Одеса, 2 травня 2001 - В Одесі цими днями ніхто не збирав позачергового засідання обласного Координаційного комітету з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю. Хоча привід для цього був...
Мешканці причорноморського міста добре пам”ятають нещодавні виборчі змагання 1998 року, коли під проводом панів Боделана і Гриневецького, за участю головного міліціонера Івана Григоренка складалися і передавалися до Києва документи, де колишній мер Едуард Гурвіц виглядав ледве не головним злочинцем в Україні.
Вибори минули, і про документи ці прагнуть не згадувати, як і забули про колись добре розрекламований Указ Президента, який начебто намагався боротися зі злочинністю та корупцією. Ніхто у правоохоронних відомствах нічого не може сказати і про жертви багатьох резонансних злочинів, скоєних в Одесі. Обмежилися лише встановленням пам”ятників та пам”ятних дошок. Найбільш незрозуміло ставляться до викрадених злочинцями осіб обіцяючи сказати “правду” іноді роками...
І тут нова неприємність. Не дивно, що підвладні засоби масової інформації в Одесі про це нічого не напишуть. Компанія “Синтез” добре відома в Одесі, але пише про неї лише російська та італійська преса.
Перша цитата з російської газети “Нєзавісімая газета”. Ця публікація оприлюднена під назвою: “В Європі заарештовано дільців української мафії”.
Отож, як пише російська газета: “На початку квітня, за розпорядженням туринського відділення Італійського слідчого управління з боротьби з мафією \ДІА\ у низці європейських країн, в тому числі у Італії, Німеччині, Австрії та Бельгії було заарештовано осіб, які займалися підпільними постачаннями зброї з України до колишньої Югославії, починаючи з 1992 року.”
Згідно з інформацією, яка потрапила до італійської преси, за гратами опинився, зокрема, президент холдінгу “Синтез” Олександр Жуков, що займався широкомасштабними імпортно-експортними операціями з нафтою та нафтопродуктами. Ця особа дуже добре відома на Апеннінах завдяки шикарним гулянням, які він влаштовував на власній віллі на смарагдовому узбережжі Сардинії. Учасниками цих розваг були чимало представників артистичного і навіть політичного бомонду Італії. За мандатом ДІА було затримано і колишнього менеджера компанії “Глобал Текнолоджі Інтернешнл” Анатолія Федоренка, який, як повідомляється, раніше служив у КДБ, а після цього налагодив міцні зв”язки з солнцевським злочинним угрупованням.
Заарештований також відомий ділок Герда Медзосі , який свого часу постачав зброю турецьким екстремистам з угруповання “Сірі вовки”, що свого часу організовували замах на Папу Римського. Серед заарештованих і капітан судна “Ядран Експресс” Кузма Даніч.
Власне кажучи, історія і розпочалася саме з контейнеровозу “Ядран Експресс” , який був затриманий силами НАТО в Адріатиці в 1994 році при спробі доставити зброю на Балкани, порушуючи міжнародне ембарго. Зовсім незрозуміло, чому це судно майже на п”ять років було “забуто” у італійському порту Таранто, а його вантаж – біля 2000 тонн зброї та боєприпасів ( в тому числі автоматів, гранатометів та ракет) зберігався на одній із натівських баз.
Ситуація змінилася у 1997 році, коли у поле зору ДІА потрапили дві “дивні” фірми, що працювали у Турині і були записані на ім.”я якогось болгарина. У підсумку з”ясувалося, що вони діяли за принципом “Роги та копита” , а сам болгарин є працівником “Синтеза”. За даними італійських засобів масової інформації, розслідуючи цю справу, туринський прокурор Паоло Тампоні незабаром з”ясував, що чимало працівників цього холдінгу колись працювали у радянських спецслужбах, а після цього перекваліфікувалися у підпільних торгівйців зброєю, пов”язаних з російською мафією.
За допомогою Інтерполу слідство поступово пересунулося до Києва, де таємничий “містер Олаф” і заснував “Глобал Текнолоджи Інтернешнл”. Діяльність працівників цієї компанії, пов”язаної з холдінгом “Синтез”, судячи з усього, зводилася до закупівлі зброї в Україні та її перевезення на Балкани, скоріше за все, до Хорватії. При цьому за документами вантаж спрямовувався до африканських країн. Насправді ж судна, які виходили з Одеси , оминючи Ізмір \Туреччина\ та Порт-Саід \Єгипет\ направлялися до італійських портів Анкона і Венеція, а потім потрапляли до колишньої Югославії.
“Лише у 1999 році ДІА з подачі французької поліції вийшло на контейнеровоз “Ядран Експресс” і долучило до кримінальної справи 2000 тонн його небезпечного вантажу. Подальше розслідування і призвело до квітневої серії арештів у низці країн Європи. За попередніми даними, нелегальні торгівці зброєю направили з України на Балкани як мінімум 18 партій товару”, - пише російська газета.
Тим часом, Інтернет сайт “Агенція федеральних розслідувань” оприлюднив публікацію вже з російської газети “Комерсант”, де її автори наголошують, що перший державний канал Італійського телебачення вже повідомив про “арешт міжнародного угруповання торгівців зброї, яке очолював підприємець Олександр Жуков. “Його звинуватили у незаконному постачанні до Югославії майже 13 тисяч тонн різноманітної зброї. Олександр Жуков, який офіційно займається бізнесом, пов”язаним з нафтопродуктами, був затриманий ще 8 квітня в аеропорту Ольвії на італійському острові Сардинія, куди Він прилетів щоби провести великодні канікули на власній віллі...” - йдеться у статті.
Так коментують події закордонні засоби масової інформації. Про незаконні операції , якими займалася компанія “Синтез Ойл”, я писав неодноразово. Відзначу більш точніше, що Жуков займається ні широкомасштабними експортно-імпортними операціями з нафтопродуктами, як про це писала преса, а звичайними розвантажувально-завантажувальними роботами - перевалкою. Можливість для такої діяльності “Синтез Ойл” одержав завдяки потужному тискові з боку Руслана Боделана та підтримці Миколи Павлюка. Лише від цієї роботи “Синтез Ойл” одержує 1,5 мільйонів доларів на місяць.
У 1994 році відбулося розформування відділів УБОЗу, але у порту такий відділ залишився і керував ним пан Індиченко. Може тому слід запитати у оперативних працівників УБОЗу, під контролем у яких був порт: чому було створено можливості для контрабанди зброєю через територію торговельного порту? Стає зрозумілою і причина минулорічних обшуків співробітниками МВС в кабінетах у керівного складу УБОЗу на вулиці Осипова. Заступник начальника УБОЗу Борис Індиченко, який курував порт, переведений до міського управління зі змінами у званні за те, що у нього в сейфі опинилося 250 тисяч доларів США. Справу зам”яти не вдалося, але вона і не одержала належного висвітлення. Від якої такої праці такі гроші у головного оперативного міліціонера порту?
Велике зацікавлення викликав”Синтез Ойл” так само у Федеральної служби безпеки Росії. ФСБ надіслало запит до СБУ з приводу кредиту на 100 мільйонів доларів у Зовнішекономбанку Росії, де так само згадують про Жукова та його підставні фірми.
Для деяких високопосадових осіб в Одесі повідомлення з приводу долі Жукова, певно, стало шоком.
Під час останнього ексклюзивного інтерв”ю для радіо “Свобода” з міським головою Русланом Боделаном я запитав останнього, чи відомо йому щось про антизаконну діяльність, що проводиться відомим йому особам Олександром Жуковим та Ангертом, більше відомим в Одесі на псевдо Ангел? Він наголосив, що нічого про це не знає, що це люди чесного бізнесу на користь міста...
Ревалії свідчать про протилежне...
Мешканці причорноморського міста добре пам”ятають нещодавні виборчі змагання 1998 року, коли під проводом панів Боделана і Гриневецького, за участю головного міліціонера Івана Григоренка складалися і передавалися до Києва документи, де колишній мер Едуард Гурвіц виглядав ледве не головним злочинцем в Україні.
Вибори минули, і про документи ці прагнуть не згадувати, як і забули про колись добре розрекламований Указ Президента, який начебто намагався боротися зі злочинністю та корупцією. Ніхто у правоохоронних відомствах нічого не може сказати і про жертви багатьох резонансних злочинів, скоєних в Одесі. Обмежилися лише встановленням пам”ятників та пам”ятних дошок. Найбільш незрозуміло ставляться до викрадених злочинцями осіб обіцяючи сказати “правду” іноді роками...
І тут нова неприємність. Не дивно, що підвладні засоби масової інформації в Одесі про це нічого не напишуть. Компанія “Синтез” добре відома в Одесі, але пише про неї лише російська та італійська преса.
Перша цитата з російської газети “Нєзавісімая газета”. Ця публікація оприлюднена під назвою: “В Європі заарештовано дільців української мафії”.
Отож, як пише російська газета: “На початку квітня, за розпорядженням туринського відділення Італійського слідчого управління з боротьби з мафією \ДІА\ у низці європейських країн, в тому числі у Італії, Німеччині, Австрії та Бельгії було заарештовано осіб, які займалися підпільними постачаннями зброї з України до колишньої Югославії, починаючи з 1992 року.”
Згідно з інформацією, яка потрапила до італійської преси, за гратами опинився, зокрема, президент холдінгу “Синтез” Олександр Жуков, що займався широкомасштабними імпортно-експортними операціями з нафтою та нафтопродуктами. Ця особа дуже добре відома на Апеннінах завдяки шикарним гулянням, які він влаштовував на власній віллі на смарагдовому узбережжі Сардинії. Учасниками цих розваг були чимало представників артистичного і навіть політичного бомонду Італії. За мандатом ДІА було затримано і колишнього менеджера компанії “Глобал Текнолоджі Інтернешнл” Анатолія Федоренка, який, як повідомляється, раніше служив у КДБ, а після цього налагодив міцні зв”язки з солнцевським злочинним угрупованням.
Заарештований також відомий ділок Герда Медзосі , який свого часу постачав зброю турецьким екстремистам з угруповання “Сірі вовки”, що свого часу організовували замах на Папу Римського. Серед заарештованих і капітан судна “Ядран Експресс” Кузма Даніч.
Власне кажучи, історія і розпочалася саме з контейнеровозу “Ядран Експресс” , який був затриманий силами НАТО в Адріатиці в 1994 році при спробі доставити зброю на Балкани, порушуючи міжнародне ембарго. Зовсім незрозуміло, чому це судно майже на п”ять років було “забуто” у італійському порту Таранто, а його вантаж – біля 2000 тонн зброї та боєприпасів ( в тому числі автоматів, гранатометів та ракет) зберігався на одній із натівських баз.
Ситуація змінилася у 1997 році, коли у поле зору ДІА потрапили дві “дивні” фірми, що працювали у Турині і були записані на ім.”я якогось болгарина. У підсумку з”ясувалося, що вони діяли за принципом “Роги та копита” , а сам болгарин є працівником “Синтеза”. За даними італійських засобів масової інформації, розслідуючи цю справу, туринський прокурор Паоло Тампоні незабаром з”ясував, що чимало працівників цього холдінгу колись працювали у радянських спецслужбах, а після цього перекваліфікувалися у підпільних торгівйців зброєю, пов”язаних з російською мафією.
За допомогою Інтерполу слідство поступово пересунулося до Києва, де таємничий “містер Олаф” і заснував “Глобал Текнолоджи Інтернешнл”. Діяльність працівників цієї компанії, пов”язаної з холдінгом “Синтез”, судячи з усього, зводилася до закупівлі зброї в Україні та її перевезення на Балкани, скоріше за все, до Хорватії. При цьому за документами вантаж спрямовувався до африканських країн. Насправді ж судна, які виходили з Одеси , оминючи Ізмір \Туреччина\ та Порт-Саід \Єгипет\ направлялися до італійських портів Анкона і Венеція, а потім потрапляли до колишньої Югославії.
“Лише у 1999 році ДІА з подачі французької поліції вийшло на контейнеровоз “Ядран Експресс” і долучило до кримінальної справи 2000 тонн його небезпечного вантажу. Подальше розслідування і призвело до квітневої серії арештів у низці країн Європи. За попередніми даними, нелегальні торгівці зброєю направили з України на Балкани як мінімум 18 партій товару”, - пише російська газета.
Тим часом, Інтернет сайт “Агенція федеральних розслідувань” оприлюднив публікацію вже з російської газети “Комерсант”, де її автори наголошують, що перший державний канал Італійського телебачення вже повідомив про “арешт міжнародного угруповання торгівців зброї, яке очолював підприємець Олександр Жуков. “Його звинуватили у незаконному постачанні до Югославії майже 13 тисяч тонн різноманітної зброї. Олександр Жуков, який офіційно займається бізнесом, пов”язаним з нафтопродуктами, був затриманий ще 8 квітня в аеропорту Ольвії на італійському острові Сардинія, куди Він прилетів щоби провести великодні канікули на власній віллі...” - йдеться у статті.
Так коментують події закордонні засоби масової інформації. Про незаконні операції , якими займалася компанія “Синтез Ойл”, я писав неодноразово. Відзначу більш точніше, що Жуков займається ні широкомасштабними експортно-імпортними операціями з нафтопродуктами, як про це писала преса, а звичайними розвантажувально-завантажувальними роботами - перевалкою. Можливість для такої діяльності “Синтез Ойл” одержав завдяки потужному тискові з боку Руслана Боделана та підтримці Миколи Павлюка. Лише від цієї роботи “Синтез Ойл” одержує 1,5 мільйонів доларів на місяць.
У 1994 році відбулося розформування відділів УБОЗу, але у порту такий відділ залишився і керував ним пан Індиченко. Може тому слід запитати у оперативних працівників УБОЗу, під контролем у яких був порт: чому було створено можливості для контрабанди зброєю через територію торговельного порту? Стає зрозумілою і причина минулорічних обшуків співробітниками МВС в кабінетах у керівного складу УБОЗу на вулиці Осипова. Заступник начальника УБОЗу Борис Індиченко, який курував порт, переведений до міського управління зі змінами у званні за те, що у нього в сейфі опинилося 250 тисяч доларів США. Справу зам”яти не вдалося, але вона і не одержала належного висвітлення. Від якої такої праці такі гроші у головного оперативного міліціонера порту?
Велике зацікавлення викликав”Синтез Ойл” так само у Федеральної служби безпеки Росії. ФСБ надіслало запит до СБУ з приводу кредиту на 100 мільйонів доларів у Зовнішекономбанку Росії, де так само згадують про Жукова та його підставні фірми.
Для деяких високопосадових осіб в Одесі повідомлення з приводу долі Жукова, певно, стало шоком.
Під час останнього ексклюзивного інтерв”ю для радіо “Свобода” з міським головою Русланом Боделаном я запитав останнього, чи відомо йому щось про антизаконну діяльність, що проводиться відомим йому особам Олександром Жуковим та Ангертом, більше відомим в Одесі на псевдо Ангел? Він наголосив, що нічого про це не знає, що це люди чесного бізнесу на користь міста...
Ревалії свідчать про протилежне...
