На тлі неминучого економічного падіння української економіки через пандемію коронавірусу, влада вимушена звернутися до західних спонсорів по фінансову допомогу. Здавалося б, що може бути простішим, ніж ухвалити так званий «антиколомойський закон» і поновити співпрацю з МВФ. Інтереси одного проти інтересів мільйонів. Вибір очевидний. Але і тут не обійшлося без «фішечок», констатує дописувачка газети «День» Лариса Волошина.
Народні депутати подали до закону про банки, яким забороняється повернення «Приватбанку» колишньому власнику Ігорю Коломойському, 16300 поправок. Із них рекордсменами виявилися «слуги народу». Дмитро Чорний, Ольга Василевська-Смаглюк, Олег Дунда, Сергій Демченко та Олександр Дубінський. Найбільше поправок – понад 6 тисяч – подав народний депутат Антон Поляков. ЗМІ маркують його як «позафракційного», хоча до парламенту він обирався від президентської партії «Слуга народу». 15 листопада 2019 року його було виключено з фракції.
Якщо дотримуватися процедури, на розгляд всіх правок потрібно близько 4 місяців, зазначає авторка. Тож на весь цей час Верховна Рада буде заблокованою. В час епідемії. В умовах притихлої через карантин економіки. Чи є це парламентською корупцією? Можливо, зазначає дописувачка. Але головне не те, в чиїх інтересах діють народні обранці. Важливим є сам факт того, що вони належать до владної більшості, яка вже не вперше дозволяє собі зловживання демократичними процедурами.
Те, що випадкові люди, яких до законодавчого органу влади привів президент, дозволяють собі таку демонстративну зневагу до народу, що навіть не ховаються – це знущання над українським парламентаризмом як явищем.
Маємо абсурдизацію інституту народного представництва, наголошує авторка статті. Ідеї демократії, ідеї незалежності і державності знецінені. Мрія багатьох поколінь українців про свою правду та волю на власній землі нищиться на наших очах зловживанням демократичними механізмами, якими закон та Конституція наділяють парламентарів. Зловживання правом парламентаря на законотворчу діяльність призводить до знецінення права, як фундаментальної основи української держави. На цьому дописувачка наголошує в статті «Законотворче аутодафе».
А в публікації «Що приніс нам «свіжий вітер»?» газета «День» розповідає про «нові обличчя» у владі та можливі політичні сценарії в Україні. Автор статті Іван Капсамун констатує, що за цей рік відбулося багато різних подій. Проте незмінною залишилася – залежність влади від олігархату.
Сьогодні українська політика суттєво ускладнюється двома речами. З одного боку, триває постійна внутрішньовидова боротьба всередині влади, яка пов’язана із проблемою великого впливу кланового олігархату, а з іншого – наступ коронавірусу, який ще більше оголив рани і так слабкого державного організму. А ще є третій фактор – війна Москви проти України, яка нікуди не зникла.
У цих реаліях Володимир Зеленський так і не наважився сказати «ні» старій системі, хоча запит, судячи з рівня підтримки самого Зеленського і «Слуги народу», був як ніколи. Усталені антиправила української політики поглинули «нові обличчя». Тим не менш, на думку експертів, президент ще має шанс, тим більше підтримка в суспільстві ще зберігається, але для цього потрібно нарешті переглянути свою політику.
Сьогодні влада має не боротися з людьми, а захищати їх під час карантину. Тому встановлений розмір штрафів за порушення карантину в розмірі 17 тисяч гривень є неадекватним. На цьому наголошує народний депутат Ростислав Павленко, з думкою якого знайомить читачів газета «Україна молода».
Обранець вважає, що влада має прислухатись до пропозицій від опозиції, громадськості та експертів і вносити необхідні зміни до карантинних обмежень.
Потрібні рішення, які допоможуть привести норми карантину у відповідність до реалій України і обмежать тиск на права та свободи громадян. Потрібні адекватні дії з протидії поширенню коронавірусу, а не показові шоу. Боротися потрібно з вірусом, а не з людьми.
Утім, як розповідає «Україна молода» в іншій публікації – українські суди переважно відмовляються штрафувати українців за порушення карантину станом на 6 квітня. Так, у 90% випадків судді відмовилися підтримати поліцію і не притягнули українців до адміністративної відповідальності. Зокрема, лише у 32 випадках із 420 суди підтримали поліцію та оштрафували українців за порушення правил карантину.
