Доступність посилання

ТОП новини
11 липня 2020, Київ 04:07

«Слугам народу» хочеться «слави» Партії регіонів – видання (огляд преси)


Революція гідності, Київ, 6 лютого 2014 року. Члени «Руху Гая Фокса» під час акції «Похорон Партії регіонів» біля штабу партії у столиці України

Про не вельми прихильне ставлення представників Зе-команди до української мови пише газета «Україна молода». Видання констатує, що якось не складається у «Слуг народу» з державною мовою. Напевне, щось не те з артикуляцією. Не встигли влягтись усі суспільні хвилі обурення через заяву продюсера «плюсів» про те, що українська мова не підходить для «високоінтелектуальних» екранізованих серіалів про любов і ненависть у побуті, сім’ї та індивідуальному вжитку, як «порадував» колишній генеральний директор усе того ж телеканалу «1+1», член президентської фракції «Слуга народу» Олександр Ткаченко. Він вважає, що ухвалення мовного закону створило багато ризиків для суспільства в цілому і для нових депутатів зокрема.

За словами політика, депутати на базі парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики почали підготовку до національного «круглого столу» з мовного питання.

Видання нагадує, що закон про функціонування української мови як державної 25 квітня 2019 року ухвалила Верховна Рада попереднього скликання. П’ятий президент України Петро Порошенко підписав документ 15 травня. Перед цим супротивники української мови намагалися заблокувати ухвалення закону, що надає їй статус державної, ініціювавши в парламенті розгляд сотень поправок, більшість з яких, на думку експертів, мали переважно надуманий і технічний характер.

Партія «Слуга народу» постійно висловлює претензії на адресу чинного закону про захист української мови. На останніх і президентських, і парламентських виборах відповідні тези навіть були частинами їхніх виборчих кампаній. Такі ж настрої панують у середовищі безпосереднього оточення Зеленського.

А поширення тези кремлівської пропаганди щодо того, що Росія нібито напала на Україну в 2014 році саме через закон про мову (і це при тому, що даний закон тоді ще не був ухвалений) депутатом від парламентської фракції «Слуга народу» Олексієм Устенком узагалі вказує на початок нової серйозної антиукраїнської кампанії. Докладніше йдеться в статті «Слугам» хочеться «слави» Партiї регiонiв: як відстояти рідну мову перед «тучами враждебными».

А ось ідеологію Зе-команди «Україна молода» коментує в іншій публікації, що має назву «Демагогiя центризму: ідеологічний маятник молодих і зелених «Слуг народу». Видання пише, що у них немає ні партійної відповідальності, ні ідеологічної конкретики, а, здебільшого, лише прокремлівські маніпулятивні політтехнології.

На останньому з’їзді партії було проголошено, що «Слуга народу» обирає центристську позицію. Політологи сходяться на думці, що необхідність нарешті визначитись з ідеологією була продиктована «Слугам» кількома причинами. Передусім – це потреба самої партії забезпечити собі перед місцевими виборами широке поле для маневру. Ну і зуміти сподобатись якомога ширшому колу виборців, незважаючи на їхні ідеологічні вподобання. Тим більше, що центризм – це така універсальна позиція, що дозволяє сподобатись і правим, і лівим.

Якими будуть наслідки нового позиціонування партії для популярності серед виборців, і, головне, яка нова користь для виборців та державотворчого процесу – питання риторичне, наголошує газета. Бо розрахунок, власне, не на це, а на якомога ширше захоплення електорального поля.

Минулого тижня евакуація та карантинні заходи для людей, яких повернули з Уханю, буквально збурили всю країну та водночас засвідчили – випробування коронавірусом чинна українська влада не пройшла. Поки ризик був лише примарним, та що буде, якщо інфекція таки потрапить на територію України? Цій проблемі присвячена публікація в газеті «День», що має назву «Гра» на випередження. Чи готова Україна до епідеміологічної загрози?»

Видання нагадує, що про необхідність евакуації громадян, котрі перебувають в епіцентрі поширення коронавірусу, в уряді заговорили ще на початку лютого, але дату вильоту постійно переносили, мотивуючи це тим, що не можуть гарантувати належний рівень епідеміологічної безпеки. Не готовими виявилися як санаторії, так і інформаційне поле. Місцеві громади заполонив страх та агресія, а влада не змогла ні розрядити ситуацію, ні оперативно взяти протест під контроль. Усе це чітко продемонструвало: до ймовірних біологічних загроз держава не готова, ні фізично, ні законодавчо, ні інформаційно. Чого саме нам не вистачає та чому систему захисту населення варто розробляти тоді, коли віруси ще за порогом? Про це ексклюзивно для «Дня» розповів ексрадник міністра з надзвичайних ситуацій України Костянтин Гринчук.

Він переконує, що для боротьби з інфекцією в країні нічого немає. Тут навчилися вирішувати лише точкові проблеми: десь пожежа, десь вибухи. Але якщо проблема буде загальнодержавного масштабу, не буде засобів, щоб її подолати, стверджує експерт.

26 лютого в Україні відзначають День кримського спротиву російській окупації, нагадує газета «Голос України». Чому саме цей день став символом опору, а не, скажімо, 16 чи 18 березня – дні проведення сумнозвісного й ніким не визнаного «референдуму» та приєднання на його основі півострова до Росії. Чи, приміром, 27 березня, коли Генасамблея ООН ухвалила першу резолюцію про територіальну цілісність України.

Видання нагадує: саме 26 лютого під стінами Верховної Ради АРК у Сімферополі відбувся багатотисячний мітинг на підтримку територіальної цілісності України, скликаний Меджлісом кримськотатарського народу. Цей мітинг засвідчив фальшивість російської пропаганди, яка намагалася переконати світ у тому, що всі жителі півострова прагнуть «возз'єднатися» з Росією. Про це йдеться в статті «Спротив окупації Криму триватиме».

  • Зображення 16x9

    Ірина Біла

    На Радіо Свобода працюю з кінця 1990-х. Закінчила Київський університет культури і мистецтв – інформаційна, бібліотечна та архівна справа.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG