Прага, 11 травня 2001 — Призначення новим Послом Росії в Україні Віктора Черномирдіна може врешті поставити Україну під російський контроль — якщо не політичний, то економічний, уважають західні оглядачі. І в першу чергу це стосується енергетичної галузі, потужним представником якої фактично й є Черномирдін.
Слова Президента Росії Владіміра Путіна, що призначення Віктора Черномирдіна свідчить, якого серйозного значення надає Москва взаєминам із сусідньою країною, німецький щоденник Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ називає цинічними.
Адже коли взяти до уваги тісні зв’язки Черномирдіна з російським напівдержавним енергетичним концерном Ґазпром, який він по суті створив і тривалий час очолював і якому Україна винна понад мільярд доларів, то це призначення несподівано відкриває нові можливості для Росії збільшити вплив на розгойдану кризою Україну.
Який буде спротив у Києві проти повзучого перебирання України Росією, ще не відомо — але, зазначає газета, Президент Леонід Кучма в будь-якому разі вже дуже відверто висловлювався за тісніші зв’язки з Росією. Енергійної ж реакції Заходу щось не видно. А що могли б європейці й американці зі свого боку запропонувати українцям? – риторично запитує Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ.
Британський щоденник Файнаншл Таймз додає, що Черномирдін очевидно поведе далі переговори про участь Росії в приватизації української мережі газогонів, якою експортується до Європи весь російський природний газ, і про погашення українських боргів Ґазпромові — ці два питання, зазначає газета, Москва хотіла б пов’язати.
Схожої думки й аналітик брокерської фірми Ренесанс Капітал у Москві Роланд Наш, що його цитує щоденник Москов Таймз — англомовна газета західної спільноти й ділових кіл у Росії. Черномирдін має великі контакти в політиці, знає, як працюють російсько-українські взаємини і, звичайно ж, знає й, як працює Ґазпром — тож він зможе продовжити «справу Ґазпрому» в Україні, використовуючи фінансову потугу, щоби здобути в Україні й більшу економічну силу, вважає Роланд Наш.
Щоправда, дотепер, нагадує експерт Радіо Свобода з енергетичних питань Майкл Леливелд, Черномирдінів досвід із Україною пов’язано переважно з проваленими планами здобути контроль над українськими газогонами й газовою інфраструктурою.
Так було, наприклад, у березні 1998 року, коли Віктор Черномирдін провадив дбайливо вивірену кампанію з метою переконати Київ виміняти свої газосховища й транзитні трубопроводи на списання боргів. Тоді Україна встояла й не пристала на такий вихід, побоюючись, що російська власність на газовий маєток позбавить Київ арґументів на майбутнє та й узагалі суверенітету.
Наприкінці минулого року, коли Президенти обох країн підписували низку угод про співпрацю, переговори велися за тією самою схемою, що її підготував свого часу Черномирдін — і знову Київ не побажав віддавати експортний шлях.
Росія активно просуває плани збудувати нові газогони в обхід України, щоб не залежати від неї — але це триватиме роки й вимагатиме інвестицій у мільярди доларів; а транзит газу крізь Україну тим часом дає Росії таку цінну експортну потужність. Москва заощадила б безліч грошей і часу — якби таки досягла контролю над українською газотранспортною системою. Тож практично немає сумніву, вважає аналітик, що на новій посаді в Україні Віктор Черномирдін знову отримає можливість розв’язати одну з найтяжчих проблем Ґазпрому.
Слова Президента Росії Владіміра Путіна, що призначення Віктора Черномирдіна свідчить, якого серйозного значення надає Москва взаєминам із сусідньою країною, німецький щоденник Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ називає цинічними.
Адже коли взяти до уваги тісні зв’язки Черномирдіна з російським напівдержавним енергетичним концерном Ґазпром, який він по суті створив і тривалий час очолював і якому Україна винна понад мільярд доларів, то це призначення несподівано відкриває нові можливості для Росії збільшити вплив на розгойдану кризою Україну.
Який буде спротив у Києві проти повзучого перебирання України Росією, ще не відомо — але, зазначає газета, Президент Леонід Кучма в будь-якому разі вже дуже відверто висловлювався за тісніші зв’язки з Росією. Енергійної ж реакції Заходу щось не видно. А що могли б європейці й американці зі свого боку запропонувати українцям? – риторично запитує Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ.
Британський щоденник Файнаншл Таймз додає, що Черномирдін очевидно поведе далі переговори про участь Росії в приватизації української мережі газогонів, якою експортується до Європи весь російський природний газ, і про погашення українських боргів Ґазпромові — ці два питання, зазначає газета, Москва хотіла б пов’язати.
Схожої думки й аналітик брокерської фірми Ренесанс Капітал у Москві Роланд Наш, що його цитує щоденник Москов Таймз — англомовна газета західної спільноти й ділових кіл у Росії. Черномирдін має великі контакти в політиці, знає, як працюють російсько-українські взаємини і, звичайно ж, знає й, як працює Ґазпром — тож він зможе продовжити «справу Ґазпрому» в Україні, використовуючи фінансову потугу, щоби здобути в Україні й більшу економічну силу, вважає Роланд Наш.
Щоправда, дотепер, нагадує експерт Радіо Свобода з енергетичних питань Майкл Леливелд, Черномирдінів досвід із Україною пов’язано переважно з проваленими планами здобути контроль над українськими газогонами й газовою інфраструктурою.
Так було, наприклад, у березні 1998 року, коли Віктор Черномирдін провадив дбайливо вивірену кампанію з метою переконати Київ виміняти свої газосховища й транзитні трубопроводи на списання боргів. Тоді Україна встояла й не пристала на такий вихід, побоюючись, що російська власність на газовий маєток позбавить Київ арґументів на майбутнє та й узагалі суверенітету.
Наприкінці минулого року, коли Президенти обох країн підписували низку угод про співпрацю, переговори велися за тією самою схемою, що її підготував свого часу Черномирдін — і знову Київ не побажав віддавати експортний шлях.
Росія активно просуває плани збудувати нові газогони в обхід України, щоб не залежати від неї — але це триватиме роки й вимагатиме інвестицій у мільярди доларів; а транзит газу крізь Україну тим часом дає Росії таку цінну експортну потужність. Москва заощадила б безліч грошей і часу — якби таки досягла контролю над українською газотранспортною системою. Тож практично немає сумніву, вважає аналітик, що на новій посаді в Україні Віктор Черномирдін знову отримає можливість розв’язати одну з найтяжчих проблем Ґазпрому.
