Директор департаменту управління державним боргом та міжнародного співробітництва Міністерства фінансів Сергій Макацарія переконує, що відкладення пенсійної реформи в Україні не призведе до нового відтермінування третього траншу за кредитною програмою Міжнародного валютного фонду, на який тепер очікують у червні.
МВФ знову виявив гнучкість, каже урядовець Міністерства фінансів: «Вони вже побачили, як іде у нас дискусія; заяву Президента, що потрібно донести до кожної людини, щоб вона зрозуміла, що таке пенсійна реформа. Вони йдуть на пом’якшення і вже не вимагають. Ми мали до 15 квітня ухвалити рішення про пенсійну реформу – зараз цієї вимоги немає».
Місія Міжнародного валютного фонду працюватиме в Україні 10–20 травня. Якщо переговори будуть вдалими, то в червні до золотовалютних резервів Нацбанку надійде приблизно півтора мільярда доларів.
У березні стало очевидним, що вчасно третій транш не надійде, оскільки Україна не виконала ключову домовленість із МВФ: Верховна Рада навіть не розглядала пенсійну реформу – вкрай непопулярний захід, покликаний зменшити навантаження на держбюджет.
В інтерв’ю Радіо Свобода експерт Інституту міжнародної економіки імені Петерсона у Вашингтоні Андерс Ослунд підтвердив, що навесні грошей не буде. Але, на його думку, швидкої пенсійної реформи не уникнути: «Точно написано, що потрібно робити. Головна умова: ухвалити законодавство щодо пенсійної реформи. Це, зрозуміло, не відбудеться впродовж нинішнього місяця. Не буде грошей до кінця червня».
Без МВФ не обійтися
Україна могла б відмовитися від кредитів МВФ, якби зростання її валового внутрішнього продукту протягом кількох років становило від 7 до 10 відсотків, кажуть українські урядовці. Але вони додають, що зараз альтернативи співпраці з МВФ не існує.
По-перше, координація зусиль із цим фондом є своєрідним маяком для залучення інших кредитних та інвестиційних ресурсів. По-друге, вимоги МВФ досить прагматичні – це скорочення державних витрат, щоб надалі Україна не мала потреби в кризових запозиченнях. По-третє, дешевший ресурс Україні знайти важко, каже Сергій Макацарія: «Стандартна відсоткова ставка запозичень Міжнародного валютного фонду – до двох відсотків річних».
У липні 2010 року уряд Прем’єр-міністра Миколи Азарова домовився про відновлення співпраці з МВФ після відмови від угод, досягнутих попередньою владою. Кредитна програма передбачає отримання 10 мільярдів у так званих SDR, або спеціальних правах запозичення. У доларах США це приблизно 15,6 мільярда. З цих грошей Україна встигла отримати менш як чверть – два транші з десяти, які мали надходити щокварталу протягом двох з половиною років.
МВФ знову виявив гнучкість, каже урядовець Міністерства фінансів: «Вони вже побачили, як іде у нас дискусія; заяву Президента, що потрібно донести до кожної людини, щоб вона зрозуміла, що таке пенсійна реформа. Вони йдуть на пом’якшення і вже не вимагають. Ми мали до 15 квітня ухвалити рішення про пенсійну реформу – зараз цієї вимоги немає».
Місія Міжнародного валютного фонду працюватиме в Україні 10–20 травня. Якщо переговори будуть вдалими, то в червні до золотовалютних резервів Нацбанку надійде приблизно півтора мільярда доларів.
У березні стало очевидним, що вчасно третій транш не надійде, оскільки Україна не виконала ключову домовленість із МВФ: Верховна Рада навіть не розглядала пенсійну реформу – вкрай непопулярний захід, покликаний зменшити навантаження на держбюджет.
В інтерв’ю Радіо Свобода експерт Інституту міжнародної економіки імені Петерсона у Вашингтоні Андерс Ослунд підтвердив, що навесні грошей не буде. Але, на його думку, швидкої пенсійної реформи не уникнути: «Точно написано, що потрібно робити. Головна умова: ухвалити законодавство щодо пенсійної реформи. Це, зрозуміло, не відбудеться впродовж нинішнього місяця. Не буде грошей до кінця червня».
Без МВФ не обійтися
Україна могла б відмовитися від кредитів МВФ, якби зростання її валового внутрішнього продукту протягом кількох років становило від 7 до 10 відсотків, кажуть українські урядовці. Але вони додають, що зараз альтернативи співпраці з МВФ не існує.
По-перше, координація зусиль із цим фондом є своєрідним маяком для залучення інших кредитних та інвестиційних ресурсів. По-друге, вимоги МВФ досить прагматичні – це скорочення державних витрат, щоб надалі Україна не мала потреби в кризових запозиченнях. По-третє, дешевший ресурс Україні знайти важко, каже Сергій Макацарія: «Стандартна відсоткова ставка запозичень Міжнародного валютного фонду – до двох відсотків річних».
У липні 2010 року уряд Прем’єр-міністра Миколи Азарова домовився про відновлення співпраці з МВФ після відмови від угод, досягнутих попередньою владою. Кредитна програма передбачає отримання 10 мільярдів у так званих SDR, або спеціальних правах запозичення. У доларах США це приблизно 15,6 мільярда. З цих грошей Україна встигла отримати менш як чверть – два транші з десяти, які мали надходити щокварталу протягом двох з половиною років.
