Доступність посилання

ТОП новини
23 Червень 2018, Київ 08:09

55% громадян України, котрі працюють на Помор’ї, хочуть залишитися у Польщі – дані дослідження


Ілюстраційне фото

Львів – Згідно з недавнім звітом Personnel Service «Барометр трудової імміграції – перше півріччя 2018 року», 11% опитаних українських громадян у Польщі хочуть залишитись тут на постійне проживання. У Помор’ї ця цифра сягає 55%. Влада Поморського воєводства має намір запровадити програму для асиміляції іммігрантів з України, які і так швидко інтегруються в польське суспільство. З огляду на те, що поляки продовжують виїжджати зі своєї країни у пошуках вищих заробітків, польські експерти наголошують, що для розвитку польської економіки потрібні робочі руки з України. Вже нині, згідно з дослідженням, українці працюють у кожній десятій польські фірмі. Найбільше у сфері послуг. Більше про життя українських заробітчан у Помор’ї Радіо Свобода розпитувало керівника Консульства України у Ґданську Лева Захарчишин.

– У Польщі планують створити Державну агенцію у справах трудових мігрантів із України. Чи на часі такий задум?

– На тлі з історичними суперечками питання мігрантів з України у Польщі вийшло на друге місце. Свого часу Польща, коли вступила в Євросоюз, мала схожі процеси. Тоді відкрились кордони і багато поляків, за різними оцінками від мільйона до двох, виїхали працювати на Захід. Була дуже подібна ситуація, як в Україні, були розмови, як зупинити цей потік, були й досить радикальні пропозиції. Але врешті-решт Польща вирішила, якщо вона член ЄС, то це один із викликів, що несе членство в ЄС – конкуренція на ринку праці.

Лев Захарчишин
Лев Захарчишин

Потрібно входити у конкурентну боротьбу, тобто боротись за своїх людей на ринку праці. А людина обиратиме, де їй вигідніше

На сьогодні польська держава захищає права своїх громадян за межами Польщі. Це правильно. Я, як консул, щодня зіштовхуюсь із проблемами українських громадян у Польщі. Люди часто легко йдуть на такі умови праці, які для західної людини є неприйнятними. Потім потрапляють у халепи і приходять у консульство по допомогу. Україна має усвідомити, що підписала угоду з ЄС, а тому у є два варіанти: або свідомо прийняти виклик і почати працювати, або повертатись до «совка» і закрити кордони. Якщо ми усвідомлюємо весь процес і виклики, то виникає питання до українського бізнесу. Підприємець, який платить працівникам високі зарплати і сплачує податки державі, може створити умови, коли людина матиме вибір: їхати їй за кордон чи ні. Потрібно входити у конкурентну боротьбу, тобто боротись за своїх людей на ринку праці. А людина обиратиме, де їй вигідніше.

– Нині говорять про півтора мільйони громадян України, які працюють у Польщі. Після Великодніх свят буде велика хвиля людей, які поїдуть в Європу, зокрема у Польщу, на сезонні роботи. Скільки громадян України працює у Ґданську і де?

У суднобудівній галузі переважно на роботі зварювальники, але не із Західної України, а з тих областей, де була велика промисловість

– Чіткої статистики не існує, бо це пульсуючі процеси – люди приїжджають і від’їжджають. Багато працюють нелегально і потрапляють у контролюючі органи. За оцінками місцевої влади Ґданська, близько 50 тисяч українців перебуває в місті. Працюють у промисловості, бо Помор’я – розвинений у Польщі промисловий регіон. У суднобудівній галузі переважно на роботі зварювальники, але не із Західної України, а з тих областей, де була велика промисловість.

Налагоджується співпраця з науково-дослідницької роботи між вищими школа України та Польщі. Для українських науковців це шанс не виїхати за кордон, а разом із іноземцями зробити спільний науковий продукт

Левова частка українців працює у сфері послуг, а це в готелях, у кожному магазині чи ресторані почуєш українську мову, ще на сезонні сільськогосподарські роботи приїжджають українці. Окрім того, велика інтелектуальна група зайнята в ІТ-кластері. А ще багато студентів із України у Ґданську, зараз налагоджується співпраця з науково-дослідницької роботи між вищими школа України та Польщі. Для українських науковців це шанс не виїхати за кордон, а разом із іноземцями зробити спільний науковий продукт.

– Щодня у консульство звертаються громадяни України, а з якими проблемами?

– Найчастіше з питань оформлення документів, починаючи від доручень, реєстрації новонароджених, консульського обліку, виготовлення паспортів, приходять по тимчасові посвідчення, щоб повернутись в Україну.

– Як часто трапляються випадки, коли українці стають жертвами грабіжників чи хуліганів, чи є випадки національної ненависті?

Минулого року трапився один випадок, коли побили українця, але була дуже рішуча реакція з боку поляків

– Близько 100% з тих людей, які втратили документи і приходять по тимчасові посвідчення, це ті, яких пограбували. Водночас майже немає випадків агресії на національному ґрунті, особливо у Ґданську. Минулого року трапився один випадок, коли побили українця, але була дуже рішуча реакція з боку поляків, які прихильно ставляться до України. Великий приятель українців віце-маршалок сенату Богдан Брусєвіч особисто робив запити до міністра внутрішніх справ Польщі щодо цього інциденту. Тобто, не сприймають у Ґданську таких речей щодо українців. У цій справі ще вироку немає, бо важко знайти свідків, адже вони самі учасники злочину.

55% громадян України, котрі працюють у Поморському воєводстві, дуже хочуть залишитися на Помор’ї. Кожен сьомий українець має намір регулярно приїжджати у це воєводство. 25% українців хочуть залишитися тут на час дії візи чи посвідки на тимчасове перебування. 27% опитаних українців працює на Помор’ї понад три роки. Це дані останнього дослідження, проведеного на замовлення місцевої влади Помор’я, яка має намір запровадити програму інтеграції іммігрантів із України. Чи українці прагнуть для своїх дітей, народжених у Польщі, громадянства цієї держави?

Вони намагаються асимілювати дітей, але часто реєструють їх громадянами України з практичних міркувань, бо розраховують на допомогу при народженні дитини від України

– Це непросте питання. Бо є певний відсоток українських громадян, які для себе вирішили змінити громадянство чи на тривалий час виїхати з України. У таких обставинах вони намагаються асимілювати дітей, але часто реєструють їх громадянами України з практичних міркувань, бо розраховують на допомогу при народженні дитини від України. Але багато з них мають намір отримати польське громадянство.

– Чи громадяни України швидко асимілюються у польському суспільстві? Чи є відчуття, що вони побоюються зізнаватись у своєму українському походженні, особливо зараз, коли є антиукраїнські настрої у сусідній державі на тлі історичного минулого?

– Є різні категорії людей. Значна частина українців, яка на постійно виїжджає з родинами, це переселенці зі Сходу – Донецька, Луганська області. Вони не завжди є яскраво вираженими українцями. Але є люди зі Сходу дуже патріотичні, які підтримують зв’язок із громадою, українською церквою, але для більшості з них українство чи політична дефініція держави не є важливою.

Ті, хто на високооплачуваній роботі, то сьогодні вони у Польщі, а завтра в іншій країні. Такі люди тримаються окремо. Люди, які є професіоналами своєї справи, підійдуть прагматично, якщо в Україні ситуація зміниться на краще

Ті, хто на високооплачуваній роботі, то сьогодні вони у Польщі, а завтра в іншій країні. Такі люди тримаються окремо. Є група людей, яка приїхала заробити гроші. Згідно з дослідженням польських колег, великий відсоток хотів би залишитись назавжди, але мають бути певні умови. Це тривожний сигнал для України, для української влади – виклик. Хоча це не трагедія. Бо люди, які є професіоналами своєї справи, підійдуть прагматично, якщо в Україні ситуація зміниться на краще. Якби добре не було, але чужа держава і чуже середовище не сприяють комфорту у житті. А Польща – моноетнічна, консервативна.

Останні два роки відчутно, що на тлі гострої дискусії на історичну тематику, в Центрі і на Сході Польщі, на Помор’ї – менше, українці стараються не акцентувати свою етнічну приналежність, своє українське походження. Але це ще й пов’язано з тим, що багато з них перебуває у державі нелегально. Ті люди, які працюють офіційно, то вони більш відкриті. У крамниці можеш почути українську мову і поспілкуватись.

–Помор’я є іншим регіоном, аніж Підкарпаття, де частіше звучать антиукраїнські заяви з уст польських націоналістів. Помор’я після війни було заселене українцями у рамках операції «Вісла». Хто сьогодні у Ґданську формує українське середовище?

– Зараз цікаве явище спостерігається. Українські заробітчани є непомітними у житті української громади. У Ґданську є греко-католицька церква і на недільній службі третина присутніх це – саме трудові мігранти. Приходить багато людей із поза громади. Зараз стараємось створити майданчик для тих осіб, які постраждали в час операції «Вісла» і для тих українців, які недавно приїхали у Польщу.

У Ґданську сформувалась своєрідна українська дільниця. Плануємо цей простір розширити, щоб залучати трудових мігрантів до спільноти

Поряд із греко-католицькою церквою є домівка української меншини і школа, де 20 років тривають курси з вивчення української мови. Минулого року туди набрали перший клас із вивченням української мови на постійній основі. У Ґданську сформувалась своєрідна українська дільниця. Плануємо цей простір розширити, щоб залучати трудових мігрантів до спільноти.

– Що має робити українська влада, щоб подбати про своїх громадян у Польщі?

– Дуже тривожно поляки сприйняли марш у Львові «Львів – без польських панів». Не дуже мудро входити зі своїм радикалізмом, бо не вся Польща радикальна. Слід вибудовувати альтернативу, вести гідний діалог на формальному рівні, співпрацювати з проукраїнськими середовищами, бути прагматичними, перш за все говорити про взаємовигідні речі. Польща не приховує, що Україна – буфер на Сході. На жаль, це українська карма бути тим буфером поки існує російська імперія.

Важливі спільні синергічні проекти, які об’єднують зусилля по обидва боки кордону

Треба зрозуміти, і це не лише моє бачення, якщо Україна і Польща зуміють об’єднати зусилля в багатьох напрямках, передусім в економіці, науці, то може постати нова потужна якість на Сході Європи. Для обох країн вигідний проект транспортного коридору, технічна співпраця, у військовій сфері, для прикладу, як українсько-польсько-литовський батальйон. Важливі спільні синергічні проекти, які об’єднують зусилля по обидва боки кордону.

Важливо інвестувати в промоцію через культуру. Бо існує міф, що Україна відстала, периферійна держава. Дуже мало людей у Польщі свідомі, наскільки Україна має потужну, сучасну культуру, не тільки традиційну, скільки українців у світі на високих позиціях у культурі. Ми два роки проводимо «Український тиждень у Ґданську» і бачу зацікавлення, високі оцінки тих проектів, які вдалось привезти і представити.

Польща донедавна вважалась країною, з якою в України немає жодних проблем і цей напрямок дещо недооцінили

Хоча все складно, бо немає фінансування, але українські митці мали б мати можливість презентувати себе і про це Україна повинна подбати. Бо у такий спосіб змінюємо образ України в очах поляків, німців, французів. Польща донедавна вважалась країною, з якою в України немає жодних проблем і цей напрямок дещо недооцінили. Важливо, щоб не лише Київ дбав про питання культурної промоції, але й регіони. Спільне минуле не може закривати спільне майбутнє обох сусідніх народів.

  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG