Доступність посилання

ТОП новини
16 Вересень 2019, Київ 01:13

Влада Зеленського і вища освіта. Університети є ключовими для України


Головна будівля Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Вигляд з боку Ботанічного саду імені академіка Олександра Фоміна

(Рубрика «Точка зору»)

Перед тим, як зайнятися політикою, новий президент України грав у телесеріалі роль вчителя, якого несподівано обрали президентом. Як тільки Володимир Зеленський став реальним президентом, він відправив своїх нових депутатів на тижневий навчальний курс «отримати освіту» та повчитись стратегії, публічної політики, законодавства і дізнатись про свою відповідальність як законодавців.

Цей крок і за іронією його вибір зіграти роль вчителя у своєму акторському минулому може бути випадковим, але також може сигналізувати і про те, що Зеленський усвідомлює ту неодмінну роль, яку відіграє освіта. (Не шкодить і те, що його батько є професором)

Вища освіта в Україні

Ранні заяви та пріоритети Зеленського зосереджені на економічному зростанні та необхідності викорінити корупцію. Обидва ці меседжі є важливими для України, але новий президент нічого не сказав про освіту. Без реформування вищої освіти Україна ніколи не досягне 5–7% росту, які поставив собі за ціль Зеленський.

Якісна освіта необхідна для інновацій, ініціатив та конкурентоздатності, які мають прямий стосунок до економічної та національної безпеки. Людський актив є найбільшим надбанням країни, але цей універсальний трюїзм не був визнаний як національна політика в Україні, де залишки радянської спадщини досі переслідують систему освіти.

Зі зменшенням сподівань на краще майбутнє українці у великій кількості покидають країну та шукають кращі можливості за кордоном. Очевидним прикладом успішної політики, що усвідомлює, яку роль для економічної та національної безпеки відіграє талант і освіта, є Польща. Із середнім щорічним ростом у 4,2% за останні 25 років Польща стала сьомою найбільшою економікою Євросоюзу і європейським чемпіоном у зростанні.

Польща діяла стратегічно та агресивно: запросила талановитих українських студентів відвідувати її університети на умовах повних стипендій. Така політика приведе щонайменше 50 тисяч студентів із України до польських університетів у 2020 році. Такий здобуток Польщі є втратою України.

Головна будівля Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Вигляд з боку парку Тараса Шевченка
Головна будівля Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Вигляд з боку парку Тараса Шевченка

Необхідні законодавчі зміни

Що потрібно зробити, щоб українські університети стали конкурентоздатними на міжнародному рівні?

Необхідні законодавчі зміни. Закон України про вищу освіту опинився у центрі суперечок між прозахідними та проросійськими політичними силами в кожному уряді з часу незалежності. Насправді це боротьба за контроль старої гвардії для збереження її статусу-кво і тих переваг, які ці люди отримували від політичних призначень та фінансових асигнувань.

Корупція в університетах загальновідома в Україні. Це погіршує якість освіти та атестацію. Мають місце зловживання, що стосуються допусків, хабарництва, плагіату, списування й замовляння послуг із написання дипломів та інших робіт, неадекватне оцінювання студентських здобутків, включаючи відсутність прозорості щодо оцінювання, та відсутність системності в оцінюванні академічної конкуренції, а також і покарань за порушення академічної етики чи протиправні дії.

Завдяки зусиллям реформаторів було внесено багато змін, але потрібно зробити набагато більше, особливо в ділянці фінансового контролю уряду, який диктує обмеження адміністрації, менеджменту, академічної автономії, а також на студентські та факультетські асигнування, та навіть схвалення університетських ректорів (президентів). Західним читачам важко уявити, наскільки сильно Київ контролює університетську систему. Прописують кількість місць на кожну дисципліну, і навіть у приватних університетах бюрократи мають слово у призначенні стипендій, хоча вони відіграють нульову роль у зборі ресурсів на них.

Звичайно, є й чудові винятки з відмінними результатами, як Києво-Могилянська академія та приватні заклади – Український католицький університет і Київська школа економіки. І в різних університетах також існують чудові програми, але система створює ілюзію прогресу, залишаючи поза увагою реальні проблеми.

Коли наприкінці серпня новий парламент розпочне працювати, було б розумно з боку Зеленського та його нової партії включити освітню реформу до їхніх пріоритетних завдань. Насамперед вона об'єднає всю Україну та матиме підтримку великої більшості населення, особливо тих, хто обрав Зеленського та його партію до парламенту. Політика оновлення освітньої системи стане основою для оновлення України. Це сприятиме конкуренції, можливостям креативної економіки, та матиме прямий вплив на вповільнення відтоку молоді за кордон.

Галина Янченко, новообраний депутат від «Слуги народу» і випускниця Києво-Могилянської академії, заявила після виборів: «Чого люди не розуміють, так це того, що ми творимо українську історію. Абсолютно все є можливим».

Її слова свідчать про настрій у нинішній Україні. Зеленський заявив, що хоче творити історію. Для цього він та його команда повинні зробити українську освітню систему конкурентоздатною на міжнародному рівні. Все можливо.

Марта Фаріон – юрист, президент Києво-Могилянської фундації Америки

Оригінал тексту – на сайті Atlantic Council

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію редакції

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG