Доступність посилання

ТОП новини
20 листопада 2019, Київ 22:12

Кирило Молчанов: «Зеленський не зміг дотиснути Кличка, зрозумів, що може не впоратися» (огляд преси)


Тодішній народний депутат України Віталій Кличко під час Революції гідності. Київ, 23 січня 2014 року

Газета «Україна молода» нагадує, що 4 вересня Кабмін ухвалив рішення про звільнення мера Києва Віталія Кличка з посади голови Київської міської держадміністрації. Наступний крок мав бути за президентом – очікувалось, що Володимир Зеленський завізує це рішення і воно вступить у силу.

Але минуло два місяці, і статус-кво не змінився. Кличко лишається все таким же «недозвільненим» головою КМДА, а з президентського офісу не надходить щодо цього жодних вказівок. Натомість ширяться чутки про те, що нова влада зуміла знайти спільну мову зі столичним градоначальником.

«Після виборів Офіс президента мав усі законні підстави, щоб почати перезавантаження влади в столиці. Але ситуацію спустили на гальмах і, нарешті, втратили реальну можливість. Зеленський просто не зміг дотиснути Кличка: злякався, зрозумів, що може не впоратися», – зазначає політичний експерт газети Кирило Молчанов.

Він вважає, що відтепер Зе-команда може зіткнутися зі зниженням свого рейтингу вже на найближчих київських виборах. Докладніше про шанси Кличка залишиться на посаді голови КМДА і що відбувається довкола столичних виборів, йдеться в статті «Помилуваний» Кличко».

Контроль над кордоном Москва має намір передавати своїм маріонеткам із сепаратистських угруповань, а не Україні. Президент Володимир Зеленський говорить про три етапи закінчення війни: припинення вогню, примирення людей, реінтеграція. Але в його описі реальності немає Росії. Він розмірковує так, ніби йдеться про громадянське протистояння, в якому Москва виконує роль посередника. Слова президента втрачають сенс тому, що Україна – жертва вторгнення, а не регіонального сепаратизму, наголошує в «Газеті по-українськи» публіцист Павло Казарін.

Утім, він припускає, що українське керівництво насправді все розуміє. Що всі кроки влади – спроба виставити Росію агресором. Довести Заходу, що Москва не зацікавлена у врегулюванні. І в рамках цієї переговорної спроби – повернути додому максимум полонених і політв’язнів.

Але чому в Києві впевнені, що в Кремлі не прорахували таку можливість? Що робитимуть, коли виявиться, що політика кота Леопольда не працює? Що Москва не йде на поступки і сприймає переговори лише як обговорення умов здачі? Як Київ буде виходити з переговорів, зберігаючи себе в Мінському процесі? До нього прив’язані санкції проти російської економіки, які західні країни давно хотіли б обнулити, зазначає автор. І запитує: чому Банкова переконана, що їй вдасться проскочити у вушко голки? Що робитиме Київ із Донбасом в разі провалу переговорів?

Заяви української влади нагадують автору спроби блефу з метою ввести противника в оману. Але чому хтось упевнений, що Києву вдасться встати з-за карткового столу без втрат? – запитує автор.

В угрупованнях «ЛНР»-«ДНР» кажуть, що також відводять свої збройні формування. Але вони не є стороною конфлікту. У них немає зобов’язань перед Києвом, наголошує в «Газеті по-українськи» журналіст Сергій Гармаш.

Якщо завтра вони почнуть наступ, Київ навіть не зможе пред’явити претензії Москві. Бойовики одразу сказали, що не дають гарантій. Тоді Києву доведеться вести прямі переговори з Донецьком і Луганськом – ніби це громадянський конфлікт. Про те, чи можливий такий варіант, йдеться в матеріалі «У Золотому почали другий етап розведення військ».

А в публікації «АДвоКАТ» Віктор Медведчук агент КДБ (ФСБ?) – «Соколовський», дописувач газети «Україна молода» Григорій Омельченко продовжує розповідати про маловідомі факти з біографії кума Путіна Віктора Медведчука.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG