Коли в Санкт-Петербурзі розганяли наприкінці березня опозиційну демонстрацію на підтримку свободи зібрань, троє членів анархістської арт-групи «Війна» стали об’єктом особливої уваги. Міліція в останній день свого існування 31 березня (з 1 квітня вона стала в Росії поліцією) не лише затримала їх, а й серйозно побила принаймні одного з них. До рук правоохоронців потрапив і півторарічний син двох із активістів групи.
А коли 3 квітня активісти провели прес-конференцію про зловживання правоохоронців, їх побили невідомі в цивільному вже всіх трьох – точніше, чотирьох, бо били не тільки чоловіків і видирали волосся жінці, дісталося й малому.
Олег Воротніков («активіст Вор»), учасник арт-групи «Війна» Олег Воротніков, який як член групи «Війна» називає себе «активіст Вор», не сумнівається, що це справа рук тієї ж міліції-поліції, і каже, що не його групу треба звинувачувати в екстремізмі. «Насправді це вони найсправжнісінькі екстремісти – напевне, головні екстремісти в Росії. Це типовий для них метод – нападати й бити на вулиці», – каже Воротніков.
Головні члени групи – він сам, його дружина Наталя Сокол, вона ж «активіст Коза», і Леонід Ніколаєв, який зве себе «активіст Льоня…», а далі прикметник, який повторювати непристойно, – нині чекають на суд через їхні акції.
Переслідування через акції
Наталя Сокол («активіст Коза») з синомГоловний ідеолог групи «Війна» Олексій Плуцер-Сарно вважає, що заяви про екстремізм групи невиправдані.
«Це не має ніякого стосунку до екстремізму, це абсолютно художні акції. Навіть найрадикальніша з цих акцій, «Палацовий переворот», відбулася перед центральним входом до Державного російського музею: активісти групи «Війна» перевернули поліцейську машину і назвали це художньою акцією. І в цих діях теж немає ніякого екстремізму, бо в них є лише протест проти знищення прав людини в Росії», – сказав він Радіо Свобода.
Саме це перевертання машини поліції минулого року стало підставою для притягнення членів «Війни» до відповідальності. Воротніков і Ніколаєв кілька місяців перебували в тимчасовому ув’язненні. А Плуцер-Сарно говорив нині з Радіо Свобода через «скайп», не кажучи, де він зараз перебуває, бо з Росії він утік, щоб уникнути переслідувань.
«Війна» не відступить від своїх хуліганств
Воротніков каже, що група всупереч переслідуванням не відступить від своїх планів. «Тюрма нас не залякала, навпаки – вона додала нам сили й упевненості в наших діях. Багато людей нас підтримало, і нам це теж дуже приємно, ми відчуваємо за собою підтримку – це допоможе нам і в майбутньому здійснювати акції», – заявив він.
Серед акцій, поміж яких було, серед іншого, публічне злягання в музеї або поминки за одним із російських авангардистів у потягах метро Москви й Києва, деякі здобулися і на певне визнання. Наприклад, одним із кандидатів на офіційну премію від Міністерства культури Росії в галузі сучасного мистецтва стало 65-метрове зображення статевого члена на розвідному мості в Санкт-Петербурзі якраз навпроти місцевого відділення Федеральної служби безпеки Росії.
Високо оцінює цю акцію, зокрема, ще одна російська художниця-авангардистка Лена Хейдіз: «Вона хуліганська така, але гарна вийшла. Розумієте, піднімається міст – піднімається чоловічий статевий орган! А в нашій країні, брехливій, абсолютно корумпованій, де все продажне, в цьому є якийсь ковток свободи такої, чоловічої. Незважаючи на те, що ми вбогі, що багато людей тут ніхто, раптом на мості показуємо *** – це гарно!»
А коли 3 квітня активісти провели прес-конференцію про зловживання правоохоронців, їх побили невідомі в цивільному вже всіх трьох – точніше, чотирьох, бо били не тільки чоловіків і видирали волосся жінці, дісталося й малому.
Головні члени групи – він сам, його дружина Наталя Сокол, вона ж «активіст Коза», і Леонід Ніколаєв, який зве себе «активіст Льоня…», а далі прикметник, який повторювати непристойно, – нині чекають на суд через їхні акції.
Переслідування через акції
«Це не має ніякого стосунку до екстремізму, це абсолютно художні акції. Навіть найрадикальніша з цих акцій, «Палацовий переворот», відбулася перед центральним входом до Державного російського музею: активісти групи «Війна» перевернули поліцейську машину і назвали це художньою акцією. І в цих діях теж немає ніякого екстремізму, бо в них є лише протест проти знищення прав людини в Росії», – сказав він Радіо Свобода.
Саме це перевертання машини поліції минулого року стало підставою для притягнення членів «Війни» до відповідальності. Воротніков і Ніколаєв кілька місяців перебували в тимчасовому ув’язненні. А Плуцер-Сарно говорив нині з Радіо Свобода через «скайп», не кажучи, де він зараз перебуває, бо з Росії він утік, щоб уникнути переслідувань.
«Війна» не відступить від своїх хуліганств
Воротніков каже, що група всупереч переслідуванням не відступить від своїх планів. «Тюрма нас не залякала, навпаки – вона додала нам сили й упевненості в наших діях. Багато людей нас підтримало, і нам це теж дуже приємно, ми відчуваємо за собою підтримку – це допоможе нам і в майбутньому здійснювати акції», – заявив він.
Серед акцій, поміж яких було, серед іншого, публічне злягання в музеї або поминки за одним із російських авангардистів у потягах метро Москви й Києва, деякі здобулися і на певне визнання. Наприклад, одним із кандидатів на офіційну премію від Міністерства культури Росії в галузі сучасного мистецтва стало 65-метрове зображення статевого члена на розвідному мості в Санкт-Петербурзі якраз навпроти місцевого відділення Федеральної служби безпеки Росії.
Високо оцінює цю акцію, зокрема, ще одна російська художниця-авангардистка Лена Хейдіз: «Вона хуліганська така, але гарна вийшла. Розумієте, піднімається міст – піднімається чоловічий статевий орган! А в нашій країні, брехливій, абсолютно корумпованій, де все продажне, в цьому є якийсь ковток свободи такої, чоловічої. Незважаючи на те, що ми вбогі, що багато людей тут ніхто, раптом на мості показуємо *** – це гарно!»
