Доступність посилання

19 Листопад 2017, Київ 16:35

У Литві новий закон про освіту: литовські поляки і росіяни не задоволені


Рига – Президент Литви Даля Ґрібаускйате підписала ухвалену Сеймом країни нову редакцію закону про освіту, яка передбачає реформу освіти у школах національних меншин. Із гострою критикою змін виступають поляки та росіяни, які живуть у Литві. Незадоволення з приводу нововведень висловила також і офіційна Варшава. Натомість литовські політики вважають, що поправки до закону про освіту сприятимуть популяризації шкіл національних меншин.

Згідно зі змінами, вже з нового навчального року у всіх школах національних меншин Литви литовською викладатиметься, окрім уроків литовської мови, також історія, географія та основи суспільствознавства. До цього ці предмети викладали національною мовою меншини.

Нова редакція закону також передбачає запровадження з 2013 року загального іспиту з литовської мови для випускників як литовських шкіл, так і шкіл національних меншин. А у дитячих садочках щонайменше чотири години на тиждень діти вивчатимуть державну мову.

«Реформа освіти може призвести до скорочення польських шкіл»

На думку депутата Сейму Литви від «Виборчої акції поляків» Ярослава Наркевича, новий закон про освіту обмежує право представників національних меншин Литви отримувати середню освіту рідною мовою.

«Те, що ми не задоволені новою редакцією закону, ще м’яко сказано. У ній не враховано не лише думку різних діячів освіти, громадських організацій, політиків – не враховано думку 60 тисяч громадян. Зібрано 60 тисяч підписів під зверненням, щоб не змінювали існуючу систему освіти. А якщо це не береться до уваги, то означає, що не враховується демократичне бажання багатьох громадян Литви вчитися рідною мовою», – заявив Радіо Свобода Ярослав Наркевич.

Литовські поляки наголошують на необхідності введення перехідного періоду, протягом якого випускники шкіл національних меншин змогли б урівняти свої знання литовської мови з випускниками литовських шкіл. Занепокоєні поляки Литви також положенням закону про оптимізацію шкіл, яка, на їхню думку, призведе до скорочення польських шкіл із 120 до 60.

Ярослав Наркевич вважає, що цим законом окремі політичні сили у Литві переслідують націоналістичні цілі.

«Відсоток вступу випускників польських шкіл до вищих навчальних закладів за останній рік становить майже 71 відсоток – це вище, ніж у середньому в Литві. Система освіти національних меншин працює позитивно. Якщо її зруйнувати, то напрошується висновок, що, можливо, окремим ультранаціоналістам не подобається, що нелитовська молодь добре інтегрується, є конкурентоспроможною і знання іншої мови дає їй додаткові можливості. Ось що турбує», – зазначив депутат

За допомогою до польської діаспори у США

Литовські поляки вирішили залучити польську діаспору в Сполучених Штатах до вирішення проблеми отримання освіти та написання імен і прізвищ польською мовою у Литві. Зокрема, член Палати представників Конгресу США Джеральд Коннолі звернувся до держсекретаря Гілларі Клінтон у зв’язку зі скаргами поляків, які проживають у Литві.

Натомість президент Литви Даля Ґрібаускайте наголосила, що новий закон допоможе представникам національних меншин стати повноправними громадянами Литви.

Литовські політики зазначають, що поляки у Литві можуть отримати рідною мовою освіту у дитячому садку, у школах та вишах. Умови у Литві набагато кращі, ніж передбачають міжнародні стандарти, згідно з якими 60 відсотків предметів викладаються рідною мовою, а інші державною.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG