Доступність посилання

ТОП новини
27 Травень 2018, Київ 15:23

Перемогу в Другій світовій здобув не сталінський СРСР, а цивілізований світ (огляд преси)


Президент України Петро Порошенко під час заходу з нагоди Дня пам’яті та примирення. Київ, 8 травня 2017 року (ілюстраційне фото)

Коли стверджують, що історія, навіть через багато десятиліть, потужно впливає на свідомість та вчинки наступних поколінь – то трагічна доба Другої світової війни є найкращим тому свідченням. Що означає для теперішніх українців 73-я річниця завершення Другої світової війни в Європі? Чому варто про це пам’ятати і чи варто взагалі? Відповіді шукав дописувач газети «День». Він вважає, що існують одразу кілька концептів цієї війни і всього, що з нею пов’язане. Перший – агресивно імперський концепт «победобесія» класичного «путінського» розливу. Видання наголошує, що це – «геббельсівський» стиль цинічного виправдовування, в тому числі і прямої військової агресії Росії проти України. Це – безмежно цинічна й огидна спекуляція на пам’яті загиблих у Другій світовій. Окрім цього, історія вже давно розставила усі належні акценти: соціально, економічно та, зрештою, і політично перемогу у війні здобув не сталінський СРСР, а цивілізований світ, і здобутки «переможеної» Німеччини в порівнянні з «переможцями» свідчать самі за себе, наголошує газета.

Дописувач газети «Голос України» вважає Другу світову війну ідеологічною. Нинішні події на сході України також мають ідеологічне підґрунтя, і по цій лінії також проходять асоціації з тим періодом. Виявилося, що в суверенній Україні доволі тривалий час існувала радянська інерція традицій, в основі якої лежало табу на переосмислення феномена війни. Ідеологічний апарат у СРСР зумів витончено поєднати дві іпостасі – трагізм і жертви, з одного боку, та героїку і право пишатися Перемогою – з іншого. Про те, як можна декомунізувати історичну пам'ять, розповідає парламентська газета.

Навколо України життя вирує у звичному режимі. Тривоги додає активізація політичних процесів у країні-агресору та в лавах її сателітів. Це, як наголошує дописувач газети «Голос України», спричинено звичним імперським дійством – черговим «коронуванням на царство» Володимира Путіна. Попри загрозу нових санкцій за антидемократичні дії проти власного населення, в Росії масово й жорстоко розганяли та затримували прихильників опозиціонера Навального. От тільки українцям у цих доволі масових акціях не слід шукати якогось подиху вітру змін. Російський режим ще має достатній запас міцності. А сам Навальний, попри всю опозиційну риторику, перебуває в одному човні з Путіним і є виразником тієї ж імперської ідеології, переконує дописувач «Голосу України».

Поки не буде незалежної української православної церкви, політична незалежність України є незавершеною, переконує газета «День». Експерт видання вважає, що для Москви сьогоднішня ситуація є панічною і критичною, бо вона втрачає не тільки канонічну територію, якою вважає Україну, а й велику громаду, а головне – вкрадену історію, на якій вона тримається. Якщо в Україні буде своя помісна церква, Московський патріархат в Україні буде змушений реорганізуватися в екзархат Московської митрополії в Україні. Відповідно підстав тягнути свою історію від Хрещення Русі-України вони вже не матимуть і будуть змушені зосередитися на даті – 1448 рік, коли самопроголосили свою автокефалію, розділивши таким чином Київську метрополію на дві частини.

У вищій владній верхівці Україні загострюється боротьба за булаву, стверджує газета «Україна молода». Видання пише, що больові точки у стосунках різних груп коаліціантів оголив фактичний старт виборчої кампанії. Він же став причиною того, аби вони – «властьімущі» – почали засвідчувати свої принципові позиції. Близькі соратники президента увійшли в активну фазу нагнітання обстановки: хтось вимагає закріплення статусу наступника, хтось незадоволений часткою, яку отримує; а хтось шукає нового патрона. Докладніше про суперечки у владі йдеться в публікації «Один проти всіх і всі проти одного».

Петро Порошенко намагається побудувати авторитарний режим, але йому не вдається. Він не зміг сконцентрувати у своїх руках усі силові структури й владні повноваження, переконує «Газета по-українськи». Серед причин і та, що міністр внутрішніх справ Арсен Аваков контролює значну частину силовиків і має вплив на деякі інші фінансово-політичні групи. І навряд чи всі вони підтримають похід Порошенка на другий термін. Якщо не підтримають, буде якийсь інший ставленик великого капіталу, вважає експерт газети.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG