Доступність посилання

ТОП новини
20 Липень 2018, Київ 14:05

Європейський квартал Брюсселя – це невеличкий район бельгійської столиці, серце і мозок Європейського союзу. Сюди регулярно прямують із візитами українські політики. А експерти і журналісти ловлять кожне слово, яке тут лунає у бік України. Але в реальності «машина» Європейського союзу, яка ховається за цими фасадами, зовсім не така, як виглядає у ретельно відшліфованих офіційних заявах і коментарях. Кореспондент Радіо Свобода спробував дізнатися що реально думають у Європі про Україну. Для цього він домовився про інтервю із кількома найкращими аналітиками Брюсселя.

Окрім грошей, українські політики їздять у Брюссель за двома речами: розказати про реформи і нагадати про загрози від Росії. Здається, чотири роки одне і теж. Але віце-прем’єр й не погоджується.

«Мені неодноразово доводилося виступати на різних конференціях, і мені було би сумно і скучно, якби я повторювала одні й ті самі тези. Є нормальний діалог, партнерський діалог. Нічого нового не з’являється на нашому порядку денному, чого не було би у минулому», – запевняє віце-прем’єр з питань євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Віце-прем’єр з питань євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе
Віце-прем’єр з питань євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе

Перевіряємо наступного ранку. Віце-прем’єр виступає на безпековому підкомітеті Європейського парламенту. Після виступу обираємо двох євродепутатів, і запитуємо – що нового дізналися.

«Я думаю, що зміст був великою мірою передбачуваний», – відповіла депутат Європарламенту від Польщі Анна Фотига.

«Вона розказала дещо, що ми знали. Але не всі повністю розуміли про серйозність ситуації», – в свою чергу поділився почутим депутат Європарламенту від Румунії Віктор Боштінару.

Що ховається у відшліфованих заявах європарламентарів про Україну? (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:05:17 0:00

​Паралельно в євроустанові відбувалась міжнародна конференція «Україна та ЄС – зазирнути за обрії». Але обріям заважали ті самі запитання, у яких нічого нового.

«Я чую постійно питання боротьби з корупцією. Але я абсолютно погоджуюся і мене, як громадянку України, це абсолютно дратує, що це питання, яке не вирішується спочатку місяцями, а тепер уже пішов відлік на роки», – зізнається виконавчий директор громадської організації «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко.

«На формальному рівні, офіційному рівні, йде обмін дуже обережними оцінками», – каже вона.

Практично та ж історія і на політичному рівні, пояснює дослідник Фонду Каргені Балаш Джарабік:

«Формально український уряд проводить реформи. Формально, або декларативно я б навіть сказав. Європейська інтеграція – це велика мета. Декларативно для Європейського союзу інтеграція України – це теж велика мета. Але якщо подивитися на деталі, видно, що це більше декларації, ніж реальні дії», – вважає він.

Дослідник Фонду Каргені Балаш Джарабік
Дослідник Фонду Каргені Балаш Джарабік

Чиновники з України та Європейського союзу говорять різною мовою, переконує Джарабік. У провисанні стосунків він звинувачує не Україну, а сам Євросоюз. Бо Брюссель, як і Вашингтон, застосовує для України стандартні підходи.

«Я пам’ятаю, Джо Байден, колишній віце-президент США про його досвід боротьби з корупцією. І він такий - о!.. Я привіз мільярд доларів. Але я їм сказав, поки Шокін, колишній генпрокурор, не буде звільнений, я не дам гроші. Тепер Луценко генпрокурор. І це те, що українці запропонували і отримали мільярд. Але нічого. Навіть навпаки, бо в Шокіна принаймні була юридична освіта», – наводить приклад Джарабік.

Європа мала б бути активнішою у своїй підтримці, і менш жорсткою з умовами, каже Балаш. З цим погоджується і експерт фонду Маршалла Бруно Лете, але має своє пояснення чому Брюссель не поспішає.

«Ми розуміємо, що Україна змінилася. Україна більше не та країна, яка була до Майдану, що це не та країна, яка була до 2014-го року. Це люди в Брюсселі розуміють. Але вони також питають себе – чи Україна дійсно змінилася? Із великим інтересом протягом останніх півроку ми спостерігали за багатьма речами. Згадайте, наприклад, що сталося між генпрокурором та НАБУ у грудні. Згадайте, наприклад, що Антикорупційний суд досі не створений. Ми також дуже уважно спостерігали за розвитком ситуації між президентом Порошенком і Міхеїлом Саакашвілі. І це викликало чимале збентеження тут у Брюсселі», – аналізує експерт.

Експерт фонду Маршалла Бруно Лете
Експерт фонду Маршалла Бруно Лете

У Брюсселі емоцій не розуміють, натомість дивляться на факти, цифри і оцінюють ризики. А коли наступного разу приймають у себе українську делегацію – обережно натякають, бо говорити жорсткіше не дозволяє протокол і виховання. Та попри це в Брюсселі досі більше тих, хто переконаний: Європа повинна підтримувати Україну. Хоча й додають: українській делегації було би значно простіше захищати Україну, якби Україна не шкодила сама собі.

Цей матеріал підготовлено спеціально для програми «Завтра» – спільного проекту Радіо Свобода та телеканалу «112 Україна». Дивіться її щонеділі о 18:00 на телеканалі «112 Україна».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG