Доступність посилання

ТОП новини

Як колишній регіонал Сергій Шкарлет може стати новим міністром освіти?


Проблеми з призначенням міністра освіти та науки почались ще у березні

Понад три місяці Міністерство освіти та науки України залишається без повноцінного міністра. Як так сталося? Та чому в це крісло хочуть посадити ректора Чернігівського університету Сергія Шкарлета, який довгий час поділяв політику Партії регіонів?

Проблеми з призначенням міністра освіти та науки почалися ще у березні, на моменті формування уряду Дениса Шмигаля: Ганна Новосад – очільниця МОН за прем’єра Олексія Гончарука – відмовилася стати частиною нового Кабміну.

Як випливає нині зі слів президента Володимира Зеленського, причина була в тому, що «був дисконект у неї з усією спільнотою»​.

Однак, сама Новосад одразу після відставки озвучувала дещо іншу версію. Наголошувала: майбутній прем’єр Шмигаль не знайшов тоді часу на спілкування з нею, а президент Зеленський, з яким вона мала розмову, не міг апріорі відповісти на питання, щодо яких їй важливо було почути відповіді, перш ніж вирішити: залишитися в МОН чи піти.

«Перед тим, як погоджуватися на роботу в новій команді, треба розуміти пріоритети, треба розуміти, чи новий керівник і загалом склад нової команди буде підтримувати план дій, зокрема, ті напрацювання, які дуже часто є непопулярні у вищій освіті. які ми розпочали, тому що це потребуватиме певною мірою такого політичного захисту. З паном Денисом розмови не було, тому, власне, мене і немає в цьому уряді», – ​розповідала вона 6 березня.

Інших охочих сісти у крісло очільника МОН на той момент не знайшлося. Хоча керувати міністерством тоді запропонували щонайменше трьом потенційним кандидатам: президенту Національної академії педагогічних наук Василю Кременю, «слузі народу» та голові парламентського комітету з питань освіти Сергієві Бабаку та його колезі по фракції і по комітету Юлії Грішиній.

Василь Кремень був одним із тих, кого хотіли бачити у кріслі очільника МОН
Василь Кремень був одним із тих, кого хотіли бачити у кріслі очільника МОН

Голосів за Грішину забракло. Думки щодо неї, як пояснили Радіо Свобода у профільному комітеті, розділилися навіть серед самих «слуг народу».

Натомість Кремень відмовився від запропонованої посади сам. Зазначив, що у цьому кріслі «повинні працювати більш молоді люди».

Відповів тоді відмовою на пропозицію очолити МОН і Сергій Бабак. Сказав: має ще плани як депутат.

«Він сказав: я ще не все зробив. Ну дивіться, ми ж можемо так довго чекати, поки там Сергій все зробить (при всій повазі)», – розповідав про відмову Бабака президент Володимир Зеленський.

Тож, починаючи від моменту офіційного призначення 4 березня, уряд Дениса Шмигаля працював без повноцінного міністра освіти.

Понад три місяці уряд Дениса Шмигаля працював без повноцінного міністра освіти
Понад три місяці уряд Дениса Шмигаля працював без повноцінного міністра освіти

Спочатку керівництво міністерством тимчасово перейняв на себе перший заступник попередньої очільниці МОН Ганни Новосад Юрій Полюхович.

А від 25 березня тимчасовою виконувачкою обов’язків міністра стала Любомира Мандзій, яка одразу ж заявила: «Це – дуже велика відповідальність. У зв’язку з пандемією коронавірусу та всеукраїнським карантином перед Міністерством стоїть безліч нагальних викликів та проблем. І найважливіше – ми не маємо часу на повільні рішення».

Чи вдалося виконати таку обіцянку Мандзій за цей час?

Із таким запитанням Радіо Свобода вернулося до співавторки концепції «Нова українська школа» та ексрадниці міністра освіти України Іванни Коберник.

Експертка з освітніх питань Іванна Коберник розповіла, наскільки ефективним було міністерство за час керування ним т.в.о. міністра Любомири Мандзій
Експертка з освітніх питань Іванна Коберник розповіла, наскільки ефективним було міністерство за час керування ним т.в.о. міністра Любомири Мандзій

За її словами, під керівництвом Мандзій МОН не продемонструвало спроб заблокувати чи змінити в інший бік освітню реформу, і це добре.

Натомість, на думку експертки, головною проблемою міністерства у цей час стала неефективна комунікація з освітньою сферою та з суспільством.

«Питання до того, як вживалися антикризові заходи. На жаль, мені здається, що за ці місяці якість комунікації міністерства суттєво зменшилася. І про це не лише я говорю. Про це говорять вчителі, про це говорить уповноважений з прав людини. І, мені здається, це – такий тривожний дзвіночок, тому що в кризових ситуаціях, звісно, комунікація набирає надзвичайної ваги, тому що її відсутність посилює тривогу», – говорить Коберник.

Люомира Мандзій не змогла, на думку Іванни Коберник, налагодити ефективну комунікацію між МОН та освітньою спільнотою і суспільством
Люомира Мандзій не змогла, на думку Іванни Коберник, налагодити ефективну комунікацію між МОН та освітньою спільнотою і суспільством

Від початку червня ЗМІ заговорили: в Міносвіти незабаром може з'явитися повноцінний міністр.

Спочатку цей пост пророкували доктору фізико-математичних наук Олександрі Антонюк. Ось як про це розповідав президент Зеленський: «Я вважаю. що вона дуже гарна. Що вона могла би очолити саме напрямок науки. Вона може бути міністром. Після цього (це я вам кажу про всі кандидатури), після цього було ще декілька людей. Вони теж дуже гарні, але вони всі не можуть бути міністрами. Мені здається, що через їх слабкість в цілому, слабкість особистості, хоча професійна людина».

Зрештою альтернативні кандидатури для Міністерства освіти все ж таки знайшлися.

Ними виявились колишній член Партії регіонів, а нині ректор Чернігівського університету Сергій Шкарлет і ексзаступник міністра освіти часів Януковича Дмитра Табачника Олексій Дніпров, який нині працює в Офісі президента керівником апарату.

Керівник апарату Адміністрації президента Олексій Дніпров уникнув люстрації завдяки листу очільника Національного агентства з питань держслужби Костянтина Ващенка на адресу Адміністрації президента
Керівник апарату Адміністрації президента Олексій Дніпров уникнув люстрації завдяки листу очільника Національного агентства з питань держслужби Костянтина Ващенка на адресу Адміністрації президента

За словами президента Зеленського, розглянути цих людей йому запропонували ректори провідних українських вишів.

При цьому Сергій Шкарлет виявився найбільш пріоритетним кандидатом, але і найбільш суперечливим через своє політичне минуле. Усе тому, що у 2010-му Шкарлет був обраний до Чернігівської облради від Партії регіонів і заявляв, що був прихильником цієї політсили ще з 2004 року.

«На президентських виборах підтримував Віктора Януковича. Не змінив своїх переконань навіть тоді, коли довелося відчути на собі певний тиск тодішньої правлячої партії, яка наполегливо пропонувала отримати її партквиток. Я повністю поділяю погляди і принципи Партії регіонів. Впевнений, разом з президентом ми вибудуємо міцну вертикаль влади, яка займатиметься ділом і досягне значних результатів», – говорив Шкарлет у жовтні 2010-го.

У 2013-му тодішній міністр освіти Дмитро Табачник нагородив Шкарлета нагрудним знаком та посвідченням заслуженого діяча науки і техніки України.

Сергій Шкарлет отримує нагороду від тодішнього міністра освіти Дмитра Табачника
Сергій Шкарлет отримує нагороду від тодішнього міністра освіти Дмитра Табачника

А вже у 2015-му Шкарлет балотувався на місцевих виборах від БПП, однак безуспішно.

Усе це викликало чимало запитань не лише в частини суспільства, але і в частини депутатів, які виступили категорично проти такого потенційного очільника Міністерства освіти.

«Не має бути міністром людина, яка пов’язана з Януковичем. Не може бути міністром людина, яка налаштована повернути все в часи Табачника або гірше», – пояснив у коментарі Радіо Свобода член фракції «Європейська солідарність» та член комітету з питань освіти та науки Ростислав Павленко.

Свої застереження депутати озвучили Шкарлету під час його неофіційної зустрічі з парламентським комітетом з питань освіти. Ось як про це розповіла Радіо Свобода членкиня фракції «Голос» Інна Совсун, яка у 2014–2016 роках працювала в МОН першою заступницею міністра освіти: «Він (Шкарлет – ред.) спочатку сказав, що ні, неправда, я не був членом Партії регіонів. Коли йому показали інформацію в інтернеті, інформацію із сайту ЦВК, він сказав, ну так, я був, але, ви розумієте, така ситуація була, такі часи, що всі змушені були».

Не влаштувала тоді депутатів і відповідь кандидата Шкарлета на запитання про мотиви очолити міністерство, а також відсутність у нього чіткого плану дій, який би він хотів втілювати у життя в разі обрання міністром.

При цьому негативно ставиться до кандидатури Шкарлета як очільника Міносвіти не лише опозиція, але і частина «слуг народу».

«Був пан Шкарлет на фракції. Я не готовий зараз казати, чи буде винесене його прізвище в сесійну залу. В багатьох є питання. І ці питання навіть не в професійній сфері, як ви зазначили, а саме в такій політичній сфері», розповів Радіо Свобода член фракції «Слуга народу» та заступник голови парламентського комітету з питань освіти та науки Сергій Колебошин.

Водночас є і ті, хто не вважає політичне минуле Шкарлета перешкодою для його потенційного призначення міністром. Наприклад, член фракції «Опозиційна платформа – «За життя» Юрій Павленко.

«Це взагалі немає ніякого значення. Головне, чи людина професійна, чи людина здатна досягати результату, управляти і забезпечити таку роботу міністерства, щоб дитина, студент, отримували освіту, яка би була конкурентна», – сказав депутат у коментарі Радіо Свобода.

Подібної думки щодо кандидатури Шкарлета і керівництво монобільшості. Зокрема, голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія зазначив: «Якщо людина колись була в Партії регіонів на рівні місцевого самоврядування (ви ж розумієте, яким чином це робилось), тобто він очолював, здається, університет на той час. тоді всіх заганяли під Партію регіонів. Хочеш чи ні. Коли він побачив, куди це все іде, він одразу ж вийшов. тому я в цьому, чесно кажучи, не бачу криміналу».

А ось що каже про Шкарлета президент Зеленський: «Він сказав: «Ну слухай, так тоді всіх вчителів в областях, містах заганяли в партію». Ось що мені відповіла людина, яка в 2013 році сама вийшла з цієї партії, тому що внутрішньо і політично була проти цього».

Щодо балотування Шкарлета від БПП у 2015 році на місцевих виборах Зеленський пояснює так: «Дивіться, ну балотувався. Ну балотувалась людина, я вам розказую, як воно є. Мені здається, так, що якщо вже пів року шукаємо міністра освіти, треба на чомусь зосередитись».

На тлі дискусій щодо кандидатури Шкарлета як очільника МОН з’явилась іще одна претендентка на це крісло – очільниця Київського ліцею бізнесу Людмила Паращенко. І 15 червня парламентський комітет з питань освіти зустрічався з нею.

Її кандидатура сподобалась депутатам більше, однак у розмові з Радіо Свобода частина членів комітету припустила, що вона – технічний кандидат, і вірогідніше, що міністром освіти стане таки Сергій Шкарлет. Зокрема, про це може свідчити те, що на фракції, яка відбувалась дещо пізніше того дня, на обговорення виносили лише його кандидатуру.

Чому знайти повноцінного міністра освіти для уряду Дениса Шмигаля виявилось настільки проблемним питанням?

Ось що про це говорить «Слуга народу» Сергій Колебошин: «Цукерково-букетний період вже пройшов. І дуже важко. Попередній Кабмін мав певні проблеми іноді в спілкуванні, і з Верховною Радою в тому числі. Була, скажімо так, проблема в комунікації по певних напрямках, певних міністерствах. І зараз досить важко теж знайти порозуміння і в багатьох народних депутатів, які мають голосувати, є певні ще чинники якісь особисті»​.

Чи є проблемою те, що наразі Міносвіти не має повноцінного міністра?

Відповідь на це запитання дає співавторка концепції «Нова українська школа», ексрадниця міністра освіти України Іванна Коберник: «В будь-яких умовах краще мати, звісно, повноцінного міністра будь-якого державного органу. Мені здається, що коли ми говоримо про посаду міністра, не має значення прізвище, а має значення програма. Міністр освіти, якщо він не має контакту з премєр-міністром, якщо він не має контакту з міністром фінансів, він не може нічого зробити. Він не буде ефективним»​.

Водночас експертка вважає тривожним знаком те, що головним претендентом на цю посаду наразі розглядають колишнього члена Партії регіонів.

Чи стане Сергій Шкарлет міністром?

Ще на початку цього тижня в кулуарах Верховної Ради припускали: голосування може відбутися вже 18 червня.

Станом на вечір 17 червня подання щодо кандидатури Шкарлета на посаду міністра освіти внесли до Верховної Ради.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG