Як цькують співрозмовників Крим.Реалії

Василь Кольцов

У Криму розгорнута інформаційна кампанія проти співрозмовників Крим.Реалії. Громадські активісти, політики та блогери, які регулярно коментують для проекту ситуацію на півострові, зазнають цькування у провладних медіа й соціальних мережах. Їх звинувачують в «інформаційних диверсіях» проти Росії та у співпраці з «ворожим ресурсом».

Міністерство юстиції Росії 5 грудня внесло до списку «іноземних агентів» Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода та ще сім медіаресурсів, які є проектами РВЄ/РС. Статус «іноагентів» був присвоєний, зокрема, і проектові Крим.Реалії.

Рішення обмежити роботу іноземних ЗМІ в Росії, а фактично і в окупованому українському Криму, з’явилося після того, як фінансований урядом Росії телеканал RT повідомив, що виконає вимоги американської влади про реєстрацію свого підрозділу в США як «іноземного агента».

Після того, як Крим.Реалії потрапив до списку «іноагентів», низка кримських політиків зробила заяви, в яких вони вітають ухвалене владою рішення. Зокрема, кримський діяч Руслан Бальбек , якого в Росії називають «депутатом Державної думи» (він був незаконно «обраний» до нижньої палати російського парламенту як представник окупованої частини території України, Криму – ред.), сказав, що кримський проект Радіо Свобода «отримав давно заслужене тавро».

«Звичайно, на відміну від російських ЗМІ в Україні, тут, на півострові, кореспонденти Крим.Реалії можуть відчувати себе в безпеці, ніхто за ними з палицями ганятися не буде, але й розмовляти з цим «ЗМІ» люди, які поважають себе, не стануть», ‒ процитувало політика агентство «Крыминформ».

Проти тих, хто, всупереч словам Бальбека, розмовляє із Крим.Реалії, останні кілька місяців розгорнулася інформаційна кампанія в провладних медіа й соціальних мережах.

«Бездіяльність ФСБ незрозуміла»

У вересні севастопольське видання «!Nформер» опублікувало матеріал під назвою «Список людей Порошенка в Криму». Автори цієї статті наводять прізвища політиків, блогерів і громадських активістів, які регулярно коментують ситуацію на півострові в публікаціях Крим.Реалії. «!Nформер» звинувачує їх у «роботі на Україну».

Севастопольське видання розкритикувало за коментарі кореспондентам Крим.Реалії громадських активістів Костянтина Єрмакова, Олену Дудченко, Ларису Курашкіну, Галину Ломакіну, Сергія Сардика, Іллю Большедворова й інших. У своїй статті «!Nформер» наводить цитати цих громадських діячів, у яких вони критикують представників кримської влади, підконтрольної Росії. За версією авторів публікації, ці коментарі підтверджують, що співрозмовники Крим.Реалії «працюють на підрив авторитету президента Росії Володимира Путіна й цілісності держави». Більше того, журналісти «!Nформер» закликають ФСБ Росії притягнути до відповідальності громадських активістів, які виступають на кримському проекті Радіо Свобода.

«Вище наведені прізвища деяких осіб, які не проти розповісти ЗМІ України, як «погано живеться в російському Криму». Впевнені, що Федеральна служба безпеки Росії, незважаючи на зайнятість через здійснення в межах своїх повноважень вирішення завдань для убезпечення нашої країни, візьме до відома цей список «людей Порошенка» на території півострова, збере всю інформацію й ініціює перевірку», ‒ мовиться в публікації.

Останнім часом деякі співрозмовники Крим.Реалії почали зазнавати різкої критики й образ в анонімних Telegram-каналах. Зокрема, такі вихватки часто зустрічаються на каналі «Діоніс Апостолакі» і «РІА82».

«Будьмо чесними: кримчанину давати інтерв’ю ресурсові Крим.Реалії (Радіо Свобода) – це все одно, що під час ВВВ блокадникам давати інтерв’ю геббельсівському радіо. Тому різкість «Информера» нам цілком зрозуміла. А ось бездіяльність ФСБ ‒ навпаки, незрозуміла», ‒ мовиться на каналі «РІА82».

У свою чергу, «Діоніс Апостолакі» звинувачує громадських активістів та блогерів, які коментують ситуацію для Крим.Реалії, в поширенні «фейків та інфосміття» та «роботі для дискредитації російського Криму».

«Переплутав їх із «Вільною пресою»

Варто відзначити, що деяких співрозмовників Крим.Реалії стали різко критикувати в медіа та соцмережах задовго до потрапляння видання в список «іноземних агентів». Так, у лютому 2017 року інформагентство «Крыминформ» розмістило на своєму порталі звинувачення на адресу депутата парламенту Криму, підконтрольного Росії, Сергія Шувайникова та голови кримського відділення «Коммунисты России» Леоніда Грача. Видання розкритикувало цих політиків за те, що ті «поскаржилися американському радіо» на «чиновників-корупціонерів, які понаїхали до Криму».

У відповідь Сергій Шувайников сказав, що його слова були вирвані з контексту, а насправді у нього немає ніякого негативу до «росіян із материка». Навіть більше, він наголосив, що «ніколи спеціально «не скаржився американському радіо», а дав коментар телефоном журналістці, яку сприйняв через неякісний зв’язок як представницю сайту «Свободная пресса».

У фейсбуці нерідко критикують за спілкування із Крим.Реалії іншого кримського політика ‒ депутата підконтрольної Росії сімферопольської міськради від КПРФ Степана Кіскіна. Він завжди відбиває такі звинувачення прикладом із історії.

«Комуністи завжди й всюди виступали з різних трибун. Я вже наводив приклад мого кумира Георгія Димитрова, який навіть фашистський суд використовував як трибуну для своєї викривальної промови», ‒ написав він у коментарях.

Цікаво, що під гарячу руку часто потрапляють люди, які нічого не коментували для Крим.Реалії. Наприклад, блогер Олександр Таліпов принципово відмовляється відповідати на запитання журналістів проекту, але його все одно звинувачують у «зв’язках із Радіо Свобода».

​«Російські ЗМІ небезпечніші»

Іноді справа не обмежується усною критикою. У грудні минулого року активіст із Севастополя Олег Гасанов подав на громадського діяча Івана Комелова скаргу в ФСБ за те, що той дає коментарі для Крим.Реалії. На цей «донос» Комелов відреагував неприхованим подивом.

«Я був здивований такими діями з боку деяких моїх колег, які чомусь вирішили, що вони можуть регулювати моє право на свободу спілкування з пресою. Кожен має право по-своєму ставитися до вашої корпорації, але плюралізм думок, свободу висловлювань та свободу слова у нас у Росії ніхто не скасовував», ‒ наголосив він (виходячи з російської позиції, ніби Крим – це Росія – ред.).

Нерідко за часту присутність у матеріалах Крим.Реалії критикують бізнесмена Олега Зубкова. Він у відповідь каже, що, на його думку, сайт Крим.Реалії «не завжди бездоганний у своїй діяльності, й, тим не менше, він публікує правду й дозволяє висловити різні точки зору».

«Вироблена за багато років звичка говорити правду, давати свою оцінку будь-яким подіям у мене залишилася й у російському Криму. При цьому давати інтерв’ю деяким російським ЗМІ, особливо центральним, набагато небезпечніше, ніж іноземним», ‒ сказав Зубков, так само вважаючи Крим нібито «російським».

Громадський активіст Ілля Большедворов вважає, що влада, встановлена Росією, через підконтрольні медіа-ресурси критикує місцевих активістів за коментарі для Крим.Реалії, бо їм нічого відповісти на критику на власну адресу.

«Зрозуміло, що у вас є своя позиція з приводу приєднання до Російської Федерації. Вона не збігається з громадською думкою й думкою тих людей, у яких ви берете інтерв’ю. Це, безумовно, позначається на ставленні до Крим.Реалії. Але я вважаю, що, незалежно від вашої позиції, ви публікуєте альтернативну точку зору на своїх сторінках, на відміну, скажімо, від наших місцевих ЗМІ», ‒ сказав Ілля Большедворов, який теж підтримує окупацію півострова.

За словами громадського активіста, він вважає за необхідне розмовляти з кореспондентами Крим.Реалії, незважаючи на різницю в поглядах, бо це один із небагатьох майданчиків для поширення інформації про соціальні проблеми регіону.

У відповідь на нещодавнє внесення Крим.Реалії до списку «іноземних агентів» президент Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Том Кент сказав, що корпорація уважно стежитиме за всіма повідомленнями з Мін’юсту Росії та інших органів російської влади. За його словами, РВЄ/РС зберігає переконання в необхідності продовжувати журналістську роботу «в інтересах надання точної та об’єктивної інформації нашій російськомовній аудиторії».

Оригінал публікації – на сайті ​Крим.Реалії