Доступність посилання

21 Вересень 2017, Київ 12:43

В Україні всі овочі, вирощені до вересня, вважаються ранніми. Експерти застерігають, що вміст нітратів у таких продуктах може бути достатньо високим. Адже для тепличних овочів і фруктів офіційно дозволений відсоток нітратів є в два-три рази більшим, ніж для плодів, вирощених на відкритому ґрунті. Як вберегтися від отруєння тепличними овочами та фруктами?

Мінімальна летальна доза при потраплянні нітратів в організм людини коливається від 200 до 1200 міліграмів на добу. Такі дані навів Борис Шерман, фахівець-токсиколог Національної лікарні «ОХМАТДИТ» МОЗ України.

Нітратний салат. Не такий страшний, як його малюють?

Як зазначила керівник лабораторії в Інституті екогігієни і токсикології Ольга Голінко, норми вмісту нітратів в різних овочах є, зокрема, такими: томати – 60 міліграмів на кілограм,огірки – 150 для відкритого ґрунту, 300 для закритого, рання морква (тобто вирощена на закритому ґрунті) - 400, морква пізня – 250, капуста рання – 900.

Ольга Голінко
також підрахувала, наскільки нітратним буде салат із таких тепличних культур. «Навіть якщо хазяйка зробить салат із свіжих парникових огірків, перцю, листової капусти, … в одному кілограмі такого салату буде 320 міліграмів нітратів (це якщо рахувати, що всі використані в салаті овочі містять максимально допустиму дозу нітратів, зазвичай це не так). Сім’я з п’яти чоловік з’їсть кілограм цього салату: 320 поділіть на 5, це буде 60 міліграмів на одну людину. Тепер 60 міліграмів ділимо на середню вагу людини, припустимо, 60 кілограмів. Виходить 1 міліграм на 1 кілограм. А максимальна допустима доза (тобто така, яку можна отримувати кожен день), це 5 міліграмів на 1 кілограм».

Тож зовсім не вживати тепличних овочів зі страху отруїтися – не варто, переконана Голінко. До того ж овочів та фруктів зовсім без нітратів не існує, наголосила вона. Тож, говорячи про тепличні овочі, експерти згадують слова середньовічного вченого Парацельса: «Все є отрутою, все є ліками, вся справа у дозі».

Відрізнити ненітратні овочі від нітратних все ж можна, і навіть без лабораторних досліджень, говорить Ольга Голінко. «Можна відрізнити, наприклад, помідор, який ріс у натуральних умовах, від помідора, який добре годували нітратами, – за розміром. Також і яблука, стають дуже пишними. Окрім цього, капуста нормальна засолюється добре і не розповзається, а капуста із підвищеним вмістом нітратів погано засолюється, стає м’якою, не тримає форму. Хазяйки знають також, що і огірки з підвищеним вмістом засолюються погано».

За овочами та фруктами, які купують споживачі, має бути суворий контроль, передусім, на ринках, зауважує дієтолог Марія Гуліч. Утім, як і над іншою продукцією: «Такий самий контроль за вмістом нітратів, тільки ще уважніше, якщо йдеться про тепличні культури. Взагалі на продукцію, яку вирощують у тепличних умовах, більший норматив щодо вмісту нітратів. І не можна давати таку продукцію дітям. Мама намагається огірочок, помідорчик, вирощений у таких умовах, дати дитині. Це – неправильно».

Лікарі попереджають, що при отруєнні нітратами у людини може розвитися тахікардія та гіпотонія, тобто низький тиск. Також можуть виникнути серйозні проблеми з печінкою та нирками. Найпершими ж симптомами при отруєнні є печія в роті та нудота.

Гідропонні і тепличні овочі

Перевищення вмісту нітратів в овочах і фруктах загалом залежить від багатьох причин. Про деякі з них розповідає консультант із органічного виробництва Олексій Качковський. «Наприклад, коли поруч із овочевими полями є гноївки, де неправильно зберігається гній, тоді відсоток нітратів в рослинах зростає. Основною ж, загальною причиною є використання великих доз аміачних добрив при вирощуванні овочів».

Тим часом у державах ЄС та у Сполучених Штатах тепличні овочі та фрукти мають менше нітратів, ніж українські. Причина цього в тому, що в Європі та США технології вирощування продукції в парниках є сучаснішими, ніж в Україні, констатує Олексій Качковський. «Основний метод вирощування тепличних овочів в Європі – це гідропоніка. Ніякого контакту з землею, мінеральний субстрат або кокосове волокно, в якому ростуть рослини і куди вводиться поживний розчин. Тож при вирощуванні органічної продукції треба слідкувати лише за тим, щоб не перевищувати норму саме органічних добрив».

Довідка:

Гідропоніка – це спосіб вирощування рослин без ґрунту, лише на воді та поживних речовинах.

Де купувати і як готувати

Не варто боятися парникових овочів та фруктів, переконує керівник лабораторії в Інституті екогігієни і токсикології Ольга Голінко. Просто варто їх купувати в офіційних торгових мережах, а не в бабусь на стихійних ринках: «Я взагалі рекомендую купувати таку продукцію тільки в магазинах і вимагати при цьому сертифікати якості, де зазначено, скільки у складі нітратів. Офіційні ринки, як і магазини, під контролем санітарно-ветеринарної служби, там є ветеринарний нагляд, вони міряють вміст нітратів в овочевій продукції. Там є нагляд. А біля ринку – тих продавців ніхто не контролює, як їх не ганяють, вони все одно там стоять і продають невідомо що».

А президент Української асоціації споживачів Олег Самчишин радить купувати овочі та фрукти не на ринках, і навіть не в магазинах. Краще придбати городину у знайомих, які вирощують її на селі. (Якщо впевнені, що ці люди не підживлюють свою продукцію «хімією».) Коли ж із городиною від знайомих не пощастило, тоді доведеться йти до офіційних торговельних мереж. І якщо трапилося отруєння, слід зафіксувати цей факт, щоб потім отримати відшкодування, зауважує Самчишин.

Фахівці дають різні поради, як зменшити вміст нітратів у куплених тепличних овочах та фруктах. Одна з основних – парникову продукцію варто покласти на пару годин у воду, яку слід декілька разів поміняти. «Хімія» має вийти з водою. І такі овочі та фрукти варто зберігати у холодильнику.
Якщо картоплю, буряк та моркву почистити та відварити, то дві третини нітратів вийде у відвар, який треба вилити. У яблуках з підвищеним вмістом нітратів треба виймати серцевину, де «хімії» найбільше.
  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG