Прага, 10 квітня 2001 — Колишній цар Болгарії Симеон Другий вступає до активної політики на своїй уже республіканській батьківщині. Щойно створений ним політичний рух має всі шанси здобути прихильність виборців.
«За нову етику в політиці» Болгарії має намір боротися Національний рух, що його створив у неділю Симеон Другий. Саме під таким іменем знають болгари свого колишнього царя, який і поцарювати як слід не встиг: опинившись на престолі в шестирічному віці після смерті свого батька Бориса Третього 1943 року, він був формальним монархом (а країною керували ре∂енти) лише до 1946-го, коли змайстрований комуністами референдум перетворив країну на республіку, а всю Симеонову родину прирік на вигнання.
Тільки 1996 року зміг повернутися колишній цар, що став успішним іспанським підприємцем, до рідної землі — і відтоді кожен його приїзд вітали в захваті юрби його прихильників.
Повернення до монархії прагне хіба кілька відсотків болгар — але живий її символ здобувся на дійсно широке визнання. Рішення Конституційного суду заборонило Симеонові Другому позмагатися в майбутніх президентських виборах: він не прожив у країні п’ять необхідних років. Але опитування дали знати, що колишній монарх міг би стати серйозним супротивником нинішньому главі держави, представникові правоцентристських сил Петарові Стоянову.
А зараз підтримка правоцентристів, що об’єднані в коаліцію навколо Союзу демократичних сил, уже зовсім не та, з якою вони 1997 року тріюмфально скинули з верхівки влади соціялістів — колишніх комуністів.
На Заході нинішній уряд Прем’єр-міністра Івана Костова цінують високо за його сміливу політику, і внутрішню, і зовнішню: Болгарія за його влади зміцнила зв’язки з НАТО, до якого сподівається вступити (і щойно в п’ятницю дозволила альянсові необмежений доступ до території країни), і почала переговори про вступ до Європейського Союзу (і якраз у вівторок вжала перші помітні для всіх плоди: з цього дня громадянам Болгарії дозволено безвізовий в’їзд до «шен∂енських країн»).
Але тяжкі економічні реформи, які розпочав уряд демократів, іще не привели до поліпшення — а життєвий рівень більшості болгар ці суворі заходи економії вже підірвали істотно.
Додайте до цього низку корупційних скандалів, до яких причетні демократи, і не особливе бажання знову повертати до влади соціялістів, що вже ознаменували 90-і роки справжнісіньким застоєм — і перспективи нової політичної сили очевидні.
Оприлюднені в понеділок дані кількох опитувань підтверджують це: новостворену партію, що її вже подано на реєстрацію, на парламентських виборах 17 червня збираються підтримати від 28 до майже 46 відсотків виборців.
Монархію Симеон Другий відновлювати не збирається. Колишній цар хоче швидко й якісно змінити життя болгар — системою економічних заходів і партнерства, що має, на переконання Симеона Другого, дати результати вже за вісімсот днів. Екс-монарх обіцяє, що його Національний рух покладе край політичному фаворитизму, кумівству й корупції.
А решті нинішніх політиків у Болгарії залишається тільки стурбовано чухати потилиці: то їхня-бо дотеперішня діяльність виносить нічим не заплямованого 63-річного бороданя до вершини популярності…
«За нову етику в політиці» Болгарії має намір боротися Національний рух, що його створив у неділю Симеон Другий. Саме під таким іменем знають болгари свого колишнього царя, який і поцарювати як слід не встиг: опинившись на престолі в шестирічному віці після смерті свого батька Бориса Третього 1943 року, він був формальним монархом (а країною керували ре∂енти) лише до 1946-го, коли змайстрований комуністами референдум перетворив країну на республіку, а всю Симеонову родину прирік на вигнання.
Тільки 1996 року зміг повернутися колишній цар, що став успішним іспанським підприємцем, до рідної землі — і відтоді кожен його приїзд вітали в захваті юрби його прихильників.
Повернення до монархії прагне хіба кілька відсотків болгар — але живий її символ здобувся на дійсно широке визнання. Рішення Конституційного суду заборонило Симеонові Другому позмагатися в майбутніх президентських виборах: він не прожив у країні п’ять необхідних років. Але опитування дали знати, що колишній монарх міг би стати серйозним супротивником нинішньому главі держави, представникові правоцентристських сил Петарові Стоянову.
А зараз підтримка правоцентристів, що об’єднані в коаліцію навколо Союзу демократичних сил, уже зовсім не та, з якою вони 1997 року тріюмфально скинули з верхівки влади соціялістів — колишніх комуністів.
На Заході нинішній уряд Прем’єр-міністра Івана Костова цінують високо за його сміливу політику, і внутрішню, і зовнішню: Болгарія за його влади зміцнила зв’язки з НАТО, до якого сподівається вступити (і щойно в п’ятницю дозволила альянсові необмежений доступ до території країни), і почала переговори про вступ до Європейського Союзу (і якраз у вівторок вжала перші помітні для всіх плоди: з цього дня громадянам Болгарії дозволено безвізовий в’їзд до «шен∂енських країн»).
Але тяжкі економічні реформи, які розпочав уряд демократів, іще не привели до поліпшення — а життєвий рівень більшості болгар ці суворі заходи економії вже підірвали істотно.
Додайте до цього низку корупційних скандалів, до яких причетні демократи, і не особливе бажання знову повертати до влади соціялістів, що вже ознаменували 90-і роки справжнісіньким застоєм — і перспективи нової політичної сили очевидні.
Оприлюднені в понеділок дані кількох опитувань підтверджують це: новостворену партію, що її вже подано на реєстрацію, на парламентських виборах 17 червня збираються підтримати від 28 до майже 46 відсотків виборців.
Монархію Симеон Другий відновлювати не збирається. Колишній цар хоче швидко й якісно змінити життя болгар — системою економічних заходів і партнерства, що має, на переконання Симеона Другого, дати результати вже за вісімсот днів. Екс-монарх обіцяє, що його Національний рух покладе край політичному фаворитизму, кумівству й корупції.
А решті нинішніх політиків у Болгарії залишається тільки стурбовано чухати потилиці: то їхня-бо дотеперішня діяльність виносить нічим не заплямованого 63-річного бороданя до вершини популярності…
