потенціал у Європі з вирощування рибної продукції, але нині вирощується лише 30 кілограмів риби на гектар водної поверхні. Для порівняння – цей показник у Польщі складає 60 кілограмів, а в Угорщині – 150. Як вважають фахівці, відновлення рибної галузі потребує законодавчих змін. Яких саме – йдеться в матеріалі «Бджоли вже загули, та чи плескатиметься короп?»
