Доступність посилання

20 Вересень 2017, Київ 22:20

Колекція авангарду, заборонена за часів Сталіна, під питанням у сучасному Узбекистані


Узбекистан часів Сталіна

Прага – Коли Ігор Савицький, юний російський художник, приїхав до Узбекистану в 1931 році, то закохався у місцеву дівчину і вирішив поселитися в Середній Азії назавжди. Там, незважаючи на офіційну заборону, він зібрав другу найбільшу в світі (після Росії) колекцію радянського авангарду. Документальний фільм про узбецьку колекцію нині з успіхом проходить у Сполучених Штатах, але вдома музей знову наражається на перепони.

Унікальна збірка авангарду, яка нараховує понад 40 тисяч екземплярів, зберігається в місті Нукус на заході Узбекистану. Нещодавно музей, відкритий майже півстоліття тому, позбавили одного з двох приміщень – працівникам наказали звільнити будову від картин протягом двох днів, пояснивши це реконструкцією міста. Почастішали і перевірки. Водночас документальний фільм про цю колекцію під назвою «Пустеля забороненого мистецтва» показують у Сполучених Штатах, де картина отримала блискучі рецензії.




Співавтор фільму Аманда Поуп вважає, що узбецька влада чинить тиск на Марініку Бабаназарову, яка керує музеєм з 1984 року, від смерті колекціонера Ігоря Савицького.

«Це один із найкраще керованих музеїв в Узбекистані. Одна перевірка нічого не може знайти, вони повертаються до Ташкента і посилають нову перевірку. Минулого року було 15 таких інспекцій», – зазначає кінодокументалістка.

Незважаючи на неодноразові спроби, Радіо Свобода не змогло зв’язатися з керівницею музею. А Міністерство культури Узбекистану та Генеральне консульство Узбекистану в Нью-Йорку не відповіли на наш запит.

Бабаназарова мала брати участь у презентації документального фільму в Національній галереї мистецтв у Вашингтоні, але узбецька влада скасувала її виїзну візу.

Авангардисти коштують дорого

За сталінських і брежнєвських часів влада вичавлювала з мистецтва все, що не вписувалося в концепцію соцреалізму. Тепер, на думку ще одного співавтора фільму Чавдара Ґеорґієва, колекція музею може суперечити плеканню узбецької національної тотожності, яку пропагує президент Узбекистану Іслам Каримов. Чимало авангардистів – етнічні росіяни, хоча багато з них вважали Узбекистан своєю домівкою. З іншого боку, узбецька влада зняла власний фільм про музей «Перлина Узбекистану», який збирається показувати в узбецьких дипломатичних місіях за кордоном, щоб привабити туристів.

Російські і західні колекціонери вже зацікавилися узбецькою колекцією, яку оцінюють у мільйони доларів. Але директор музею Марініка Бабаназарова рішуче проти того, щоб щось продавати. Західні кінодокументалісти кажуть, що вона боїться, що коли почати, то узбецькі урядовці матимуть спокусу таким чином наповнювати бюджет, чи власні кишені.

Колекцію можна зберегти, якщо будуть виставки за кордоном та увага, вважають експерти. «Всеосяжна міжнародна виставка, серйозний каталог, багато уваги преси. Тоді світ набагато більше усвідомлюватиме унікальність колекції», – каже директор Інституту сучасної російської культури в університеті Південної Каліфорнії Джон Боулт.
  • 16x9 Image

    Мар’яна Драч

    На Радіо Свобода з 1996 року, вела різні програми, серед яких «Україна і світ» та «Свобода сьогодні». Вивчала міжнародні відносини в Рузвельтському університеті в Чикаго і державне управління та економіку в Інституті державного управління і місцевого самоврядування (нині Академія) в Києві. Директор української служби Радіо Свобода з травня 2013 року.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG