За майже п’ять років після Майдану Україна багато пережила й змінилася. Однак багато українців незадоволені і якістю, і темпами реформ. Дехто з політиків, зокрема Сергій Тарута, Юлія Тимошенко, вважають, що цьому може посприяти новий суспільний договір. Яким він має бути? І чи справді здатен переламати ситуацію в країні? «Якщо ідеї Тимошенко реалізувати – українці втратять громадянські права. На розвиткові громадянського суспільства можна буде поставити хрест. В країні відбудеться узурпація влади, яка прикриватиметься волею народу», – переконує в тижневику «Країна» політолог Валентин Бушанський. Він вважає, що насправді Юлії Тимошенко глибоко байдуже, що саме буде записано в Конституції. Всі ці «платформи», «форуми» та «інновації» для «квантового стрибка» – це лише демагогія, яку її політтехнологи намагаються втулити виборцям. Небезпека ж полягає в тому, що, керуючись суто прагматичними інтересами, Тимошенко готова принести в жертву конституційний лад України. І якщо вона переможе на виборах, то буде вимушена, крок за кроком, втілювати цю свою маячню. Хаос розбурхати легко. Вгамувати складно, попереджає політолог.
Інший політолог – Михайло Басараб вважає, що суспільний договір – це предмет дискусії для політичних естетів. Головне запитання: хто і в який спосіб повинен його розробити й ухвалити? У випадках Великої Британії чи США суспільний договір був розтягнутим на століття процесом. Було багато подій і перетворень, філософських пошуків і революцій, що нарешті сформували загальновизнані цінності й правила, за якими ці суспільства живуть сьогодні. Досягти такого ефекту підписанням одного документа неможливо. Суспільний договір є досвідом постійного співіснування соціуму. Те, що в Україні зазвичай іменують суспільним договором, фактично є розмовою про нову Конституцію. Але й на цій темі багато спекуляцій і невиправдано високих очікувань, переконаний експерт тижневика «Країна».
«Вашингтон пригрозив зупинити «Nord Stream-2» – у статті під таким заголовком газета «День» пише, що Україна повинна розробити стратегію дій на випадок реалізації «Північного потоку-2». Адже коли він буде запущений, країна втратить транзит газу. Києву потрібно працювати над тим, щоб робити все можливе, щоб цього не допустити. І готуватися до найгіршого. Ще чотири роки тому Україна повинна була зробити повну інвентаризацію відносин із Росією, розуміти, де найслабші місця, яким чином Москва може натиснути на Київ та поступово позбуватися від цієї залежності.
Газета «День» коментує зустріч Петра Порошенка з представниками архієреїв УПЦ МП, які підтримують надання Україні томосу та створення Єдиної помісної української церкви. Видання пише, що залишається відкритим питання – чи готові українські церкви і насамперед їхні віряни до об’єднання. Адже формальне надання Україні томосу – це, так би мовити, рішення на верхніх ланках церковної ієрархії. Й тут надважливим є необхідність ґрунтовного загальнонаціонального діалогу, наголошує видання. Слід бути готовими до того, що коли Україна отримає томос, то на певному етапі це означатиме, що поділ станеться не лише всередині православної церкви в Україні, а й у всьому вселенському православ’ї. Й ділення це вже відбулося. Це подія ваги 1054-го або 1686 років. Треба розуміти, що свідоцтво про шлюб – це лише офіційний папір, який не гарантує можливого розлучення. Сім’я створюється не в РАЦСі і не одномоментно. Отже, після томосу Україні ще доведеться будувати єдину Церкву, зазначає газета. Тому залишається питання – а чи є будівничий такої Церкви? Яка стратегія?
У Радіо Свобода також є цікаві новини, які не потрапляють на сайт. Читайте їх у Telegram-каналі.
