Доступність посилання

ТОП новини
18 Жовтень 2019, Київ 22:39

Віктор Таран: Зеленський не має 300 людей, які б пішли на вибори (огляд преси)


Володимир Зеленський

На публіку Володимир Зеленський поспішає з інавгурацією. А насправді хоче максимально відтермінувати її. Бо не готовий повноцінно обійняти посаду президента, зазначає експерт «Газети по-українськи» політолог Віктор Таран. Він вважає, що заяви про вступ на посаду спрямовані на виборця, який чекає «рішучих кроків». Зеленський торгується з парламентаріями: я вас не розпускаю, а ви підтримаєте мої кадрові призначення – керівників Служби безпеки, Нацбанку, Міністерства закордонних справ, Генпрокуратури та Міноборони. Експерт наголошує, що в Зеленського немає цілісної програми розвитку країни. Немає й фахової команди, яка могла б заповнити понад дві тисячі вакансій у виконавчій владі. Йому не вигідні дострокові вибори до парламенту, бо сьогодні немає 300 людей, які підуть від партії «Слуга народу» в мажоритарні округи і списки. Кандидати, які готові заповнити цю квоту, є в інших важковаговиків, які співпрацюють із Зеленським. Але він розуміє: якщо запросить їх у свою політсилу, потім не зможе контролювати фракцію. І це поставить хрест на його політичній кар’єрі.

Чи потрібні дострокові парламентські вибори, і наскільки вони доцільні? Це з'ясовувала газета «День». Якщо допустити, що дострокові вибори таки відбудуться, то відбудуться вони за старою виборчою системою, що навряд чи покращить якість законодавчого органу. Якщо ж вибори до Верховної Ради будуть в запланований термін – восени цього року, то у газетярів виникає питання спроможності ще чинного парламенту ухвалити низку важливих рішень, зокрема зміну виборчого законодавства. Який сценарій розвитку подій є найбільш ймовірний? Експерти видання, зокрема політолог Олег Саакян, переконані, що вибори відбудуться восени. Для команди Зеленського набагато вигідніше тримати інтригу для перемовин, ніж піти без готового списку на дочасні вибори. До того ж чергові вибори дають йому змогу зберегти до них громовідвід у вигляді чинного парламенту та уряду. У цей період, скоріш за все, проголосувати за нове виборче законодавство не вдасться – просто не буде голосів. Мажоритарники не зацікавлені в самознищенні, частина старої еліти так само, оскільки розраховують із допомогою неї добрати багнети, які будуть втрачені через падіння партійної підтримки. Стаття називається «Два сценарії для нового президента».

Український ринок нафти й нафтопродуктів є унікальним явищем. Як стверджує в «Газеті по-українськи» експерт з енергетики Карел Хірман, 40-мільйонна країна майже повністю залежить від імпорту. Частково працює лише один нафтопереробний завод. Головним постачальником нафти й моторного палива є Росія. Коли в нафтопродуктах виявили хлор, це сильно вдарило по українському ринку. Таке може повторитися в будь- який момент, попереджає експерт. Києву варто готуватися до нових економічних загроз. Провідні світові економіки зробили це ще в 1970-i. Тоді арабські країни Перської затоки вирішили використовувати нафту як інструмент політичного шантажу, зупинивши її експорт. Символом паралізованої економіки стали покинуті на шосе автомобілі. Їх не було чим заправляти. Урок був болісним. А висновки зроблені. Американці створили обов’язкові мінімальні резерви нафти й нафтопродуктів на 90 днів споживання. Пізніше це правило зробив неухильним для своїх членів і Євросоюз. Країни ЄС захищені від нафтового шантажу чи від несподіваних аварій. В Україні такого механізму так і не започаткували. Тому уряд і Верховна Рада мають зайнятися економічною безпекою країни. На цьому наголошується в статті «Треба убезпечитися від нафтового шантажу».

Усе більше підлеглих Юрія Луценка критикують його, сподіваючись на крісло керманича ГПУ, зазначає газета «Україна молода». Видання пише, що у перехідний період так званого вакууму влади усе більшим стає коло претендентів на найвищі державні посади, які вони воліли б посісти після інавгурації новообраного президента України Володимира Зеленського. Не винятком є й посада генпрокурора, адже у Зе-команді неодноразово заявляли, що чинний керманич ГПУ Юрій Луценко повинен залишити свій пост. Той факт, що генпрокурора можна змінити достроково лише у випадку висловлення йому недовіри більшістю голосів Верховної Ради, в команді переможця особливо до уваги не беруть. А тим часом про власні амбіції щодо головного крісла на Різницькій висловлюють окремі підлеглі Юрія Луценка. За інформацією журналістів, окрім скандально відомого прокурора Костянтина Кулика (обвинувачуваного у незаконному збагаченні), який відверто виступив на боці Зеленського під час виборчих перегонів, мріє про посаду генпрокурора і керівник Управління спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк, який за п’ять років так і не довів до логічного завершення більшість проваджень щодо кривавих злочинів режиму Януковича на Євромайдані. Днями він укотре підтвердив свої амбіції. Докладніше про претендентів у крісло генпрокурора газета розповідає в матеріалі «У генпрокурори я б пішов».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG