Доступність посилання

ТОП новини
14 Листопад 2018, Київ 09:29

Як в Україні і Білорусі вшановують пам’ять жертв сталінських репресій?


Куропати, архівне фото

Олена Литвинова

У Білорусі триває оголошений владою конкурс ескізних проектів пам’ятного знаку в Куропатах, на який, як повідомляється, подано близько 60 робіт. На державний благодійний рахунок для збору коштів для благоустрою Куропатського меморіалу перераховано понад 3 тисячі доларів, які мають піти на художню огорожу. Радіо Свобода порівнює, як вшановують жертв сталінізму в Україні та Білорусі.

В Україні, як і в Білорусі, увага до місць можливих масових поховань жертв НКВС 1930-х років посилилася в часи радянської «перебудови». Акції відродження пам’яті і вшанування в обох країнах очолили громадські активісти та історики.

Саме завдяки громадській ініціативі у 1989 році в Биківнянському лісі під Києвом, де зараз розташований найбільший в Україні меморіал пам’яті жертв Великого терору, почали проводити розкопки. І приблизно в ці ж роки – у Куропатах під Мінськом.

Меморіал «Биківнянські могили», відкритий 2012 року
Меморіал «Биківнянські могили», відкритий 2012 року

Раніше влада ставилася до таких місць однаково: вона ретельно приховувала місця трагедії, забирала їх під будівництво або видавала за кладовище замордованих фашистськими окупантами радянських громадян чи померлих від інфекційних хвороб.

Вхід до меморіалу «Биківнянські могили»
Вхід до меморіалу «Биківнянські могили»

За даними українських істориків, в Україні чітко визначено 18 місць, де проводилися поховання жертв репресій. Але не всі вони перетворені на меморіали. Наприклад, у Хмельницькому на такому місці збудовано центральний універмаг, у Вінниці – парк культури і відпочинку.

Меморіальний комплекс складається з семи об’єктів, розміщених від входу біля траси до місця поховань
Меморіальний комплекс складається з семи об’єктів, розміщених від входу біля траси до місця поховань

У Биківні, де, за оцінками фахівців, можуть бути поховані до 100 тисяч громадян, розстріляних НКВС, перші громадські вшанування пам’яті жертв комуністичного режиму відбулися у 1987 році, але влада через півроку поставила альтернативний пам’ятник «радянським воїнам, партизанам, підпільникам і мирним громадянам, розстріляним німецько-фашистськими загарбниками».

У Биківнянських лісах тільки ховали, а не розстрілювали, як у Куропатах

У Биківні жертв сталінізму не розстрілювали, туди тільки звозили тіла репресованих, убитих у київських тюрмах. Офіційно ця ділянка була виділена для НКВС тодішньою київською міською владою «для особливих потреб». Вона існувала як секретний об’єкт і охоплювала 5,3 гектара землі.

Курган із хрестами – центральний елемент меморіалу. По обидва боки – плити, на яких увічнені прізвища розстріляних
Курган із хрестами – центральний елемент меморіалу. По обидва боки – плити, на яких увічнені прізвища розстріляних

Німецькі газети у 1941 році першими повідомили про сталінські репресії у Биківні.

У вересні 1941 року після захоплення Києва німці зацікавилися військовим об’єктом у Биківні і провели там розкопки. «Було виявлено місце вбивств у виконанні ГПУ. Мертві тіла просто накидали, один чоловік лежить у ямі з пробитим черепом, зі здертою з підошв шкірою, а поруч жінка з виразом болю на обличчі від мученицької смерті», – писала тоді «Берлінська біржова газета». У 1945 році НКВС заарештував місцевого жителя, який показав німцям місця поховань, його засудили на 10 років таборів.

На початку 60-х років про Биківню як місце сталінських репресій заговорили представники творчої інтелігенції – відомий режисер Лесь Танюк, художниця Алла Горська і поет Василь Симоненко. Вони звернулися з листом про це до партійних структур, але відповіді не отримали. Незабаром Аллу Горську вбили за нез’ясованих обставин, а Василя Симоненка кілька разів побили у відділенні міліції, після чого той помер. Лесь Танюк змушений був виїхати з України.

Куропати відомі як місце масових розстрілів і поховань жертв сталінізму. За підсумками першого в Білорусі слідства, яке проводилося у 1988 році за фактом масових розстрілів у Куропатах, число жертв сягало 30 тисяч осіб. У середині 90-х, під час повторного слідства, масштаби зменшили до 7 тисяч осіб. Площу ж місця розстрілів також систематично зменшують, хоча, за оцінками білоруських істориків і археологів, ця територія могла сягати 26 гектарів і на ній могли бути знищені від 40 до 300 тисяч невинних людей.

Вшанування жертв сталінських репресій у Куропатах
Вшанування жертв сталінських репресій у Куропатах

Силами громадськості жертви сталінізму тут увічнені хрестами, фактично тут створено народний меморіал. У 2001-2002 роках громадськість захищала Куропати від будівництва через його територію Мінської кільцевої дороги.

Білорусь – перша у визнанні і аутсайдер в увічненні

Білорусь випередила Україну у визнанні місця поховання жертв політичних репресій 1930–1940 років. У 1993 році урочище Куропати внесене до Державного списку історико-культурних цінностей Білорусі. Але державний меморіал там і досі не з’явився. Натомість це місце дуже привабливе для забудовників.

Останнє будівництво в захисній зоні Куропатів викликало протест активістів. Урешті Куропати вдалося відстояти і вберегти від забудови
Останнє будівництво в захисній зоні Куропатів викликало протест активістів. Урешті Куропати вдалося відстояти і вберегти від забудови

Члени опозиційного «Молодого фронту оголосили вахту оборони Куропатів
Члени опозиційного «Молодого фронту оголосили вахту оборони Куропатів

Іще в часи БРСР уряд обіцяв, що тут буде меморіал, але держава цієї обіцянки досі не виконала.

Доки історики з’ясовують імена розстріляних, люди вшановують своїх рідних поруч із меморіалом «Биківнянські могили» їхніми фотографіями на деревах і каменях
Доки історики з’ясовують імена розстріляних, люди вшановують своїх рідних поруч із меморіалом «Биківнянські могили» їхніми фотографіями на деревах і каменях

В Україні в серпні 1994 року новообраний президент Леонід Кучма ініціював зведення меморіального комплексу на території Биківні, і він уже через рік був відкритий. А в 2001 році уряд України ухвалив створити Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили».

У Білорусі народний меморіал у Куропатах виник виключно завдяки зусиллям громади, іноді всупереч прагненням і крокам держави.

У Куропатах замінили сто хрестів
У Куропатах замінили сто хрестів

Активісти прибирають у Куропатах, архівне фото
Активісти прибирають у Куропатах, архівне фото

Міжнародний фактор як допомога у визнанні

Не останню роль в офіційному визнанні Биківні відіграв польський уряд.

У 1940 році саме під Київ звозили тіла розстріляних польських військовополонених, яких таємно вивозили з Західної України і Білорусі у в’язниці Харкова, Києва та Херсона після підписання пакту Молотова-Ріббентропа. Там їх розстрілювали за «полегшеною процедурою» – без суду і слідства.

Один із елементів польського меморіалу в Биківні
Один із елементів польського меморіалу в Биківні

Із 2001 до 2012 року у Биківні працювала спільна українсько-польська археологічна експедиція, яка виявила поховання не менш ніж 5 тисяч розстріляних поляків. У 2012 році український меморіал був доповнений польською частиною, яка перетворила його на Міжнародний меморіал пам’яті жертв тоталітаризму 1937–1941 років.

Польську частину меморіалу відкрили 2012 року
Польську частину меморіалу відкрили 2012 року

У Куропатах в пам’ять про вбитих радянською владою громадян Польщі поставлено хрест. Сюди з вінками приїжджають майже всі польські делегації, які відвідують Мінськ.

Парламентська делегація Сейму Польщі відвідала Куропати
Парламентська делегація Сейму Польщі відвідала Куропати
Польська делегація в Куропатах, 2016 рік
Польська делегація в Куропатах, 2016 рік

У Биківні ідентифікували 14 тисяч жертв, у Куропатах відомі імена тільки одиниць

На території Биківнянського лісу поховані не менше 100 вихідців із Білорусі.

Генеральний директор Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Богдан Біляшівський каже: «У нашій електронній базі є понад 100 прізвищ громадян, місце народження яких вказане як Білорусь, БРСР, Мінськ або Мінська губернія. Серед них є і євреї, і поляки за національністю».

Наразі історики визначили прізвища 14 191 громадянина з імовірних 100 тисяч похованих на цьому місці. Серед них – ім’я Володимира Бриля, брата білоруського письменника Янки Бриля.

«Точно визначити національну належність досить складно, особливо якщо мова про репресії 1941 року. Адже якщо в 1937–1938 роках слідство хоча б формально дотримувалася процесуальних вимог, у справах є і допити свідків, і анкети репресованих, то перед початком війни рішення про розстріл часто ухвалювали не «двійки» чи «трійки», а одноосібно комісар НКВС. І в цих справах нічого немає, крім вироку», – розповідає керівник заповідника «Биківнянські могили».

На плитах увічнене й ім’я білоруса Володимира Бриля, розстріляного 5 жовтня 1938 року як «німецький агент»
На плитах увічнене й ім’я білоруса Володимира Бриля, розстріляного 5 жовтня 1938 року як «німецький агент»

Але навіть нехай одне прізвище білоруса, увічнене на плитах пам’яті в Биківні, не викликало інтересу білоруського посольства в Україні.

«За запрошення іноземних делегацій на пам’ятні заходи з участю українського президента відповідає протокол адміністрації президента. Не знаю, чи запрошували до участі в них білоруських дипломатів, але на наших подіях я їх ніколи не бачив», – розповідає Богдан Біляшівський.

Як випливає з офіційного сайту президента Білорусі, Олександр Лукашенко під час своїх офіційних візитів до Києва жодного разу не відвідав меморіал «Биківнянські могили». Як, до речі, і мінське урочище Куропати – за весь час перебування на президентській посаді.

Точно відомі тільки три прізвища білоруських жертв, похованих у Куропатах. Архіви КДБ Білорусі досі закриті, на відміну від архівів СБУ.

Вінки від президентів у Биківні, але не в Куропатах

В Україні з 2000 року щорічно в листопаді відзначається День пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій. Нині це День пам’яті жертв голодоморів – із 2007 року у травні запроваджений День пам’яті жертв політичних репресій – у першу чергу масового Великого терору 1937–1938 років.

21 травня 2017 року, Биківня. Офіційне вшанування пам’яті жертв репресій
21 травня 2017 року, Биківня. Офіційне вшанування пам’яті жертв репресій

Щорічно у третю неділю травня в Биківні відбуваються офіційні пам’ятні заходи, в яких беруть участь керівники всіх органів влади України, зокрема, президент, а також представники дипломатичних представництв. Разом із президентами України тут присутні президенти Польщі.

Петро Порошенко з дружиною Мариною покладають квіти до меморіалу в День пам’яті жертв політичних репресій, 21 травня 2017 року
Петро Порошенко з дружиною Мариною покладають квіти до меморіалу в День пам’яті жертв політичних репресій, 21 травня 2017 року

У червні 2001 року меморіал відвідав папа Римський Іван Павло II. Планом візиту це не передбачалося, але він навмисне змінив свій офіційний маршрут, щоб вклонитися жертвам політичних репресій.

Наразі Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» займає 239 гектарів і є найбільшим місцем поховання жертв сталінських репресій в Україні. Биківнянський ліс ніколи не намагалися віддати під забудову.

У Білорусі захисні зони Куропатів як історико-культурної цінності та зони регульованої забудови навколо них за останні кілька років зменшувалися за рішенням влади. В захисних зонах і безпосередньо біля пам’ятного місця відбувалося або планувалося будівництво (наприклад, рекреаційного об’єкта з назвою «Бульбаш-Хол»).

«Бульбаш-хол» біля Куропатів
«Бульбаш-хол» біля Куропатів

У Куропатах президент Білорусі, як він сам говорив, ні разу не був, вінок від його імені там не покладався. У 1993 році тут був президент Польщі Лех Валенса, в 1994-му – президент США Білл Клінтон.

Із інтерв’ю Олександра Лукашенка Радіо Свобода в серпні 2015 року. Лукашенко про Куропати і «лінію Сталіна»:

Оригінал публікації – на сайті Білоруської редакції Радіо Свобода

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG