Республіка Польща, 16 травня 2001 - Дні Львова у Кракові відбуваються вже втретє. Імпрезу цю організовно так, що проводять її по черзі, себто одного року відбуваються Дні Кракова у Львові, а наступного – Дні Львова у Кракові. Чому саме ці два міста? Бо Краків і Львів схожі не лише на вигляд, віддавна їх єднає дух вільнодумства. Так само як Краків є інтелектуальною столицею Польщі, Львів є духовною столицею України. Ці два міста завжди відігравали в історії схожу роль. У них зароджувалися ідеї свободи, розходячись згодом по всій країні.
Краків близький львів’янам, бо колись тут у знаменитому Ягелонському університеті – теж осередкові вільнодумства – вчилися відомі українські діячі. Зрештою, і тепер не важко зустріти львів’янина у краківській бібліотеці чи кав’ярні, чи просто у закутку вузенької брукованої вулиці, що так нагадує львівську. І краків’ян багато у Львові. Бо попри все, традиційно збереглися тісні контакти між елітами. Врешті-решт, у Кракові існує прекрасний український центр, що працює завдяки старанням професора Володимира Мокрого, українця – громадянина Польщі. Отож, щороку у Травні львівьско-краківські контакти стають ще тіснішими.
Цього разу приїхала зі Львова велика група депутатів і міський голова Василь Куйбіда. Президент міста Кракова професор Анжей Голазь, до речі, дуже прихильно наставлений до України політик, обговорить з львівською міською владою цілком конкретні питання, що виникають у процесі реґіональної співпраці. Це й бізнесові справи, і питання освіти та культури, і ті найболючіші: щодо увіковічнення місць пам’яті – української у Польщі й польської в Україні. Напевно, зачеплять задавнену проблему польського військового цвинтаря у Львові – «цвинтаря Орлят». Ця проблема додає клопотів до польсько-українських відносин. До речі, до Кракова хоче приїхати незадовго і Євген Марчук, який, як поговорюють у Польщі, начебто має амбітну мету – нарешті поставити крапку на проблемі цвинтарів. Чи це вдасться такому впливовому зараз в Україні політикові, покаже час.
Дні Львова у Кракові викликали величезне зацікавлення з боку поляків, бо у Кракові вже знають, що львів’яни, головно, ставлять наголос на молодіжних контактах. Приїхало кілька модних у Кракові рок-груп зі Львова, які будуть давати безкоштовні концерти на Ринковій площі, приїхали діти, а також відомий Камерний оркестр. Молодіжний театр «Воскресіння» привіз вуличну виставу (цей театр теж добре знаний у Польщі, він брав участь у міжнародному фестивалі вуличних театрів у Ґданську кілька років тому). До речі, цими днями польські газети пишуть про те, як непомітно минули Дні польської культури у Москві. На противагу цьому Дні Львова у Кракові, як і Дні Кракова у Львові, щороку мають великий успіх.
Краків близький львів’янам, бо колись тут у знаменитому Ягелонському університеті – теж осередкові вільнодумства – вчилися відомі українські діячі. Зрештою, і тепер не важко зустріти львів’янина у краківській бібліотеці чи кав’ярні, чи просто у закутку вузенької брукованої вулиці, що так нагадує львівську. І краків’ян багато у Львові. Бо попри все, традиційно збереглися тісні контакти між елітами. Врешті-решт, у Кракові існує прекрасний український центр, що працює завдяки старанням професора Володимира Мокрого, українця – громадянина Польщі. Отож, щороку у Травні львівьско-краківські контакти стають ще тіснішими.
Цього разу приїхала зі Львова велика група депутатів і міський голова Василь Куйбіда. Президент міста Кракова професор Анжей Голазь, до речі, дуже прихильно наставлений до України політик, обговорить з львівською міською владою цілком конкретні питання, що виникають у процесі реґіональної співпраці. Це й бізнесові справи, і питання освіти та культури, і ті найболючіші: щодо увіковічнення місць пам’яті – української у Польщі й польської в Україні. Напевно, зачеплять задавнену проблему польського військового цвинтаря у Львові – «цвинтаря Орлят». Ця проблема додає клопотів до польсько-українських відносин. До речі, до Кракова хоче приїхати незадовго і Євген Марчук, який, як поговорюють у Польщі, начебто має амбітну мету – нарешті поставити крапку на проблемі цвинтарів. Чи це вдасться такому впливовому зараз в Україні політикові, покаже час.
Дні Львова у Кракові викликали величезне зацікавлення з боку поляків, бо у Кракові вже знають, що львів’яни, головно, ставлять наголос на молодіжних контактах. Приїхало кілька модних у Кракові рок-груп зі Львова, які будуть давати безкоштовні концерти на Ринковій площі, приїхали діти, а також відомий Камерний оркестр. Молодіжний театр «Воскресіння» привіз вуличну виставу (цей театр теж добре знаний у Польщі, він брав участь у міжнародному фестивалі вуличних театрів у Ґданську кілька років тому). До речі, цими днями польські газети пишуть про те, як непомітно минули Дні польської культури у Москві. На противагу цьому Дні Львова у Кракові, як і Дні Кракова у Львові, щороку мають великий успіх.
