Доступність посилання

ТОП новини
20 Липень 2018, Київ 15:34

Угорський виклик: несиметрична відповідь України


Під час відкриття Меморіалу Героям Карпатської України на межі Львівщини та Закарпаття, 15 жовтня 2017 року

(Рубрика «Точка зору»)

Треба, принаймні для себе, визнати, що намагання Угорщини відкрити на Закарпатті спостережну місію ОБСЄ – це неприхований намір Будапешта принизити Українську державу.

Угорщині, насправді, вже не йдеться про нюанси мовного законодавства і захист прав угорської національної меншини на Закарпатті. Будапешт вирішив, що має силу шантажувати Київ з будь-яких питань. Нам погрожують ігноруванням законів, блокують євроатлантичний процес, фактично не визнають українське МЗС, вивішують угорські прапори на адміністративних установах, провокують невдоволення у місцях компактного проживання угорців. Врешті, нацьковують на Закарпаття ОБСЄ, щоб показати світові, що Україна, мовляв, не здатна самотужки контролювати свої західні території.

Будапешт вважає, що має підстави так діяти. В угорському політикумі існує консенсус щодо так званого українського питання. Більше того, на Закарпатті офіційний Будапешт знайшов собі союзника в особі голови Закарпатської ОДА Геннадія Москаля і Закарпатської обласної ради.

У такій ситуації офіційний Київ реалізує оборонну тактику. МЗС та міністр освіти і науки України Ліля Гриневич терпляче роз’яснюють угорцям мовне законодавство України і червоніють за Москаля й місцевих депутатів.

Однак ця тактика себе повністю вичерпала і не виправдала. Вона не тільки не призвела до позитивного результату для України, але й стимулює Будапешт до нарощування тиску на Київ.

Натомість, на мою думку, ефективнішою може стати тактика несиметричної відповіді.

Оскільки офіційний Будапешт у своїх претензіях до України дедалі глибше залазить в історичне минуле угорців на Закарпатті, стверджує про якусь «велику Угорщину», саме час порушити тему Карпато-Української Держави як державного утворення українського народу на території сучасного Закарпаття у 1938–1939 роках.

Мапа Карпатської України після визначення українсько-словацького кордону (зроблена Трембіцьким), 24 жовтня 1938 року
Мапа Карпатської України після визначення українсько-словацького кордону (зроблена Трембіцьким), 24 жовтня 1938 року

У 1939 році у зв’язку із розпадом Чехословаччини на території Закарпаття були проведені демократичні вибори, в результаті яких перемогла партія «Українське національне об’єднання», депутати якої проголосили Карпатську Україну як незалежну державу, ухвалили її Конституцію й сформували основні органи державної влади.

Стаття з газети «Проголошення Центральної Національної Ради Карпатської України: до усіх українців на рідних землях і в розсіянні сущих» про сплату всенародного національного податку для розбудови Карпатської України, 10 лютого 1939 року
Стаття з газети «Проголошення Центральної Національної Ради Карпатської України: до усіх українців на рідних землях і в розсіянні сущих» про сплату всенародного національного податку для розбудови Карпатської України, 10 лютого 1939 року

Молодий український воїн під час чергування на кордоні Карпатської України, 27 січня 1939 року
Молодий український воїн під час чергування на кордоні Карпатської України, 27 січня 1939 року

Одразу після цього 100-тисячна окупаційна угорська армія як союзник нацистської Німеччини перейшла кордон і розгорнула каральну операцію на Закарпатті.

Загиблі біля кукурудзяного поля бійці Організації народної оборони «Карпатська Січ», які обороняли від угорських окупантів місто Хуст. Карпатська Україна, неподалік Хуста, 16 березня 1939 року
Загиблі біля кукурудзяного поля бійці Організації народної оборони «Карпатська Січ», які обороняли від угорських окупантів місто Хуст. Карпатська Україна, неподалік Хуста, 16 березня 1939 року

Головний бій відбувся на Красному Полі неподалік Хуста, де угорська армія зіткнулася із першим серйозним спротивом.

Білий пес біля тіл загиблих у запеклому бою бійців «Карпатської Січі», неподалік Хуста, 16 березня 1939 року
Білий пес біля тіл загиблих у запеклому бою бійців «Карпатської Січі», неподалік Хуста, 16 березня 1939 року

Тіла загиблих бійців «Карпатської Січі», неподалік Хуста, 16 березня 1939 року
Тіла загиблих бійців «Карпатської Січі», неподалік Хуста, 16 березня 1939 року

Упродовж кількох днів «Карпатська Січ» – армія молодої країни, тримала фронт, але сили були нерівні, й українці програли в бою.

Угорський солдат змиває кров зі свого штик-ножа після збройного протистояння з бійцями Організації народної оборони «Карпатська Січ», які обороняли від угорських окупантів місто Хуст. Карпатська Україна, неподалік Хуста, 16 березня 1939 року
Угорський солдат змиває кров зі свого штик-ножа після збройного протистояння з бійцями Організації народної оборони «Карпатська Січ», які обороняли від угорських окупантів місто Хуст. Карпатська Україна, неподалік Хуста, 16 березня 1939 року

Угорщина мала б відповісти за злочини на Закарпатті у 1938–1939 роках

Після поразки на Красному Полі вцілілі підрозділи «Січі» відійшли в гори й продовжували партизанську війну.

Окупаційна ж влада діяла жорстоко, як під час геноциду. За причетність до ОУН чи «Карпатської Січі» – розстріл. Хуст, Тячів і Солотвино перетворилися на концтабори, де українцям відрізали носи й вуха.

Архівне фото розстрілу українських полонених стрільців Карпатської України
Архівне фото розстрілу українських полонених стрільців Карпатської України

На Верецькому перевалі угорці та поляки сотнями розстрілювали наших братів і сестер тільки за те, що хотіли жити в своїй державі.

Віце-прем’єр України з питань європейської інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, онучка Дмитра Климпуша, керівника «Карпатської Січі»
Віце-прем’єр України з питань європейської інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, онучка Дмитра Климпуша, керівника «Карпатської Січі»

До речі, січовики-українці стали першими європейцями, які зі зброєю в руках виступили проти нацизму.

А дідусь нинішнього віце-прем’єр-міністра України з питань європейської інтеграції Іванни Клипуш-Цинцадзе – Дмитро Климпуш – був керівником Організації народної оборони «Карпатська Січ».

Командир Організації народної оборони «Карпатська Січ» Дмитро Климпуш (у чорній шапці) разом з іншими військовими організації. Хуст, березень 1939 року
Командир Організації народної оборони «Карпатська Січ» Дмитро Климпуш (у чорній шапці) разом з іншими військовими організації. Хуст, березень 1939 року

Сьогодні Угорщина воліє не згадувати цієї сторінки українсько-угорських відносин та своєї ганебної ролі в ній. Тривалий час про це не згадувала й Україна, хоч віднедавна події часів Карпатської України відзначаються на державному рівні.

Здається, що настав час реалізувати наступальну тактику щодо Угорщини, зокрема в питанні історичної пам’яті.

Мапа Карпатської України (вирізка з газети «Українські вісті»), 21 листопада 1938 року
Мапа Карпатської України (вирізка з газети «Українські вісті»), 21 листопада 1938 року

Угорщина мала б відповісти за злочини на Закарпатті в 1938–1939 роках, в тому числі за «Верецьку трагедію». Але для цього МЗС України мало б пред’явити Угорщині відповідні претензії.

Під час відкриття Меморіалу Героям Карпатської України на межі Львівщини та Закарпаття, 15 жовтня 2017 року
Під час відкриття Меморіалу Героям Карпатської України на межі Львівщини та Закарпаття, 15 жовтня 2017 року

Важливим чинником стабілізації українсько-угорських стосунків може стати проголошення правонаступництва сучасної України з Карпатською Україною. Для цього сьогодні існують усі правові передумови.

Адже законом України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті» особи, які брали участь в органах влади Карпатської України (Підкарпатської Русі), включаючи, зокрема, Сойм Карпатської України, уряд Карпатської України, міністерства Карпатської України, місцеві органи влади Карпатської України, а також президента Карпатської України уже визнані борцями за незалежність України у ХХ столітті.

Угорщина має відчувати не нашу слабкість, а нашу силу.

Богдан Червак голова ОУН

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію редакції

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

На межі Львівщини і Закарпаття відкрили Меморіал Героям Карпатської України

Закарпатці в угорському рабстві. Про це мовчить Будапешт

Операція «Лом» 1938 року. Державний тероризм Польщі на Закарпатті

Україна в час війни і Закарпаття як полігон для ворожих спецслужб

Освіта і мова. Чи виконував Будапешт те, що нині вимагає від Києва?

Чи винна Україна, що закарпатські угорці погано знають українську мову?

  • 16x9 Image

    Богдан Червак

    Український громадський і політичний діяч, державний службовець. Голова Організації українських націоналістів

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG