Доступність посилання

ТОП новини
23 Липень 2019, Київ 00:30

Вибори-2019: обіцянки дешевого газу становлять загрозу для України (огляд преси)


Під час підготовки однієї з виборчих дільниць у Києві (архівне фото)

«Дешевий газ – це брязкальця для аборигенів». У статті під таким заголовком експерти газети «День» пояснюють, чим загрожує Україні передвиборчий популізм в питаннях енергетики. Зокрема, голова НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв стверджує, що будь-який кандидат у президенти, який обіцяє зниження ціни на газ, розуміє, що це закінчиться колапсом всієї фінансової системи, і тоді вже не буде стояти питання ціни газу, тоді вже буде стояти питання курсу долара, чи буде він 40, 50 або 60 гривень. Експерт стверджує, що жодного зниження ціни на газ не буде, тому що це нереально і неправильно. До того ж у президента немає таких повноважень.

Про значення нинішніх президентських виборів і те, як українцям протистояти хвилі популізму розповідає в газеті «День» народний депутат Ганна Гопко. Вона, зокрема, вважає, що президентські й парламентські вибори 2019 року – це тест для українського суспільства на спроможність критично мислити і не піддаватись різній режисурі на виборчий процес в Україні, який використовує різні підходи, війну компроматів, емоційний стан суспільства у власних інтересах, а не в інтересах України. Ціна помилки може коштувати або чергового ходіння по колу, або, принаймні, якогось певного прогресу, коли рано чи пізно в Україні з’явиться «свій Вашингтон з новим і праведним законом». Хвиля популізму в суспільстві пост-правди, з використанням новітніх технологій, комунікацій, соцмереж, дуже легко опановує свідомістю людей, бо населення зазвичай дуже мало вкладає в самоосвіту, посилення інтелектуального фронту. Сюди треба додати дуже низьку здатність бачити за якоюсь подією явище, за явищем – цілу тенденцію, а також уміння аналізувати в цьому турбулентному світі, відрізняти зерно від полови.

Газета «День» досліджувала – чи дійсно навколо кандидата від «Громадянської позиції» Анатолія Гриценка акумулюються сили, які належать до «демократичної опозиції». Чи насправді можна вважати, що «чесних стає більше», чи це закулісна співпраця з певними олігархами? Видання наголошує, що тут показовим є приклад відомої «трійки»: Заліщук, Найєм, Лещенко, які нещодавно заявили про вихід з президентської фракції БПП. Колись вони «пакетом» потрапили до БПП, і тепер «пакетом» вони з’явилися на з’їзді партії «Громадянська позиція», яка висунула в президенти Анатолія Гриценка, але вже як «коні» з шлейфом... Політсила кандидата в президенти точно планує брати участь в майбутніх парламентських виборах, а отже не виключено, що «трійка» з’явиться в списках Гриценка, щоб знову потрапити у Верховну Раду. Суть у тому, що Заліщук, Найєм і Лещенко постійно позиціонують себе як нові обличчя, реформатори і борці з корупцією. Але різниця між їхніми діями і заявами суттєва, вони мало чим відрізняється від «старих» політиків, які кажуть одне, а роблять інше. Конкретніше йдеться в статті «Троянські коні» з шлейфом, або Які ризики перезаснування «домінуючого клану»?»

Газета «Україна молода» пише, що в українцях упродовж століть формували стереотипний погляд на гетьмана Кирила Розумовського як випадкового «улюбленця долі», який отримав гетьманську булаву винятково завдяки протекції свого брата; як формального, повністю залежного гетьмана, якому байдуже було до стану справ у Гетьманщині. У результаті багаторічна імперська політика щодо насаджування такого сприйняття гетьмана Кирила Розумовського була успішною. Утім, за надзвичайно складних суспільно-політичних обставин та жорстокого контролю з боку Російської імперії Кирило Розумовський зробив усе від нього залежне для збереження та реформування гетьманської держави, наголошує видання. Стаття називається «У його грудях билося українське серце».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG