Бєлград, 26 квiтня – На дiї югославських збройних сил та сербської полiцiї у Косовi в 1998/99-му роках було накладено табу.
Вiйськовослужбовцi та полiцейськi пiсля повернення з Косова лише пошепки та з великим хвилюванням говорили про так званi чистки терену та про безпощадне ставлення до албанського мирного населення. Журналiста Мирослава Филиповича, який вiдважився писати про злочини у Косовi минулого року засуджено до семи рокiв ув’язнення. Пiсля усунення з влади Мiлошевича вирок скасовано, але мовчання про цю для сербського народу нєприємну й болючу тему продовжилося. Цими днями громадскiсть була приголомшена повiдомленням Генштабу, що порушено карнi справи проти 183 вiйськовослужбовцiв та що слiдчi органи провадять справи проти 47 солдатiв у зв’язку з воєнними злочинами. Полковник Светозар Радiшич, речник Генштабу, вiдмовився говорити про будь-якi подробицi та навести iмена звинувачених. За його словами, Збройнi сили зробили усе, щоби злочинiв не було, а усi, хто їх скоїв, повиннi нести вiдповiдальнiсть. Полковник Радiшич спростував повiдомлення захiдної преси про те, що пiд час бойових дiй у Косовi сформовано окремий пiдроздiл Збройних сил, який спалював тiла вбитих албанцiв та затирав iншi слiди злочинiв.
Посилаючися на заяви колишнiх вiйськовослужбовцiв, преса пише, що у Косово дiйсно були загони смертi. Вони складалися переважно iз запасних солдатiв та добровольцiв. Пiдроздiли рядового вiйська, згiдно з тими джерелами, лише оточували й обстрiлювали окремi мiсцевостi. Решту доконали досвiдченi вбивцi та грабiжники. Як би там не було, злочинiв не можна замовчувати. Албанськi лiдери наводять, що у Косовi замордовано 14 тисяч осiб мирного населення. У масових могилах досi виявлено приблизно три тисячi тiл. Точну кiлькiсть жертв ймовiрно нiколи не буде встановлено. Правоохоронцi заявляють, що основне – зняти табу з цiєї справи.
Одна газета з цього приводу нагадує, що Збройнi сили й на сьогоднi очолюють Мiлошевичевi генерали, якi безпосередньо брали участь в косовськiй вiйнi. Начальником Генштабу є Небойша Павкович, який безпосередньо командував пiдроздiлами у Косовi. Автор коментаря зазначає, що мине ще чимало часу поки на чiльнi посади у Збройних силах буде призначено морально чистих офiцерiв. Iнший оглядач поставив пряме запитання: як же можна судити рядових та запасних солдатiв, а не судити тих, хто видавав накази. Та ще: як можна судити за грабiжництво, а не судити за злочини?
Вiйськовослужбовцi та полiцейськi пiсля повернення з Косова лише пошепки та з великим хвилюванням говорили про так званi чистки терену та про безпощадне ставлення до албанського мирного населення. Журналiста Мирослава Филиповича, який вiдважився писати про злочини у Косовi минулого року засуджено до семи рокiв ув’язнення. Пiсля усунення з влади Мiлошевича вирок скасовано, але мовчання про цю для сербського народу нєприємну й болючу тему продовжилося. Цими днями громадскiсть була приголомшена повiдомленням Генштабу, що порушено карнi справи проти 183 вiйськовослужбовцiв та що слiдчi органи провадять справи проти 47 солдатiв у зв’язку з воєнними злочинами. Полковник Светозар Радiшич, речник Генштабу, вiдмовився говорити про будь-якi подробицi та навести iмена звинувачених. За його словами, Збройнi сили зробили усе, щоби злочинiв не було, а усi, хто їх скоїв, повиннi нести вiдповiдальнiсть. Полковник Радiшич спростував повiдомлення захiдної преси про те, що пiд час бойових дiй у Косовi сформовано окремий пiдроздiл Збройних сил, який спалював тiла вбитих албанцiв та затирав iншi слiди злочинiв.
Посилаючися на заяви колишнiх вiйськовослужбовцiв, преса пише, що у Косово дiйсно були загони смертi. Вони складалися переважно iз запасних солдатiв та добровольцiв. Пiдроздiли рядового вiйська, згiдно з тими джерелами, лише оточували й обстрiлювали окремi мiсцевостi. Решту доконали досвiдченi вбивцi та грабiжники. Як би там не було, злочинiв не можна замовчувати. Албанськi лiдери наводять, що у Косовi замордовано 14 тисяч осiб мирного населення. У масових могилах досi виявлено приблизно три тисячi тiл. Точну кiлькiсть жертв ймовiрно нiколи не буде встановлено. Правоохоронцi заявляють, що основне – зняти табу з цiєї справи.
Одна газета з цього приводу нагадує, що Збройнi сили й на сьогоднi очолюють Мiлошевичевi генерали, якi безпосередньо брали участь в косовськiй вiйнi. Начальником Генштабу є Небойша Павкович, який безпосередньо командував пiдроздiлами у Косовi. Автор коментаря зазначає, що мине ще чимало часу поки на чiльнi посади у Збройних силах буде призначено морально чистих офiцерiв. Iнший оглядач поставив пряме запитання: як же можна судити рядових та запасних солдатiв, а не судити тих, хто видавав накази. Та ще: як можна судити за грабiжництво, а не судити за злочини?
