Парламентські вибори в Італії – Берлусконі

Прага, 15 травня 2001 – Перемога у парламентських виборах в Італії правоцентристської коаліції Берлусконі домінує на сторінках західних газет. На думку одних коментаторів, перемога у виборах найбагатшої людини Італії, магната від засобів інформації символізує тріумф бізнесу і вільного ринку. Інші вважають, що із перемогою Берлусконі клопоти щойно починаються. Деякі європейські лідери не приховують свого занепокоєння у зв’язку з тим, що до правлячої коаліції Берлусконі входять ультраправі партії, знані з екстремістських і ксенофобських випадів.

Коментатор британської газети «Файненшл таймс» Джеймс Бліц пише з цього приводу, що новий прем’єр-міністр Італії нині став перед трьома серйозними випробуваннями. Перше – це поєднання державних інтересів із проблемами власного бізнесу, тобто конфлікт інтересів, який закидають Берлусконі його опоненти. Друге – він перебирає посаду прем’єра із групою нових малокомпетентних людей. Вони мали б очолити італійську економіку, яка протягом останніх п’яти років явно відстає, порівняно з іншими країнами Європейського союзу. Третій екзамен Берлусконі торкається зовнішньої політики, зокрема у взаєминах із рештою Європи. Коментатор підкреслює, що бельгійський уряд уже висловив стурбування у зв’язку з тим, що серед партнерів Берлусконі опинилася Північна ліга Умберто Боссі, якого називають неофашистом і загрозою демократії. Європейських лідерів дратує також те, зазначає на закінчення оглядач газети «Файненшл таймс», що Берлусконі претендує установити дружні зв’язки з республіканською адміністрацією президента Буша.

Коментуючи перемогу правих центристів у виборах в Італії, газета «Уолл стріт джорнел» у редакційній статті підкреслює, що законність перебрання влади лідерів (демократичних країн) забезпечує кількість голосів у виборах. І Берлусконі не є вийнятком, незважаючи на запеклий опір з боку лівих сил в Італії та інших європейських країнах, веде далі газета. Цим силам не вдалося подолати Берлусконі у виборах, тому вони тепер розгортають подібні дії, які мали місце у Сполучених Штатах у грудні минулого року, коли президентом США оголошено Буша, звинувативши нового лідера у тому, що він не має достатніх законних підстав займати посаду. Щоправда, перед Берлусконі стоїть тяжке завдання, закінчує «Уолл стріт джорнел». Тепер він повинен дотримати своїх передвиборних обіцянок. Ідеться передусім про радикальне скорочення податків. І, можливо, з часом, пише на закінчення газета, Берлусконі вдасться здобути респект навіть з боку його нинішніх ворогів.

Серед інших тем на сторінках західної преси залишаються американсько-китайські взаємини, які явно похолодніли після повітряного інциденту біля острова Ханань. Газета «Вашінгтон пост» містить коментар професора Гарвардського університету Ерзи Фоґеля, який протягом місяця виступав з лекціями у китайських вузах. На думку професора, американці ще досі послуговуються імміджем Китаю часів холодної війни, культурної революції і трагічних подій 89-го року на площі Тянянмен у Пекіні. Але сьогодні, як зазначає автор, студенти Пекінського університету провадять такі ж відкриті дискусії, як у будь-якій іншій країні. Щоправда, китайська молодь визнає, підкреслює автор, що уряд міг би поправити свою репутацію поза кордонами країни, якби дав ширшу свободу дій західним кореспондентам, припинивши арешти тих, яких запідозрюють у шпигунській діяльності, а також гарантував би ширше забезпечення індивідуальних прав.