Доступність посилання

ТОП новини

Інтерв’ю Зеленського західним ЗМІ щодо війни на Донбасі викликало низку запитань (огляд преси)


Президент України Володимир Зеленський
Президент України Володимир Зеленський

Відповіді президента України Володимира Зеленського західним журналістам породили ще більше запитань, зазначає дописувач газети «День» Сергій Грабовський. Він стверджує, що тексти інтерв’ю Зеленського, яке він дав впливовим західним ЗМІ – Der Spiegel, Le Monde, Time, Gazeta Wyborcza, – відрізняються один від одного, часом в істотних місцях.

Навівши конкретні приклади, автор статті згадує заяву Зеленського про те, що він ніколи не погодиться на війну в разі провалу переговорів у Парижі й не має наміру відвойовувати Донбас зброєю, бо наслідком цього стануть сотні тисяч жертв. На його думку, перемога настає тоді, коли перестає говорити зброя, а починають говорити люди.

Утім, дописувач нагадує, що насправді війна вже триває з весни 2014 року, і попри всі гучно проголошені перемир’я ледь не щодня гинуть чи отримують поранення українські вояки. І що цю війну почала не Україна, а Росія та її «п’ята колона», яку готували до цього багато років. І Зеленський про це знає. Проте з його висловів складається враження, що Україна також винна у цій війні і від неї залежить, припинити її чи ні.

А що робитиме верховний головнокомандувач, якщо сформовані та керовані росіянами «армійські корпуси» (в яких танків більше, ніж у війську Великої Британії) захочуть розширити підконтрольну «ЛДНР» територію та рушать у наступ? Оголосили ж днями в угрупованні «ДНР», що «державний кордон» проходить по межах Донецької області... То невже, щоб «не йти війною на Донбас», буде віддано наказ відступати, залишаючи на поталу ворогові міста і села?

Можна навести й низку інших, пізніших прикладів, які засвідчують зовсім інше: коли йдеться про бойові дії з агресивним диктаторським режимом, то перемога настає лише внаслідок потужних воєнних і дипломатичних зусиль, унаслідок мобілізації всіх сил для опору, а не в силу якихось розмов. На цьому дописувач «Дня» наголошує в публікації «Суперечливе інтерв’ю і беззаперечні істини».

Газета «Україна молода» пише, що на президента Володимира Зеленського 9 грудня чекає справжній іспит – гідно протистояти досвідченому чекісту Володимиру Путіну. Бо є загроза поповнити лави країн, за визначенням політичного оглядача Віталія Портникова, – «вічних інвалідів», котрих такими зробила саме Росія.

Першими з колишніх братніх союзних республік цей список відкрили Молдова й Грузія. І якщо Зеленський погодиться на умови Путіна, то тоді Україні з цього замкненого кола зможе допомогти вибратись лише диво.

На думку українських дипломатів, розмова тет-а-тет між Путіним і Зеленським необхідна. Хоча у цьому форматі переговорів є величезний ризик: Володимир Путін – досвідчений чекіст, який із такими, як Зеленський, провів усе життя, намагаючись їх або завербувати, або залякати. Докладніше про небезпеки зустрічі 9 рудня йдеться в статті «В обійми нахабного шулера, або У розбурханих передчуттях нормандського формату».

Державне бюро розслідувань фактично перетворюється на орган з великими повноваженнями, який має бути підпорядкований президентові, пише газета «День».

Експерт видання Микола Сірий переконує, що голосування 3 грудня за законопроєкт про ДБР засвідчив, що уроки історії в парламенті не засвоюються. З новими змінами ДБР фактично перетворюється у високоцентралізований орган, який підпорядковується президенту.

Тобто, якщо досі президент зберігає великий вплив на СБУ, то тепер він матиме такий саме вплив і на ДБР. Чи добре це для парламентсько-президентської республіки? Звичайно, ні, наголошує експерт.

Негативні наслідки цього кроку обов’язково будуть проявлятися. Коли концентруються надмірні повноваження в поєднанні з високими політичними повноваженнями, це призводить до того, що вимоги законності відходять на задній план. Це означає, що політична доцільність домінуватиме над законністю у боротьбі зі злочинністю, корупцією, зловживаннями тощо. Заголовок статті – «Шляхом… нерозумних експериментів».

Соціологи стверджують, що станом на початок зими уже 25% українців негативно оцінюють політику уряду Олексія Гончарука. Чому так сталося, досліджувала газета «День».

Борги, зношеність тепломереж та відсутність контракту на транзит російського газу сьогодні є серйозними загрозами нинішнього опалювального сезону. А з початком опалювального сезону борги українців за комуналку почали зростати. У жовтні борг населення за спожиті житлово-комунальні послуги збільшився на 1,5%, або на 717,8 мільйона гривень. А паралельною лінією з боргами за комуналку росте рівень незадоволення політикою Зе-уряду.

Докладніше видання знайомить в матеріалі «Борги за комуналку ростуть. Рейтинг падає».

  • Зображення 16x9

    Ірина Біла

    На Радіо Свобода працюю з кінця 1990-х. Закінчила Київський університет культури і мистецтв – інформаційна, бібліотечна та архівна справа.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG